Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І.,Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М.,-

за участі представника позивача - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корсунь", третя особа - управління соціального захисту населення Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та стягнення недоотриманих коштів за заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корсунь" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 серпня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_9 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, і відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. З 2009 року до липня 2012 року працював у приватному сільськогосподарському підприємстві ім. Чкалова (далі - ПСП ім. Чкалова), правонаступником якого є Тальнівська філія сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корсунь" (далі - СТОВ "Агрофірма "Корсунь", а також в Тальнівській філії СТОВ "Агрофірма "Корсунь" і займав посаду водія. Зазначає, що йому не нараховувалась і не виплачувалась щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати, передбачена статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також у порушення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплата до заробітної плати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю йому проводилась у іншому розмірі, ніж передбачено цією нормою закону.

Посилаючись на те, що відповідачем було неправомірно відмовлено в нарахуванні й виплаті доплат за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, ОСОБА_9 просив задовольнити його позовні вимоги, визнати незаконними дії СТОВ "Агрофірма "Корсунь" щодо відмови йому в перерахуванні та виплаті заробітної плати з урахуванням положень статей 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і стягнути зі СТОВ "Агрофірма "Корсунь" на його користь ненараховану та невиплачену щомісячну грошову допомогу за період з січня 2009 року до липня 2012 року в сумі 9 148 грн 70 коп., а також недонараховану та невиплачену доплату до заробітної плати за період з січня 2009 року до липня 2012 року в сумі 30 616 грн.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 9 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано незаконними дії СТОВ "Агрофірма "Корсунь" щодо відмови ОСОБА_9 у перерахуванні та виплаті заробітної плати, стягнуто зі СТОВ "Агрофірма "Корсунь" на користь ОСОБА_9 ненараховану та невиплачену щомісячну грошову допомогу за період з січня 2009 року до липня 2012 року в сумі 9 148 грн 70 коп.; стягнуто зі СТОВ "Агрофірма "Корсунь" недонараховану та невиплачену доплату до заробітної плати за період з січня 2009 року до липня 2012 року в сумі 30 616 грн.; вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 9 жовтня 2013 року змінено в частині визнання незаконними дій та стягнення зі СТОВ "Агрофірма "Корсунь" на користь ОСОБА_9 щомісячної грошової допомоги та судового збору й ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_9 у задоволенні цих позовних вимог; у решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 серпня 2014 року відмовлено СТОВ "Агрофірма "Корсунь" у відкритті касаційного провадження за їх касаційною скаргою на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 9 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року.

У вересні 2014 року до Верховного Суду України звернулось СТОВ "Агрофірма "Корсунь" із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 серпня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального, унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.

У зв'язку із цим СТОВ "Агрофірма Корсунь" просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 серпня 2014 року й ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_9 у задоволенні його позову в повному обсязі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2014 року вказану справу допущено до провадження Верховного Суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Судами під час розгляду справи встановлено, що з 2009 року до липня 2012 року ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах із ПСП ім. Чкалова й СТОВ "Агрофірма "Корсунь", яке є правонаступником ПСП ім. Чкалова.

Згідно з посвідченням громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986 ‒ 1992 роках, ОСОБА_9 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи четвертої категорії.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стосовно виплат, передбачених статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", СТОВ "Агрофірма "Корсунь" є неналежним відповідачем, а щодо виплат, передбачених статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", вимоги ОСОБА_9 обґрунтовані.

Відмовляючи СТОВ "Агрофірма Корсунь" у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходив із того, що касаційна скарга заявника є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду в незміненій частині та рішення апеляційного суду.

СТОВ "Агрофірма "Корсунь" зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду більш ніж двох справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Для прикладу заявник надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року, від 23 січня 2013 року, від 21 серпня 2013 року, від 25 вересня 2013 року та від 25червня 2014 року у справах, що виникли з позовів фізичних осіб щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги й доплат до заробітної плати, які передбачені статтями 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За змістом зазначених ухвал виплати, передбачені статтями 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є соціальними, тому правовідносини щодо таких виплат регулюються законодавством про соціальний захист потерпілих осіб від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці громадян на забруднених територіях і перебуває у сфері публічно-правового регулювання та базується на засадах публічного права. Між сторонами виник публічно-правовий спір, який повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Ухвали суду касаційної інстанції, надані СТОВ "Агрофірма Корсунь" для порівняння, не є прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки їх зміст свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Така підстава для перегляду судових рішень Верховним Судом України як неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачена.

За таких обставин підстави для задоволення заяви СТОВ "Агрофірма Корсунь" та скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 серпня 2014 року відсутні.

Керуючись статтями 355, 360 - 3, 360 - 5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5серпня 2014 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: Л.І. Григор'єва

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Ю.Л. Сенін

В.М. Сімоненко