Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 927/16/4б/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:

ДП "171 Чернігівський ремонтний завод" - Марусіченко Н.В.,

ПП "Інвест Логістік" - Прохоренко О.Є.,

Генеральної прокуратури України - Коркішка В.М.,

Арбітражного керуючого Фесенка Є.М.,

Державного концерну „Укроборонпром" - Сокура С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Інвест Логістік" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 в частині заборони відчуження будь-якого майна боржника у справі № 927/16/4б/13 про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України "171 Чернігівський ремонтний завод" ,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 у справі № 927/16/4б/13 (суддя Фесюра М.В.) заборонено відчуження будь-якого майна боржника по справі та вирішено інші процесуальні питання у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 (колегія суддів: головуючий - Доманська М.Л., Гарник Л.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства „Інвест Логістик" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 в частині заборони відчуження будь-якого майна боржника по справі - без змін.

Приватне підприємство „Інвест Логістик" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 в частині заборони відчуження будь-якого майна боржника скасувати, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст.4-3,32,33 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.01.2013 порушено провадження у справі № 927/16/4б/13 про визнання банкрутом Державного підприємства „171 Чернігівський ремонтний завод" відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.01.2013 відкрито процедуру санації Державного підприємства „171 Чернігівський ремонтний завод", керівником санації призначено тимчасово виконуючого обов'язки директора підприємства Прохоренка О.Г., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Фесенка Є.М.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2013 затверджено план санації Державного підприємства „171 Чернігівський ремонтний завод", схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу зборів кредиторів від 01.08.2013 та погоджений Державним концерном „Укроборонпром" 23.08.2013.

18.07.2014 розпорядник майна Фесенко Є.М. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, в якому просив заборонити відчуження майна боржника до вирішення питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника, включаючи майно, виставлене на аукціон 18.07.2014.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.07.2014, крім іншого, заборонено відчуження будь-якого майна боржника по справі - Державного підприємства „171 Чернігівський ремонтний завод".

Так, задовольняючи подане клопотання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що можлива реалізація майна боржника на аукціоні, який має відбутися 17.08.2014 за цінами, нижчими ніж ті, які передбачені планом санації, може призвести до незворотних наслідків, а саме, порушення інтересів кредиторів та вимог Закону, а також врахував необхідність перевірки можливого знаходження майна мобілізаційного резерву в реалізуємих приміщеннях та необхідність з'ясування питання, чи призведе продаж майна за вказаних обставин до виконання затвердженого плану санації.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідності до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, в своєму клопотанні розпорядник майна зазначив про те, що у разі відсутності заборони відчуження майна боржника можлива реалізація його майна за цінами, нижчими, ніж ті, які передбачені планом санації та які дозволяють виконати цей план санації в частині погашення вимог кредиторів, це може призвести до незворотних наслідків, крім цього, на аукціон 18.07.2014 вже виставлене приміщення боржника, в якому зберігається майно мобілізаційного резерву, питання щодо переміщення якого не вирішено.

Як встановили суду попередніх інстанцій, планом санації, який затверджений судом 27.08.2013, з метою погашення вимог кредиторів передбачено продаж частини нерухомого майна підприємства боржника відповідно до переліку, наведеного в п. 4.5.4. Плану санації.

У вказаному переліку чітко зазначено нерухоме майно, яке пропонується до відчуження, зазначена його первісна та оціночна вартість, відповідно до якої майно планувалось продати на аукціоні.

Грошові кошти, отримані від продажу нерухомого майна за оціночною ціною, дали б змогу підприємству погасити вимоги конкурсних кредиторів в повному обсязі.

Так, з плану санації вбачається, що підприємство здатне за кошти, отримані від продажу частини майнових активів боржника, які не задіяні у виробничому процесі, задовольнити грошові вимоги всіх кредиторів у повному обсязі, поповнити бюджет за рахунок сплати ПДВ на суму реалізації відчуженого майна, провести модернізацію обладнання, досягти головної цілі судової процедури - санації боржника - відновлення платоспроможності підприємства та з нарощуванням обсягів виробництва продовження його виробничо - господарської діяльності.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що реалізація нерухомого майна Державного підприємства „171 Чернігівський ремонтний завод" зі знижкою (у тому числі із 20 відсотковою) в процесі санації державного підприємства суперечить інтересам кредиторів та порушує вимоги Закону, оскільки зниження вартості нерухомого майна під час його реалізації на аукціоні Планом санації не передбачалося, а тому виходить за межі виконання Плану санації, порушує умови Плану санації, схвалені комітетом кредиторів, погоджені з Державним концерном „Укроборонпром" та затверджені судом.

Також в матеріалах справи відсутні відомості стосовно того, що кредиторами вносились зміни до Плану санації стосовно можливості заниження ціни майна боржника під час його реалізації, що вказані зміни виносились на обговорення чи на затвердження у суді першої інстанції або вже були затверджені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник є державним підприємством, регулювання, контроль та координація діяльності якого здійснюється Державним концерном „Укроборонпром".

Зазначені зміни, як то зниження ціни (вартості) майна, що реалізується, порівняно з передбаченою Планом санації, в даному випадку, безпосередньо погоджуються з Державним концерном „Укроборонпром" як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в обороно-промисловому комплексі.

Як зазначив суд апеляційної інстанції та вбачається з наданого Державним концерном „Укроборонпром" відзиву на касаційну скаргу, представник Державного концерну „Укроборонпром" повністю підтримав необхідність заборони відчуження майна боржника та зауважив на тому, що ніяких змін до Плану санації, затвердженого судом, не вносилось, Планом санації не передбачено зниження ціни майна боржника під час його реалізації, а тому таке зниження стартової вартості майна є порушенням порядку виконання плану санації та, відповідно, прав та інтересів кредиторів.

При цьому, суд апеляційної інстанції дослідив лист про розміщення оголошення щодо проведення торгів на відповідному веб-сайті від 20.06.2014, у відповідності до якого нежитлова будівля Цеху № 1 загальною площею 8 095,4 м2 з початковою вартістю 1 602 896,00 грн. була виставлена на повторний аукціон, який повинен був відбутися 18.07.2014. Проте, як вбачається з Плану санації, оціночна вартість нежитлової будівлі Цеху № 1 загальною площею 8 095,4 м2 становить 2 260 918,00 грн.

Також, з протоколів проведення попереднього аукціону з продажу майна боржника, який відбувся 17.06.2014, вбачається, що майно, яке підлягало продажу за Планом санації, було виставлено на продаж із значно заниженою ціною, зокрема, вартість нежитлової будівлі № 4 площею 254,20 м2 за Планом санації становила 70 994,00 грн., а на аукціоні була виставлена з початковою вартістю 62 910,00 грн., тобто із заниженням її вартості.

Отже, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що у розпорядника майна Фесенка Є.М. були всі підстави вважати, що грошові кошти, які будуть отримані за результатами аукціонів з продажу майна боржника із зниженням вартості майна, не передбаченим Планом санації, буде недостатньо, що в свою чергу унеможливить виконання плану санації і задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для заборони відчуження будь-якого майна боржника у справі до з'ясування обставин щодо можливої реалізації майна боржника за цінами, нижчими, ніж ті, що дозволяють виконати план санації, необхідності перевірки можливого знаходження майна мобілізаційного резерву у приміщеннях, що підлягають реалізації та з'ясування питання, чи призведе реальний продаж майна до виконання затвердженого плану санації та задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та ухвала господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 в частині заборони відчуження будь-якого майна боржника винесені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інвест Логістік" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 в частині заборони відчуження будь-якого майна боржника у справі № 927/16/4б/13 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.