Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 905/1105/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Ходаківської І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕТЕК"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі№ 905/1105/16Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕТЕК"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Комунального підприємства "Київський метрополітен"прозобов'язання виконати умови договорув судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Андрієнко Т.В. (довіреність №49юр-116 від 15.09.2015) Курішко І.С. (довіреність від 10.05.2016)від третьої особи:не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Донецької області (головуючий суддя - Сажнева М.В., судді - Ніколаєва Л.В., Шилова О.М.) від 21.06.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Татенко В.М., судді - Ломовцева Н.В., Стойка О.В.) від 27.07.2016 у справі № 905/1105/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕТЕК" задоволено; зобов'язано відповідача виконати пусконалагоджувальні роботи, атестацію стенду мод. СВД 11-0,3 ПТЗР для випробування гідравлічних гасителів коливань та навчання персоналу позивача на території Комунального підприємства "Київський метрополітен".

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "МІНЕТЕК" просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.509, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (ГК України), ст.ст.42, 85 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕТЕК" виконати пусконалагоджувальні роботи, атестацію стенду мод. СВД 11-0,3 ПТЗР для випробування гідравлічних гасителів коливань та навчання персоналу позивача на території Комунального підприємства "Київський метрополітен". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором №4114/010035/3 від 16.07.2014 щодо здійснення оплати товару, а відповідач виготовив та передав товар позивачу, однак не виконав своє зобов'язання щодо здійснення пусконалагоджувальних робіт, атестації стенда та навчання персоналу, яке передбачене п.12.1. договору.

Судами встановлено таке.

Сторонами був підписаний договір №4114/010035/3 від 16.07.2014 (далі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) відповідач зобов'язався виготовити та поставити позивачу у власність товар - стенд для випробування гідравлічних гасителів коливань.

Умовами п.2.2. Договору визначений гарантійний строк експлуатації товару - 12 місяців з дня введення стенду в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту здачі товару позивачу.

Ціна товару включає вартість навчання представників покупця прийомам роботи на стенді на території підприємства, що експлуатує товар покупця (п.4.2. Договору).

Приймальні випробування стенда здійснюються на підприємстві продавця за участю представника покупця (п.6.1. Договору).

Відповідно до п.6.5. Договору за результатами випробувань сторонами підписується акт технічного стану, який слугує підставою для виставлення рахунку на остаточну оплату.

Пунктом 12.1. Договору встановлено, що пусконаладку, атестацію стенду і навчання персоналу продавець (відповідач) здійснює не пізніше 3-х місяців після поставки, в період гарантійного строку на товар в умовах підприємства, що експлуатує товар покупця.

Якість виконаних робіт підтверджується актом про закінчення пусконалагоджувальних робіт (п.12.2. Договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 (п.10.1. Договору).

Пунктом 10.3. Договору встановлено, що Договір вважається дійсним до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе по ньому зобов'язань.

16.10.2014 сторонами було підписано акт технічного стану стенду мод. СВД 11-0,3 ПТЗР для випробування гідравлічних гасителів коливань по Договору №4114/010035/3 від 16.07.2014, згідно якого, комісією підприємств сторін було здійснено випробування стенду у відповідності до технічних завдань та встановлено, що товар відповідає умовам договору і технічним завданням та придатний для експлуатації.

На виконання умов Договору відповідачем був виготовлений та переданий позивачу товар на загальну суму 980000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортною накладною № б/н від 20.10.2014 та видатковою накладною № РН-0000012 від 21.10.2014.

Розрахунок за поставлений товар, загальною вартістю 980000,00грн, був здійснений позивачем у відповідності до умов п.5.1. Договору (передплата у розмірі 50% вартості товару у сумі 490000,00 грн та остаточний розрахунок у розмірі 50% вартості товару у сумі 490000,00 грн,), що підтверджується платіжним дорученням №41/41986 від 12.08.2014 та платіжним дорученням №41/46057 від 17.10.2014.

Визначені умовами Договору зобов'язання стосовно виготовлення, передачі, отримання та оплати товару, були виконані сторонами належним чином.

В подальшому вищезазначений стенд позивачем було доставлено та вивантажено згідно з Керівництвом по експлуатації стенду на території Комунального підприємства "Київський метрополітен" для виконання позивачем обслуговування та поточного ремонту візків вагонів метро, що підтверджується актом від 23.10.2014, підписаним представниками позивача та КП "Київський метрополітен".

Втім, передбачений п.12.1. Договору обов'язок, відповідач не виконав.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій правомірно виходили з такого.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, в п.12.1. Договору сторони передбачили, що пусконаладку, атестацію стенду і навчання персоналу продавець здійснює не пізніше 3-х місяців після поставки, в період гарантійного строку на товар в умовах підприємства, що експлуатує товар покупця.

При цьому, в пункті 4.2. Договору сторони узгодили, що ціна товару включає вартість навчання представників покупця прийомам роботи на стенді на території підприємства, що експлуатує товар покупця.

Встановлені судами обставини відповідають змісту листа відповідача №076-08/14 від 22.08.2014 (а.с.19), згідно якого останній гарантував виконання робіт на підприємстві, що експлуатуватиме поставлений стенд за рахунок власних фінансових ресурсів за умови представлення гасителів коливань, як передбачено пунктом 12.1. Договору.

Однак, в порушення зазначених вище законодавчих приписів та умов Договору, взятих на себе зобов'язань, визначених пунктом 12.1. Договору, відповідач не виконав.

Враховуючи викладене вище, доводи скаржника про те, що спірні зобов'язання не передбачені умовами Договору, колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання скаржника на те, що визначені в п.12.1. Договору пусконалогоджувальні та атестаційні роботи є підрядом а не послугами, колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Аналіз змісту наведеної статті дозволяє зробити висновок, що легальне визначення договору підряду вміщує лише його основні ознаки: 1) виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника; 2) на ризик підрядника; 3) результати робіт передаються замовнику; 4) замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Загальними ознаками, які об'єднують усі договірні зобов'язання про надання послуг у єдину групу, є особливість об'єкта. Вони полягають у тому, що по-перше, це є об'єкт нематеріального характеру, а по-друге - вони нероздільно пов'язані з особистістю послугонадавача. При укладенні договору про надання послуг замовник не може попередньо твердити про те, що він остаточно ознайомлений та згодний з якістю послуги, оскільки це може бути належним чином ним оцінено лише в процесі її споживання. У зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає оречевленого змісту. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Таким чином, у договорі підряду виконання робіт характеризується матеріальним характером, оскільки діяльність у процесі виконання відповідної роботи спрямована на досягнення матеріально вираженого результату, що виражається у створенні нової речі, її переробці, обробці або іншій якісній зміні (ремонті), а послуги мають нематеріальний характер.

В даному випадку вчинення скаржником дій, передбачених п.12.1. Договору, є об'єктом нематеріального характеру і невіддільне від його діяльності по виконанню пусконалагодження, атестації вже створеної і переданої у власність позивача речі - стенду для випробування гідравлічних гасителів коливань, який за поясненнями позивача в суді касаційної інстанції є змонтованим та встановленим, та навчання персоналу прийомам роботи на цьому стенді.

В силу ст.ст.626, 628, 627 ЦК України зміст правочину становить визначену на розсуд сторін правочину і погоджену ними домовленість, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів, що Договір є змішаним договором поставки та надання послуг, і те, що його сторони в частині надання послуг не передбачили їх оплати (щодо пусконагодження та атестації стенду), не свідчить про недійсність або неукладеність Договору, і, відповідно, не звільняє відповідача від зобов'язання виконати взятий на себе обов'язок в натурі.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНЕТЕК" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 905/1105/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О.Поляк

І.Ходаківська