Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 917/7/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Малетича М.М.,за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),, відповідачаГнідаш С.О., представник, третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016у справі№ 917/7/14 Господарського суду Полтавської областіза позовомУправління з питань комунального майна та земельних відносин Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава,продострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення грошових коштів та зобов'язання відповідача повернути орендовану будівлю,

У зв'язку з відрядженням судді Могил С.К. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.05.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 917/7/14 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Борденюк Є.М., Малетич М.М.

ВСТАНОВИВ:

Управління з питань комунального майна та земельних відносин Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд" про розірвання договору оренди №17 від 17.05.2013, зобов'язання повернути орендовану будівлю та стягнення заборгованості по орендній платі. Останньою заявою про збільшення розміру позовних вимог від 12.08.2015 позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд" 59489,72 грн заборгованості по орендній платі, 12058,83 грн пені та 44,91 грн 3% річних, всього - 71593,46 грн. Інші позовні вимоги позивач просив залишити без розгляду.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.11.2015 (суддя Безрук Т.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 (судді: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Барбашова С.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд" на користь Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради 51625,76 грн основного боргу, 5021,08 грн пені, 7,96 грн річних, 1443,33 грн витрат зі сплати судового збору; припинено провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди №17 від 17.05.2013 та зобов'язання відповідача повернути орендовану будівлю; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким договір №7 від 16.06.2010 та договір №17 від 17.05.2013 оренди нерухомого майна за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 11, визнати недійсними, як такі, що не відповідають вимогам закону та укладені орендодавцем шляхом обману другої сторони. У задоволенні позовних вимог Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради позивач просить відмовити в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від позивача надійшов лист, в якому просить розгляд скарги провести без участі представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, рішенням Лубенської міської ради Полтавської області від 17.08.2004 "Про прийом до власності Лубенської територіальної громади будівель та споруд військового містечка" у власність територіальної громади міста Лубни прийнято будівлі та споруди військового містечка № 36, яке розташоване у місті Лубни. Зобов'язано фонд комунального майна та юридичний відділ підготувати і видати правовстановлюючі документи на вищевказані споруди територіальній громаді м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

Згідно з п. 6, 12, 13 рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської ради № 209 від 25.08.2004 визнано власником службового приміщення загальною площею 188 кв. м., сховища загальною площею 61 кв. м. та туалету загальною площею 2 кв. м. за адресою м. Лубни, вул. К Маркса, 11 - територіальну громаду м. Лубни в особі Лубенської міської ради. Зобов'язано Фонд комунального майна оформити правоустановчі документи на вищезазначене майно. Зобов'язано юридичний відділ підготувати та видати свідоцтво на право власності територіальній громаді м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

Згідно зі свідоцтвом Виконавчого комітету Лубенської міської ради на право власності Серії САА № 821853 від 22.11.2004 р., службове приміщення, сховище, туалет, які знаходяться за адресою: м. Лубни Полтавської області, вул. Карла Маркса,11, належать територіальній громаді м. Лубни Полтавської області в особі Лубенської міської ради і відносяться до комунальної власності. Об'єкт в цілому складається зі службового приміщення загальною площею 188 кв.м., сховища загальною площею 61 кв. м. та туалету загальною площею 2 кв. м. (т. 1 а. с. 172).

Вищезазначене майно зареєстровано КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 24.02.2010 за адресою: Полтавська обл., вул. Монастирська (вул. Карла Маркса), 11 за територіальною громадою м. Лубни Полтавської області в особі Лубенської міської ради, реєстраційний номер 29780034, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.02.2010 та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Лубенської міської ради від 26.06.2008 вулиця Карла Маркса перейменована на вулицю Монастирську.

Рішенням Лубенської міської ради від 24.06.2011 право управляти комунальною власністю м. Лубни делеговано Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області.

17.05.2013 між Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд" (орендарем) укладено договір №17 оренди об'єкта нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 196, 5 м2), розташоване за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, 11.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлову будівлю загальною площею 196,5 м2, розташовану в Полтавській області, м. Лубни, вул. Монастирська, 11, що підтверджується актом приймання-передачі від 17.05.2013.

Відповідно до п.5.5. Договору орендна плата нараховується та сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження, або банкрутства орендаря, орендна плата нараховується та сплачується по день підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцю.

Згідно з п.5.6. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності в безготівковому порядку на розрахункові рахунки, зазначені орендодавцем, не пізніше 25-го числа поточного (розрахункового) місяця.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 13.03.2015 об'єкт оренди повернутий актом приймання-передачі.

Відповідно до п.10.2. Договору за порушення строків та розмірів сплати орендної плати, передбачених цим договором та рахунками орендодавця, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день затримки платежу протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди №17 від 17.05.2013 в частині сплати орендних платежів, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 59489,72 грн за період з 01.06.2013 по 12.03.2015, пені та річних.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, а орендарем не спростовано факт порушення ним обов'язків щодо внесення орендної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 51625,76 грн за період з червня 2013 року по грудень 2014 року.

Що стосується заборгованості за період січень-березень 2015 року, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 09.01.2015 набрало законної сили рішення Господарського суду Полтавської області від 24.12.2014 у справі № 917/2002/14, яким скасовано свідоцтво про право власності територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради на нерухоме майно, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, 11.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 51625,76 грн основного боргу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п.10.2 Договору позивач просив суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунком позивача складає 12058,83 грн.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, за яких відповідач належним чином не виконав умови Договору щодо внесення орендної плати, а також здійснивши власний розрахунок пені, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5021,08 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України суди, перевіривши здійснений позивачем розрахунок річних, дійшли висновку про правомірність стягнення 3% річних в сумі 7,96 грн.

Доводи скаржника про наявність підстав для визнання договору №7 від 16.06.2010 та договору №17 від 17.05.2013 оренди нерухомого майна за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 11, недійсними, як таких, що не відповідають вимогам закону та укладені орендодавцем шляхом обману другої сторони, не можуть братись колегією до уваги, оскільки вони були предметом оцінки судом апеляційної інстанції в сукупності із іншими доказами у справі, а переоцінка доказів не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Полтаважитлобуд" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі №917/7/14 залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк

М. Малетич