Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Панталієнка П.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_8 до прокуратури Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до прокуратури Дніпропетровської області про: зобов'язання внести зміни до наказу від 27 березня

2014 року № 522к про його звільнення з посади прокурора прокуратури м. Вільногірська Дніпропетровської області з 1 квітня 2014 року (далі - Наказ) - змінити дату звільнення на 31 березня 2014 року та відповідно внести зміни до трудової книжки ОСОБА_8; визнання його особою, що має право на отримання грошової допомоги відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1> (далі - Закон № 1789-XII); зобов'язання нарахувати та виплатити йому грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 вказаного Закону <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що положення частини шістнадцятої

статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>на час його звільнення були чинними. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_12_28/pravo1/T141166.html?pravo=1> (далі - Закон № 1166-VII) положення про виключення частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII набрало чинності з 1 травня 2014 року.

Суди встановили, що позивач проходив службу в органах прокуратури та на час звільнення обіймав посаду прокурора прокуратури м. Вільногірська Дніпропетровської області. 27 березня 2014 року ОСОБА_8 подав прокурору Дніпропетровської області рапорт про звільнення за власним бажанням згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_202/ed_2015_07_16/pravo1/KD0001.html?pravo=1> у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, зазначивши дату звільнення з посади - 1 квітня 2014 року. В цей же день прокурор Дніпропетровської області видав Наказ. Грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, передбачену частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>, позивачу не виплачено.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року, позов задовольнив частково: зобов'язав прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_8 грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 листопада 2015 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на призначення грошової допомоги, передбаченої частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XI (у редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»), оскільки зміни до Закону № 1789-XIІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>щодо виключення частини шістнадцятої статті 50-1 на підставі абзацу другого підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ Закону № 1166-VІІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_12_28/pravo1/T141166.html?pravo=1> набрали чинності з 1 травня 2014 року (пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 1166-VІІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_12_28/pravo1/T141166.html?pravo=1>), а позивача звільнено з посади прокурора у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років 1 квітня 2014 року.

2 лютого 2016 року Генеральна прокуратура України (далі - ГПУ) звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2015 року з підстав, передбачених частиною першою статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

На обґрунтування заяви додані копії рішень Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2011 року (справа № К-11364/09), 22 жовтня 2015 року

(справа № К/800/6625/15) та постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2007 року (справа № 21-857во06), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 50-1 Закону № 1789-XIІ, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В ухвалі від 22 жовтня 2015 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що позивач у 2007 році оформив пенсію без звільнення з органів прокуратури, а отже, права на отримання грошової допомоги у нього не виникло, а на час фактичного звільнення позивача з прокуратури у зв'язку із виходом на пенсію за вислугою років частина шістнадцята Закону № 1789-XI виключена Законом № 1166-VІІ <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_12_28/pravo1/T141166.html?pravo=1>, який набрав чинності з 1 квітня 2014 року.

У постанові від 14 липня 2011 року суд касаційної інстанції дійшов висновку, що грошова допомога при виході на пенсію виплачується за умови звільнення з роботи на пенсію за вислугою років чи по інвалідності.

У постанові від 18 вересня 2007 року Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що обов'язковою умовою виплати грошової допомоги працівникам органів прокуратури є вихід на пенсію за вислугою років. Перерахунок допомоги працівникам, які були звільнені з органів прокуратури із зазначеної підстави, але пізніше прийняті на роботу в ці органи, неможливий, оскільки наступне звільнення їх з роботи не може бути пов'язане з виходом на пенсію за вислугою років.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1> прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Пунктом 3 розділу ІІ Закону № 1166-VІІ внесено зміни до Закону № 1789-ХІІ. Зокрема, абзацом другим підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ Закону № 1166-VІІ зі статті 51-1 Закону № 1789-ХІІ виключено частину шістнадцяту.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1166-VІІ зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім, зокрема, абзацу другого підпункту 3 пункту 3 розділу ІІ, який набирає чинності з

1 травня 2014 року.

Тобто, зміни, якими, зокрема, було виключено частину шістнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>, набрали чинності з 1 травня 2014 року.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивача з посади прокурора прокуратури м. Вільногірська Дніпропетровської області звільнено з 1 квітня 2014 року за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію за вислугою років, проте грошову допомогу на підставі частини шістнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1> йому виплачено не було.

За таких обставин, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, рішення Вищого адміністративного суду України від

3 листопада 2015 року, яким він погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач має право на призначення грошової допомоги, передбаченої частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XII <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_02/pravo1/T141697.html?pravo=1>, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а відтак у задоволенні заяви ГПУ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Генеральної прокуратури України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий П.В. ПанталієнкоСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.В. КривендаО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький