Історія справи

Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №910/22290/14
Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №910/22290/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 910/22290/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015у справі № 910/22290/14 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт- 2009"до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю " АТБ - маркет", 2. Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", 3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 5 513 559, 26 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЧумак О.В.- - відповідача-1Вітович О.Я., Круглова Р.С.- - відповідача-2не з'явився - - відповідача-3не з'явився

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продекспорт - 2009" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд стягнути з відповідачів на свою користь 5 513 559, 26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 (суддя Мудрий С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 (головуючий Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заборгованість в розмірі 4 664 643 грн. 26 коп., три проценти річних в розмірі 98 558 грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 747 358 грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 73 080 грн. 00 коп. В частині стягнення з Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 900,00 грн. провадження припинено. В частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 550,00 грн. провадження припинено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального законодавства, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Приватне підприємство "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізична особа - підприємцець ОСОБА_4 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (постачальником) укладено договір № 25007, за умовами якого, постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені договором поставки, виготовити та передати товар у власність покупцю, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній - прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених вказаним договором поставки (т.1, а.с.11-14).

15.05.2010, 01.01.2011, 31.12.2011, 31.05.2012, 31.12.2012 до цього договору були укладені додаткові угоди, якими переглядався строк дії договору поставки (т.1, а.с. 15-20, 32-35).

В забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки, 11.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (кредитором) та Приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (поручителем) укладено договір поруки, за умовами якого, поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 2 000, 00 грн. за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно (т.1, а.с.118-119).

Також, в забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки, 11.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (кредитором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (поручителем) укладено договір поруки, за умовами якого, поручитель, зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 1 000, 00 грн. за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно (т.1, а.с.120-121).

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що на виконання умов договору поставки за період з 02.01.2014 по 05.02.2014 постачальник поставив покупцю замовлений товар на загальну суму 4 667 643, 26 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на поставку товару, які підписані сторонами та скріплені їх печатками (т.1, а.с.36-117, т. 2, 119-198).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість у вказаній сумі, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю " АТБ - маркет" достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 цього ж кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 712 названого кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містяться і у статті 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

В частині першій статті 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частин першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами пункту 3.1. договору поставки, покупець, після отримання товару та необхідних документів, зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом переказування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня поставки.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

На підставі поданих до матеріалів справи доказів, судом першої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача на час вирішення спору судом склала 4 667 643, 26 грн., що в установленому законом порядку не спростовано.

З урахуванням наведених обставин, рішенням місцевого господарського суду стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у вказаній сумі. З таким висновком суду погодився і суд апеляційної інстанції.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання відповідача на невідповідність первинних облікових документів обов'язковим вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996-XIV від 16.07.1999 та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З поданих до матеріалів справи видаткових накладних вбачається, що зі сторони відповідача-1 товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет".

Вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", суди дійшли висновку, що відтиск штампів підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні за січень та лютий 2014 року та копії податкових декларації підприємства з податку на додану вартість за січень, лютий 2014 року, з квитанцією № 2, що підтверджує факт подання зазначених податкових декларацій з додатком до Державної податкової інспекції в Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська (т.2., а.с. 29-117).

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність посилання відповідача щодо невідповідності первинних облікових документів вимогам чинного законодавства.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, заявлених на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Частиною другою статті 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Підставою для задоволення позову в цій частині став висновок судів попередніх інстанцій про неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару та передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За розрахунком позивача, перевіреним судами попередніх інстанцій, сума інфляційних втрат, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" становить 747 358, 12 грн., а сума трьох процентів річних - 98 558, 45 грн.

Стосовно позовних вимог до Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. Висновки судів попередніх інстанцій про припинення провадження в цій частині мотивовані тим, що вказані особи на виконання договорів поруки частково сплатили заборгованість, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжним дорученням № 7 від 31.10.2014 на суму 900,00 грн. та квитанцією №112171191 від 31.10.2014 на суму 550, 00 грн. (т.1., а.с.214, 234).

Колегія вважає зазначені висновки правильними та достатньо обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Пунктом першим частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі № 910/22290/14 залишити без змін.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, Ідентифікаційний код 30487219) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір за платіжним дорученням № 19886 від 06.02.2015 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) у сумі 36 540, 00 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок гривень нуль копійок).

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова