Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 920/143/15

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Бублик В.М.; відповідача - Мазур І.О.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від07.07.2015та на рішенняГосподарського суду Сумської областівід06.04.2015у справі№ 920/143/15за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"доСумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішенняза зустрічним позовомСумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету УкраїнидоПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"простягнення 27 200, 00 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (далі - ПАТ "Сумигаз") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.11.2014 № 49 у справі № 02-06/30-2014 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.01.2015 порушено провадження у справі № 920/143/15 за позовом ПАТ "Сумигаз" до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.11.2014 № 49.

До початку розгляду справи по суті Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Сумської області із зустрічним позовом до ПАТ "Сумигаз" про стягнення штрафів у розмірі 27 200, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.02.2015 зустрічний позов Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПАТ "Сумигаз" про стягнення 27 200, 00 грн прийнято до спільного розгляду з первісним.

Рішенням Господарського суду Сумської області (суддя Левченко П.І.) від 06.04.2015 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, суд стягнув з ПАТ "Сумигаз" штрафів у загальному розмірі 27 200, 00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Россолов В.В., Тихий П.В.) від 15.06.2015 рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 та рішенням Господарського суду Сумської області від 06.04.2015, ПАТ "Сумигаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.10.2015.

Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на касаційну скаргу, в якій просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 49 від 25.11.2014, яке прийняте за результатами розгляду справи № 02-06/30-2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, дії ПАТ "Сумигаз" визнано порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, а саме:

- пунктом 2 резолютивної частини даного рішення дії ПАТ "Сумигаз", які полягають у визначенні вартості приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням без урахування показників кошторисної документації, розробленої сторонніми суб'єктами господарювання визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов'язаних з приєднанням до мереж газопостачання, в територіальних (географічних) межах Сумської області, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- пунктом 3 резолютивної частини рішення № 49 від 25.11.2014 дії позивача, які полягають у стягненні плати за роботи з погодження проектів газопостачання у разі виконання проектних робіт ПАТ "Сумигаз" визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов'язаних з приєднанням до мереж газопостачання, в територіальних (географічних) межах Сумської області, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини рішення № 49 від 25.11.2014, на позивача накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн (пункт 6 резолютивної частини рішення № 49 від 25.11.2014), а за порушення зазначене у пункті 3 резолютивної частини рішення № 49 від 25.11.2014, на позивача накладено штраф у розмірі 10 200, 00 грн (пункт 7 резолютивної частини рішення № 49 від 25.11.2014).

За визначенням, нведеним у статті 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), газорозподільне підприємство - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює транспортування природного газу газорозподільними мережами безпосередньо споживачам, у власності чи в користуванні якого перебувають газорозподільні мережі та інші виробничі об'єкти та який здійснює щодо них функції з оперативно-технологічного управління.

ПАТ "Сумигаз" здійснює діяльність з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ на підставі ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) серії АВ № 527270 від 02.09.2010 року (із строком дії з 29.03.2010 року до 28.03.2015 року) та відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про природні монополії" є суб'єктом природної монополії.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про природні монополії", розподіл природного і нафтового газу трубопроводами відноситься до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.

Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з врахуванням Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р, встановлено, що за результатами діяльності у квітні-грудні 2013 року та січні-жовтні 2014 ПАТ "Сумигаз" є суб'єктом господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг, пов'язаних з приєднанням до мереж газопостачання, що знаходяться у власності та користуванні ПАТ "Сумигаз", у територіальних (географічних) межах Сумської області.

Статтею 10 Закону України "Про природні монополії" передбачено, що суб'єктів природних монополій зобов'язано забезпечувати надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва у порядку та в строки, встановлені законодавством.

При цьому, абз. 43 п. 1.3 Порядку доступу та приєднання до єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2012 року за № 721/2034 (далі - Порядок), технічні умови визначено як документ, що визначає комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення приєднання та підключення об'єкта системи газопостачання (газоспоживання) замовника до газових мереж і містить вихідні дані для проектування зовнішнього та/або внутрішнього газопостачання.

Враховуючи зазначене, приєднання та підключення об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовника до газових мереж, що знаходяться у власності та користуванні позивача в межах Сумської області, а також підготовку та надання технічних умов інженерного забезпечення приєднання та підключення об'єкта системи газопостачання (газоспоживання) замовника до газових мереж, що знаходяться у власності та користуванні позивача, здійснює лише сам позивач.

Розмір плати за приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням може визначатись сторонньою організацією, яка має відповідні дозвільні документи або газорозподільним підприємством, за вибором замовника. При цьому у разі розроблення проектно-кошторисної документації сторонньою організацією у будь-якому випадку замовник погоджує її в установленому порядку з газорозподільним підприємством, тобто в даному випадку з позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), плата за приєднання формується газотранспортним або газорозподільним підприємством згідно з порядком розрахунку плати за приєднання об'єктів замовників до газових мереж. Плата за приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням, визначається проектно-кошторисною документацією.

Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що ПАТ "Сумигаз" визначає вартість приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням на підставі кошторисної документації, яку воно розробляє самостійно навіть у разі розроблення кошторисної документації сторонніми суб'єктами господарювання за зверненням замовника.

ПАТ "Сумигаз" розробляє кошторисну документацію у випадках, коли кошторисна документація, надана замовником, не проходить відповідного погодження, або коли у проектно-кошторисній документації, наданій замовником, відсутня кошторисна частина.

При цьому, Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що вартість приєднання, зазначена у кошторисній документації, виготовленій іншими суб'єктами господарювання є меншою за вартість приєднання, зазначену у кошторисній документації, розробленій ПАТ "Сумигаз".

З врахуванням викладеного та обставин справи № 02-06/30-2014 Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні дійшло висновку, що визначення ПАТ "Сумигаз" вартості приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням без урахування показників кошторисної документації, розробленої сторонніми суб'єктами господарювання, призводить до завищення вартості таких приєднань.

Відповідно до п. 6.5.2 Порядку замовник відповідно до технічних умов ГП (ГТП) на зовнішнє газопостачання за власний рахунок розробляє проектно-кошторисну документацію на зовнішнє газопостачання, погоджує її в установленому порядку з ГП (ГТП) та передає погоджену (затверджену) проектно-кошторисну документацію на зовнішнє газопостачання в ГП (ГТП) за актом приймання-передачі для можливості ГП (ГТП) забезпечити приєднання об'єкта замовника до газових мереж (будівництво та введення в експлуатацію газових мереж зовнішнього газопостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання). При цьому вартість плати за приєднання повинна бути зменшена на вартість проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закон України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

У п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що стаття 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтоване визнання Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дій ПАТ "Сумигаз", які полягають у визначенні вартості приєднання об'єктів газоспоживання (газопостачання) замовників, яке не є стандартним приєднанням без урахування показників кошторисної документації, розробленої сторонніми суб'єктами господарювання, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов'язаних з приєднанням до мереж газопостачання, в територіальних (географічних) межах Сумської області, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Також Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час розгляду справи № 02-06/30-2014, за результатом аналізу актів прийому та передачі проектно-кошторисної документації та договорів купівлі-продажу проектно-кошторисної документації при нестандартному приєднанні встановлено, що до складу проектно-кошторисної документації ПАТ "Сумигаз" включено роботи з погодження проектів на надання послуги з приєднання.

У рішенні адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України також зазначено, що розмір плати за погодження проектів на надання послуги з приєднання відповідно до прейскурантів цін №№ 18-3, 18-5 становить:

- для житлових індивідуальних будинків - 58, 57 грн (з ПДВ) відповідно до прейскуранту цін № 18-3, що введений у дію 21 жовтня 2013 року;

- для житлових будинків квартирного типу, промислових підприємств, комунально-побутових об'єктів - 223, 66 грн (з ПДВ) відповідно до прейскуранту № 18-5, що введений у дію 21 жовтня 2013 року.

При цьому, плату за погодження проектів при надання послуги з приєднання ПАТ "Сумигаз" стягує також у разі виконання проектів безпосередньо його спеціалістами.

Замовники не можуть відмовитись від оплати робіт з погодження проектів газопостачання, що були виконані спеціалістами позивача, оскільки у такому випадку вони не зможуть отримати послугу з приєднання власного газоспоживаючого обладнання до мережі ПАТ "Сумигаз".

Стягнення ПАТ "Сумигаз" вищезазначеної плати із замовників призводить до збільшення вартості нестандартного приєднання до газових мереж.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з п.п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтоване визнання Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дій ПАТ "Сумигаз", які полягають у стягненні плати за роботи з погодження проектів газопостачання у разі виконання проектних робіт ПАТ "Сумигаз" визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, пов'язаних з приєднанням до мереж газопостачання, в територіальних (географічних) межах Сумської області, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Щодо зустрічних позовних вимог, то колегія суддів в цій частині також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для їх задоволення з врахуванням вимог ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Сумигаз", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2015 у справі № 920/143/15 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.