Історія справи

Постанова ВСУ від 02.09.2026 року у справі №924/780/25

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 924/780/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чемеровецької селищної ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 (колегія суддів: Хабарова М. В., Мамченко Ю. А., Олексюк Г. Є.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2025 (суддя Субботіна Л. О.) у справі

за позовом Фермерського господарства "Підлісний Корчунок" до: 1) Чемеровецької селищної ради, 2) фізичної особи - підприємця Гречанюка Миколи Пилиповича, про визнання відсутнім права оренди на земельну ділянку та визнання укладеною додаткової угоди до договору,

за участю представника позивача - Рохова О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Фермерське господарство "Підлісний Корчунок" (далі - ФГ "Підлісний Корчунок") звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Чемеровецької селищної ради та фізичної особи - підприємця Гречанюка Миколи Пилиповича (далі - ФОП Гречанюк М. П.), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило:

- визнати відсутнім право оренди ФОП Гречанюка М. П. на земельну ділянку з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6,0000 га (державна реєстрація права оренди вчинена державним реєстратором 12.04.2024, запис № 54585245 про реєстрацію права оренди від 12.04.2024);

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6,0000 га, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 (право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.01.2017) у редакції, визначеній у позовній заяві.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 своєчасно у встановлені законом та погоджені сторонами у договорі строки звернувся до Чемеровецької селищної ради із заявою від 04.05.2023 та проєктом додаткової угоди про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО. Натомість селищна рада відмовила позивачу у внесенні змін до договору оренди землі від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО шляхом укладення додаткової угоди та згодом продала право оренди на цю ділянку на земельних торгах ФОП Гречанюку М. П. На переконання позивача, такі дії селищної ради суперечать приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі" та порушують гарантоване законом право позивача на поновлення дії договору оренди землі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 14.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки

№ 44/57-16-ДО, згідно з пунктами 1, 2 якого орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25.10.2016 № 22-28328-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 загальною площею 6,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області.

4. Відповідно до пункту 3 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.

5. Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО).

6. 12.01.2017 на підставі вказаного договору за ОСОБА_1 проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, Чемеровецька селищна рада, строк дії - 7 років.

7. Власником зазначеної земельної ділянки є територіальна громада селища Чемерівці в особі Чемеровецької селищної ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність територіальним громадам від 22.12.2020 № 33-ОТГ та акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2020, державна реєстрація права власності проведена 23.12.2020.

8. 04.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Чемеровецького селищного голови із заявою, в якій просив продовжити договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6 га для ведення фермерського господарства. До заяви було долучено проєкт додаткової угоди від 04.05.2023 до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО, яким визначено, що сторони погоджуються поновити дію договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк (на 7 років). Також проєктом угоди пропонувалось пункт 7 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО викласти в такій редакції: "Договір укладено на 7 років до 14.12.2030. Після закінчення договору оренди цей договір поновлюється на той самий строк (на 7 років) і на тих самих умовах відповідно до статті 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)". Усі інші умови договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО залишаються без змін.

9. За результатами розгляду вказаної заяви Чемеровецька селищна рада рішенням від 15.06.2023 № 106-35/2023 відмовила громадянину ОСОБА_1 у внесенні змін до договору оренди землі, укладеного 14.12.2016, шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі (державна реєстрація від 12.01.2017 № 18575797).

10. Надалі Чемеровецька селищна рада рішенням від 26.01.2024 № 121-44/2024 вирішила продати на земельних торгах право оренди на розташовану за межами населеного пункту селища Чемерівці земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6,0000 га для ведення фермерського господарства та визначила умови продажу.

11. Згідно з протоколом про результати земельних торгів від 06.03.2024 № LRE001-UА-20240202-31940 переможцем земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6,0000 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території селища Чемерівці (за межами населеного пункту) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, став ФОП Гречанюк М. П.

12. 12.04.2024 за Гречанюком М. П. проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002 площею 6 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, строком на 7 років (до 01.04.2031).

13. Крім того, суди встановили, що 05.10.2023 ОСОБА_1 зареєстрував в установленому законом порядку ФГ "Підлісний Корчунок".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

14. 18.12.2025 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2026, про задоволення позову.

15. Судові рішення мотивовані тим, що орендар, вчасно реалізувавши своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, подаючи заяву та проєкт додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки Чемеровецькій селищній раді, правомірно очікував на її укладення та поновлення договору оренди ще на 7 років.

16. Натомість рішенням Чемеровецької селищної ради від 15.06.2023 було відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі від 14.12.2016 шляхом укладання додаткової угоди без зазначення будь-яких підстав для такої відмови.

17. Таким чином, суди виснували, що Чемеровецька селищна рада знехтувала своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, не узгодила з орендарем істотних умов договору, якщо вважала, що вони були змінені (зокрема щодо строку дії договору), безпідставно відмовивши в укладенні договору на новий строк.

18. Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання відсутнім права оренди у ФОП Гречанюка М. П. та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в редакції, зазначеній в резолютивній частині оскаржуваного рішення.

Короткий зміст касаційної скарги

19. Чемеровецька селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

20. Підставою касаційного оскарження Чемеровецька селищна рада визначила пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:

- у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (щодо стандарту доказування "вірогідність доказів");

- у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 (щодо презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин).

21. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 належним чином не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016, оскільки в порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" не подав проєкту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та просив продовжити цей договір оренди терміном на 20 років, що є порушенням його істотних умов. З огляду на наведене у ради не виникло обов`язку проводити добросовісні переговори, у зв`язку з чим рішення про відмову у поновленні договору оренди є законним та обґрунтованим.

22. Проте суди безпідставно визнали доведеним той факт, що ОСОБА_1 подав заяву про продовження договору оренди земельної ділянки та проєкт додаткової угоди до нього (із зазначенням строку його дії на 7 років), керуючись при цьому стандартом доказування "вірогідність доказів".

23. Крім того, Чемеровецька селищна рада з посиланням на пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України зазначає про те, що суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності, оскільки рада не отримувала жодних ухвал чи рішень через підсистему "Електронний суд". Як наслідок, селищна рада була позбавлена права подати відзив на позовну заяву та захистити свої інтереси в суді першої інстанції.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

24. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Підлісний Корчунок" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що вони повністю відповідають нормам матеріального та процесуального права.

25. Позивач стверджує, що про недобросовісність дій селищної ради - рішення ради про відмову у внесенні змін до договору та про продаж права оренди на аукціоні є неправомірними. Селищна рада порушила принципи добросовісності та законні права орендаря, безпідставно ухилившись від переговорів щодо поновлення оренди. При цьому твердження відповідача про те, що орендар не подавав проєкту додаткової угоди для поновлення оренди, не відповідають дійсності, оскільки копія відповідної заяви від 04.05.2023 з проєктом угоди була долучена до матеріалів справи.

26. Позивач також звертає увагу на те, що хоча договір оренди первісно укладався з фізичною особою ОСОБА_1, після створення ним фермерського господарства всі права та обов`язки орендаря перейшли до ФГ "Підлісний Корчунок". Тому саме господарство є належним позивачем і має право на поновлення договору.

Рух справи в суді касаційної інстанції

27. Верховний Суд ухвалою від 02.06.2026 справу № 924/780/25 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.06.2026 у справі № 160/22622/25.

28. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08.07.2026 справу повернула на розгляд колегії. Велика Палата Верховного Суду констатувала, що правовідносини у справі № 160/22622/25 та у цій справі не є подібними, оскільки предмети та підстави позовів у них відрізняються (у справі № 160/22622/25 оскаржувалася правомірність реалізації владних управлінських повноважень у процедурі торгів, тоді як у справі № 924/780/25 спір виник щодо захисту приватного майнового права орендаря).

29. З огляду на встановлену Великою Палатою Верховного Суду неподібність правовідносин колегія суддів при розгляді справи № 924/780/25 не пов`язана висновками щодо застосування норм права, викладеними у постанові у справі № 160/22622/25.

Позиція Верховного Суду

30. Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

32. Касаційна скарга Чемеровецької селищної ради мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема статей 120 121 242 ГПК України, у зв`язку з чим скаржник посилається на неналежне повідомлення ради про розгляд справи в суді першої інстанції.

33. Розглянувши наведені доводи скаржника, колегія суддів зазначає таке.

34. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

35. Так, статтею 120 ГПК України визначається порядок повідомлень і викликів, що здійснюються судом.

36. Відповідно до частин третьої - четвертої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

37. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства. Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20.

38. Верховний Суд у постановах від 14.07.2021 у справі № 918/1478/14, від 03.08.2022 у справі № 909/595/21 зазначав про те, що розгляд справи є можливим лише в разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.

39. У частині шостій статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

40. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи підтверджують надіслання ухвал Господарського суду Хмельницької області від 25.08.2025, 12.09.2025, 07.10.2025, 21.10.2025, 13.11.2025, 20.11.2025, 04.12.2025 та рішення від 18.12.2025 до зареєстрованого у підсистемі "Електронний суд" електронного кабінету Чемеровецької селищної ради.

41. При цьому чинне законодавство покладає на особу, яка зареєструвала електронний кабінет, обов`язок самостійно стежити за надходженням кореспонденції. Сама лише заява про "невідображення" документів у кабінеті за наявності офіційних довідок про їх доставку не спростовує факту належного повідомлення. Як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, скаржник не надав доказів звернення до адміністратора системи (Державного підприємства "Інформаційні судові системи") щодо наявності технічних проблем у роботі підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд", які б унеможливили доступ до матеріалів справи.

42. Зважаючи на викладене, Верховний Суд визнає доводи скаржника про порушення судом першої інстанції принципів змагальності та доступу до правосуддя у зв`язку з неналежним повідомленням про розгляд справи судом першої інстанції необґрунтованими і такими, що не підтверджують наявності підстав для обов`язкового скасування судових рішень відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

Щодо стандарту доказування

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.05.2023 до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО громадянин ОСОБА_1 звернувся до Чемеровецької селищної ради із заявою про намір продовження терміну його дії. До вказаної заяви був долучений проєкт додаткової угоди до договору оренди.

44. Однак Чемеровецька селищна рада заперечує щодо подання громадянином ОСОБА_1 проєкту додаткової угоди до договору оренди, а також вказує, що у поданій заяві останній просив продовжити договір оренди земельної ділянки на 20 років, що суперечить його істотним умовам.

45. Натомість під час судового засідання 26.02.2026 представник ФГ "Підлісний Корчунок" повідомив, що заява про продовження договору оренди земельної ділянки та проєкт додаткової угоди до нього (із зазначенням строку його дії на 7 років) були написані громадянином ОСОБА_1 в приміщенні Чемеровецької селищної ради в одному екземплярі, а тому після прийняття та реєстрації таких документів останні знаходились у Чемеровецькій селищній раді.

46. Це унеможливило подання копії проєкту додаткової угоди до позовної заяви, у зв`язку з чим заявлялося клопотання про поновлення процесуального строку для подання такого доказу до суду першої інстанції, яке ним було задоволено.

47. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13, частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

48. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд, з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

49. Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

50. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

51. Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Такий принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

52. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

53. З огляду на вказане, оцінюючи надані сторонами докази, суд поряд зі статтею 79 ГПК України застосовує стандарт "баланс ймовірностей", за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

54. Оцінюючи надані сторонами докази, зокрема на підтвердження звернення позивача до селищної ради із заявою від 04.05.2023, суди враховували, що оформлення громадянином ОСОБА_1 в одному екземплярі проєкту додаткової угоди, яка містилась у Чемеровецькій селищній раді, а також подання ним його копії до суду, надає більшої вірогідності, ніж зазначеній відповідачем-1 обставині про його відсутність.

