Історія справи

Постанова ВССУ від 10.12.2025 року у справі №288/681/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 288/681/25

провадження № 61-13134св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Калараша А. А.,

суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,

заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Рудник М. І., та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів Павицької Т. М., Борисюка Р. М., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2025 року ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, у якій просила звільнити її від повноважень опікуна та призначити ОСОБА_3 опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

2. Заяву мотивувала тим, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2012 року визнано ОСОБА_2 недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 . Через похилий вік та погіршення стану здоров`я, зокрема перенесене оперативне втручання 21 жовтня 2024 року, заявник позбавлена можливості подальшого виконання обов`язків опікуна, у зв`язку з чим звернулася до Органу опіки та піклування Малинської міської ради Житомирської області з заявою про її звільнення від обов`язків опікуна. Оскільки інші родичі, які можуть виконувати обов`язки опікуна, у ОСОБА_2 відсутні, то до Органу опіки та піклування звернувся її син ОСОБА_3 , з заявою про призначення його опікуном рідної тітки ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення

3. Попільнянський районний суд Житомирської області рішенням від 19 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, заяву задовольнив частково. Звільнив ОСОБА_1 від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_2 . До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 тимчасово поклав на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

4. 20 жовтня 2025 року ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

5. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24, про застосування норми права щодо визначення повноважного складу суду для розгляду заяви в порядку окремого провадження (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

6. Також заявник наголошує на тому, що справа розглянута неповноважним складом суду (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

7. Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористалися.

Провадження у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою від 06 листопада 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.

9. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24, у зв`язку з чим заяву розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

10. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

11. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно здовідкою МСЕК серії ВТЕ-11 № 032211 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи з дитинства безстроково та потребує стороннього догляду.

12. Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2012 року визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .

13. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2012 року встановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) є рідною сестрою ОСОБА_2 .

14. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19 квітня 1986 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Малин Житомирської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , запис № 172.

15. Відповідно до довідок ЛКК № 103 від 04 березня 2025 року та № 113 від 06 березня 2025 року, виданих Комунальним некомерційним підприємством «Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_1 за станом здоров`я не може здійснювати догляд за хворим інвалідом І групи.

16. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданого Міністерством внутрішніх справ України, ОСОБА_3 на 10 березня 2025 року є особою, стосовно якої відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи непогашеної судимості, а також про розшук. Витяг надано для усиновлення, встановлення опіки та піклування, створення прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу.

17. 11 березня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Малинського міського голови з проханням розглянути питання щодо доцільності призначення його опікуном над ОСОБА_2 . Зазначив, що з правами та обов`язками опікуна ознайомлений.

18. Згідно з поданням № 688/02 щодо призначення ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 , виданим Виконавчим комітетом Малинської міської ради Житомирської області 30 квітня 2025 року, Орган опіки та піклування просить Попільнянський районний суд Житомирської області призначити опікуном ОСОБА_2 її племінника ОСОБА_3 . Опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітньої особи, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

19. Відповідно до Акту № 76 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи, виданого Малинською міською територіальною громадою 19 березня 2025 року, державним соціальним інспектором проведено обстеження житла за адресою: АДРЕСА_1 . У ході обстеження з`ясовано, що ОСОБА_1 була опікуном над сестрою ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю з дитинства і не усвідомлює значення своїх дій. Оскільки стан здоров`я опікуна значно погіршився, тому їй у догляді за сестрою допомагає син ОСОБА_3 . ОСОБА_2 проходила лікування у Ходорківському психоневрологічному інтернаті, а після - проживає у сім`ї ОСОБА_6 . ОСОБА_3 ніде не працює.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд при ухваленні постанови

20. Перевіривши доводи касаційної скарги у межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла такого висновку.

21. Правове питання, порушене у касаційній скарзі, стосується визначення законом складу суду, уповноваженого на розгляд у порядку окремого провадження заяв про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуна.

22. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частини перша статті 41 ЦК України).

23. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

24. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).

25. Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

26. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано у належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Під час внесення подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (правові висновки Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22).

27. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

28. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (частина друга статті 34 ЦПК України).

29. За змістом частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

30. У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої статті 293 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних (частина четверта статті 293 ЦПК України).

31. Отже, частина четверта статті 293 ЦПК України визначає особливості складу суду під час розгляду окремих категорій справ, а саме у складі одного судді і двох присяжних.

32. У статті 127 Конституції України визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

33. Участь присяжних у розгляді справ спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді. Забезпечення участі присяжних у функціонуванні органів судової влади є ознакою демократичності і є одним із заходів соціального контролю за законністю і справедливістю діяльності суддів.

34. Аналізуючи зміст частин другої, четвертої статті 293 ЦПК України в аспекті категорії справ, розгляд яких у обов`язковому порядку має відбуватися за участю присяжних, колегія суддів вважає, що такі справи є особливо важливими, зачіпають особисті немайнові права людини, а тому, враховуючи правові наслідки, зокрема, визнання фізичної особи недієздатною, розгляд таких справ за участю присяжних є гарантією повного, усебічного й об`єктивного розгляду, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

35. Під час розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною судді мотивують своє рішення письмовими доказами та ухвалюють рішення за результатами зіставлення медичного і юридичного критеріїв недієздатності. У таких справах акцентовано увагу на важливості оцінки усіх наявних у справі доказів, тому участь присяжних у цих справах окремого провадження є додатковим інструментом контролю за всебічним дослідженням усіх обставин та доказів.

36. Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. Така співпраця судді-професіонала і присяжних гарантує повний та всебічний розгляд таких спорів задля уникнення упередженості в наданні оцінки доказам та з метою справедливого, безстороннього розгляду згаданої категорії справ.

37. Згідно зі змістом частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

38. Склад суду щодо розгляду питання про встановлення піклування або опіки, призначення, заміни або звільнення піклувальника чи опікуна нормами ЦПК України не визначено.

39. Водночас норми законодавства не передбачають, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі. Проте якщо в одному провадженні вирішується питання про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною з одночасним призначенням піклувальника чи опікуна такій особі, то такі спори повинні розглядатися колегіально, як це передбачено частиною четвертою статті 293 ЦПК України, оскільки ключовим питанням за такими заявами є особисті немайнові права фізичної особи.

40. Отже, у разі коли особа вже визнана судом недієздатною, питання встановлення опіки та призначення, заміни або звільнення опікуна повинно вирішуватися також за участю присяжних, оскільки це є продовженням процедури визнання особи недієздатною.

41. У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що недієздатність ОСОБА_2 вже було встановлено рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2012 року. Ініційований розгляд цієї справи шляхом подання ОСОБА_1 цієї заяви є продовженням процедури, визначеної пунктом 1 частини першої статті 293 ЦПК України, щодо встановлення недієздатності особи, а отже склад суду, визначений процесуальним законом та уповноважений на розгляд такого роду питань, формується з одного судді та двох присяжних.

42. Такий висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному постанові від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо повноважного складу суду, який повинен відповідно до вимог ЦПК України розглядати справу про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна.

43. Суд першої інстанції розглянув заяву одноособово, а саме під головуванням судді Рудник М. І., що суперечить приписам процесуального законодавства щодо повноважного складу суду та правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24.

44. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилався на неповноважність складу суду, який розглянув справу, однак, суд апеляційної інстанції таким доводам оцінку не надав, у зв`язку з чим помилково погодився з рішенням суду першої інстанції.

45. З огляду на зазначене колегія суддів визнає доводи касаційної скарги обґрунтованими, у зв`язку з чим дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням до суду першої інстанції на новий розгляд.

46. Під час нового розгляду справи суд першої інстанції зобов`язаний розглянути заяву складом суду, сформованим з одного судді та двох присяжних відповідно до вимог пункту 1 частини другої та частини четвертої статті 293 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

48. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Щодо судових витрат

49. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. Оскільки Верховний Суд за результатами касаційного перегляду справу передав на новий розгляд, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 червня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк