Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Справа № 910/6419/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"на рішенняГосподарського суду Київської області від 14.06.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.10.2016у справі№ 910/6419/16 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"проусунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном та зобов'язання повернути банкоматза участю представників сторін:

позивача: Небилиця А.В.

відповідача: Власенко Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном шляхом зобов'язання відповідача повернути банкомат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 у справі № 910/6419/16 (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Чорної Л.В., суддів Яковлєва М.Л., Разіної Т.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивачем не доведено факту належного виконання ним п. 3.2.7. договору № 216-ПК на відповідальне зберігання банкомату від 03.06.2004 та невірним обранням способу захисту права, оскільки між сторонами існують договірні зобов'язання.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/6419/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на неправильне застосування судами норм ст.ст. 38, 46, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.ст. 319, 321, 936, 949 Цивільного кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 03.06.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (поклажодавець) та ВП "Аварійно-технічний центр" ДП НАЕК "Енергоатом" (зберігач) було укладено договір № 219-ПК на відповідальне зберігання банкомату, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на безоплатне відповідальне зберігання відповідно до умов цього договору хольний банкомат для обслуговування держателів карток міжнародних платіжних систем.

Пунктом 2.1 договору визначено, що прийом-передача банкомату здійснюється представниками сторін відповідно до акту прийому-передачі банкомату, який має бути підписаний сторонами не пізніше наступного дня з моменту фактичного встановлення банкомату.

14.06.2004 по акту прийому - передачі банкомату позивач передав, а відповідач прийняв банкомат Pro Cash 2000 №5300042946.

Згідно із п. 3.1.1 договору зберігач зобов'язаний у десятиденний строк з дня підписання цього договору забезпечити умови для прийняття банкомату на відповідальне зберігання, відповідно до умов цього договору, та розташувати його за адресою: Київська область, с. Білогородка, вул. Прип'ятська, 1, що належить зберігачу.

Як визначено п. 3.2.7 договору, поклажодавець зобов'язаний повідомити зберігача про звільнення приміщення не пізніше ніж за 10 днів до запланованої дати звільнення приміщення та здати приміщення по акту прийому-передачі банкомату в належному стані, попередньо відновивши початковий стан переобладнаної (зміненої) поклажодавцем для встановлення банкомату частини приміщення.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору цей договір укладений строком на 3 (три) роки та починає діяти з моменту підписання його сторонами. У разі, коли за 10 днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін письмово не сповістить іншу сторону про намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на кожний наступний аналогічний термін.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що письмове повідомлення про намір розірвати договір однією із сторін повинне бути направлене іншій стороні за 30 днів до запланованої дати розірвання.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" та було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" і призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Як встановлено місцевим господарським судом листом № 17/1-14661 від 09.06.2015 позивач повідомив відповідача про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" та повідомив про те, що відповідно до пункту 3.2.7 договору найближчим часом особами, що уповноважені особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", буде здійснено демонтаж банкомату. До вказаного листа позивачем було додано проект акта приймання-передачі банкомату.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом № 858/40 від 14.07.2015 повідомив позивача про те, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань за договором про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування в тому числі з використанням систем дистанційного обслуговування рахунку за №260001262401384 в частині виконання направлених позивачу платіжних доручень відповідача, та тим, що договір № 219-ПК від 03.06.2004 укладений саме для супроводу договору № 260001262401384, відповідач не може підписати акт приймання-передачі банкомату та засвідчити про відсутність претензій до позивача.

Також як зазначено судами, 17.07.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 17/1-20132, у якому просив повідомити банк про зручну дату та час здійснення демонтажу, та направив вимогу № 03-21860 від 31.07.2015, яка адресована ВП "Аварійно-технічний центр" ДП НАЕК "Енергоатом", про повернення переданого на відповідальне зберігання банкомату типу ProCash 2000, номер банкомату АТМ 319 і/н 110248 на підставі акта приймання-передачі банкомату та підписання відповідного додаткового договору про розірвання договору, проте доказів надіслання вказаних листів на адресу відповідача позивачем не подано.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не було вчинено жодних дій для повернення майна та розірвання договору, чим створено перешкоди Уповноваженій особі Фонду у доступі до банку, приміщень, засобів зв'язку, документів, активів тощо, а також створено перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном. Нормативно позивач посилається на ст.ст. 38, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 319, 321, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 133, 134, 147 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як передбачено ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до пункту 3.2.7 договору на поклажодавця покладено обов'язок повідомити зберігача про звільнення приміщення не пізніше ніж за 10 днів до запланованої дати звільнення приміщення та здати приміщення по акту прийому-передачі банкомату в належному стані, попередньо відновивши початковий стан переобладнаної (зміненої) поклажодавцем для встановлення банкомату частини приміщення.

Врахувавши вищенаведені приписи законодавства та умови договору, зважаючи на те, що за умовами договору саме на позивача покладено обов'язок демонтажу банкомату, який перебуває в приміщенні відповідача, встановивши, що лист № 17/1-14661 від 09.06.2015 не місить вказівки на дату і час прибуття уповноважених осіб позивача на демонтаж банкомату, що є порушенням п. 3.2.7 договору, виходячи з того, що позивачем також не надано доказів прибуття уповноважених осіб позивача для демонтажу банкомату, який знаходиться за адресою: Київська область, с. Білогородка, вул. Припятська, 1 та доказів перешкоджання відповідачем або його працівниками уповноваженим особам позивача у вчиненні дій щодо демонтажу банкомату, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем не вчинено передбачених договором дій щодо повернення банкомату, а отже і про відсутність порушення прав позивача, у зв'язку із чим правомірно відмовили у задоволенні позову.

Вказаний висновок господарських судів попередніх інстанцій відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/6419/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

В. Картере