55. При цьому суди взяли до уваги, що ані в рішенні Чемеровецької селищної ради від 15.06.2023 № 106-35/2023, ані в протоколі до вказаного рішення не йдеться про те, що позивачем не було дотримано вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не подано проєкту додаткової угоди.

56. У свою чергу, як зазначає скаржник у касаційній скарзі, на підтвердження позиції Чемеровецької селищної ради щодо неподання орендарем проєкту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО селищною радою надано для огляду в апеляційному суді оригінал заяви ОСОБА_1 від 04.05.2023, написаної власноручно, про намір продовжити договір оренди терміном на 20 років (копія заяви міститься в матеріалах справи). Додатком до заяви є лише копія договору оренди земельної ділянки.

57. Однак колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника з огляду на те, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини в їх сукупності свідчать про переважну вірогідність версії позивача. Зокрема, суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що розгляд заяви про поновлення договору оренди орендодавцем по суті - із прийняттям відповідного рішення про відмову - без жодної вказівки на відсутність проєкту додаткової угоди безпосередньо в тексті такого рішення або у протоколі засідання постійної комісії дає підстави для висновку про наявність такого проєкту у розпорядженні селищної ради на момент прийняття рішення.

58. За умови застосування стандарту "балансу ймовірностей" (вірогідності доказів) поведінка суб`єкта владних повноважень, який не зафіксував процедурне порушення (відсутність обов`язкового додатка) у своєму розпорядчому акті, робить його наступні заперечення під час судового розгляду менш вірогідними порівняно із поясненнями позивача про обставини складання та реєстрації документів в одному примірнику безпосередньо у приміщенні ради.

59. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що надані позивачем докази є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем-1.

60. Щодо тверджень скаржника про суперечність вимог щодо строку оренди (20 років у заяві проти 7 років у проєкті угоди) колегія суддів зазначає, що такі розбіжності за умови наявності проєкту угоди мають вирішуватися шляхом проведення добросовісних переговорів між сторонами відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо обов`язку добросовісно провести переговори

61. Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру орендаря, який належно виконував обов`язки за умовами договору, на укладення договору оренди землі на новий строк та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

62. Так, згідно з частиною п`ятою статті 33 вказаного Закону передбачено можливість орендодавця під час розгляду надісланого орендарем листа-повідомлення з проєктом додаткової угоди та перевірки його на відповідність вимогам закону за необхідності узгодити з орендарем істотні умови договору. При цьому за наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

63. У постановах від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 Верховний Суд акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

64. Суд зауважував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення (продовження) договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

65. У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

66. Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування (власник) зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

67. Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

68. Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

69. У касаційній скарзі селищна рада стверджує, що обов`язок добросовісно провести переговори, узгодити з орендарем істотні умови договору виникають у орендодавця лише у разі, коли орендар належним чином скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди. Однак позивач в порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" не подав проєкту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2016 № 44/57-16-ДО та просив продовжити цей договір оренди терміном на 20 років, що є порушенням його істотних умов.

70. Колегія суддів знов звертає увагу на те, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає можливість зміни умов договору за згодою сторін. Отже, навіть за умови, якщо орендар у поданій заяві просив продовжити згаданий договір оренди терміном на 20 років (як про це стверджує скаржник), селищна рада, діючи добросовісно, мала провести переговори щодо узгодження істотних умов договору (зокрема запропонувати інший строк його дії), а не приймати невмотивоване рішення про відмову, фактично ігноруючи переважне право добросовісного орендаря.

71. Інші доводи касаційної скарги Чемеровецької селищної ради підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

73. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

Судові витрати

75. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чемеровецької селищної ради залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2025 у справі № 924/780/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Л. І. Рогач