Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 914/744/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2016

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016

у справі № 914/744/16

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Управління комунальної власності), м. Львів,

до Львівської міської ради (далі - Рада), м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (далі - Товариство), м. Львів,

про часткове скасування ухвали від 19.03.2015 № 4434.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Чернобай С.С. предст. (дов. від 11.01.2017)

відповідача - не з'явився

третьої особи - Дем'яновська Ю.Д. предст. (дов. від 23.02.2017)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Ради про: визнання незаконним пункту 3 додатка до ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу"; скасування ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 в частині затвердження пункту 3 додатка до ухвали, а саме щодо включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу заявником - товариством з обмеженою відповідальністю кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" приміщення (ЦМК) за адресою: пл. Міцкевича, 6/7.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2016 зі справи № 914/744/16 (судді Іванчук С.В. - головуючий, Блавацька-Калінська О.М., Коссак С.М.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (судді Скрипчук О.С. -головуючий, Дубник О.П., Матущак О.І.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на те, що зазначений акт ненормативного характеру прийнятий у межах компетенції відповідача та прав позивача не порушує, оскільки Управління комунальної власності не наділене повноваженнями та (або) компетенцією на оскарження рішень, прийнятих органом, до підпорядкування якого воно (Управління) належить.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Управління комунальної власності просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням та порушенням судами попередніх інстанцій у прийнятті судових актів норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

17.02.2017 електронною поштою та 27.02.2017 засобами поштового зв'язку від Управління комунальної власності одержано клопотання від 17.02.2017 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке розглянуто згідно ухвали Вищого господарського суду України від 20.02.2017.

27.02.2017 від Управління комунальної власності надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики, яке судом задоволено.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників Управління комунальної власності та Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 26.06.2001 Управлінням ресурсів Львівської міської ради як орендодавцем та Товариством як орендарем укладено договір № 10 оренди цілісного майнового комплексу, згідно умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства "Кіновідеоцентр "КАССАНДРА", розташований за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7;

- згідно з пунктом 10.1 Договору, останній діє з 1 червня 2001року до 1 червня 2021року строком на двадцять років;

- ухвалою Львівської міської ради від 19.03.2015 року № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу" затверджено перелік об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, які були рекомендовані постійною комісією комунального майна та власності. Зокрема, пунктом 3 цієї ухвали було затверджено до приватизації способом викупу цілісним майновий комплекс КВЦД ТОВ "Кассандра", що знаходиться за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7;

- в подальшому, рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2015 у справі № 914/2583/15, яке набрало законної сили, задоволено позов Управління комунальної власності до Товариства про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу від 26.06.2001 № 10, у зв'язку з нецільовим використанням Товариством орендованого майна та здійсненням передачі майна в суборенду без дозволу орендодавця; зобов'язано повернути об'єкт оренди орендодавцю.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для: визнання незаконним пункту 3 додатка до ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу"; скасування ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 в частині затвердження пункту 3 додатка до ухвали (а саме, щодо включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу заявником - товариством з обмеженою відповідальністю кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" приміщення (ЦМК) за адресою: пл. Міцкевича, 6/7), з підстав відсутності у Товариства права на викуп майна, зокрема у зв'язку з неналежним виконанням Товариством як орендарем своїх обов'язків за договором найму (здійснено використання об'єкта оренди не за призначенням та передано об'єкт оренди у користування третіх осіб без згоди орендодавця).

Згідно з приписами частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: відсутні необхідні документи, що подаються разом з пропозиціями стосовно включення об'єкта до переліку; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з приписами статті 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами.

Статтею 3 зазначеного закону передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

У відповідності до статті 2 наведеного Закону об'єктами малої приватизації, зокрема є єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А);

Згідно з приписами частини другої статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство отримувало дозвіл на реконструкцію об'єкта оренди - нежитлових приміщень на пл. Міцкевича 6/7 у м. Львові (згідно з розпорядженням Галицької районної адміністрації від 12.05.2003 № 449; дозволу Інспекції ДАБК виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.08.2004 № 366/04); 02.08.2011 Товариство отримало дозвіл на передачу частини орендованого приміщення в суборенду третій особі для торгівлі взуттям на термін до 31.07.2014 без права приватизації суборендованих приміщень.

З огляду на наведене, місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що станом на час прийняття Радою оскаржуваної ухвали договір оренди від 26.06.2001 № 10 був чинним; розірвання даного договору у судовому порядку (позов подано у липні 2015 року) припинило зобов'язання з моменту набрання судовим рішенням законної сили; враховуючи, що Управління комунальної власності не наділено правом на оскарження рішень Львівської міської ради, до підпорядкування якої воно (Управління) належить, - дійшли обґрунтованого висновку про відповідність спірного акта ненормативного характеру (ухвали) визначеній законом компетенції органу, який його прийняв та, за відсутності порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача при прийнятті даного акта ненормативного характеру, правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи Управління комунальної власності не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Посилання Управління комунальної власності на Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Ради від 01.04.2016 № 237 та Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, яке затверджене ухвалою Ради від 14.07.2016 № 777 є недоречним, з огляду на те, що як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент звернення Управління з позовом до суду у березні 2016 року, було чинним Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, яке затверджено рішенням Ради від 07.12.2007 № 1100, про що обґрунтовано зазначено у вирішенні спору судами попередніх інстанцій.

Посилання Управління комунальної власності на судову практику у іншій справі № 916/455/15-г Вищий господарський суд України також вважає недоречним, оскільки у справі № 916/455/15-г рішення були прийняті щодо інших предмета та підстав позову, внаслідок інших фактичних обставин справи та за іншого матеріально-правового регулювання спірних відносин, аніж у справі № 914/744/16.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 зі справи № 914/744/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко