ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 910/12056/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Карабаня В.Я., Корнілової Ж.О.за участю представників стрін: Нестеренко Г.А., Куць О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі № 910/12056/16господарського суду міста Києваза позовомкомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"до товариства з обмеженою відповідальністю "НА КО"простягнення 194 655,25 грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2016 (суддя Літвінова М.Є.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "На Ко" на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" 113 974,13 грн. штрафу, 54 871,34 грн. пені, 4 237,34 грн. 3% річних, 21 566,92 грн. інфляційних втрат та 2 919,74 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 (колегія у складі суддів: Кропивної Л.В., Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама".

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017, комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 залишити в силі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нак Ко" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення 113 974,13 грн. штрафу, 54 871,34 грн. пені, 4 237,34 грн. 3% річних, 21 572,44 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позову комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" вказало про те, що 20.09.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1133/13 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва. Згідно пунктів 5.2.3, 6.7 цього договору відповідач зобов'язався не пізніше 25 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету, розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць. Відповідач в порушення пунктів 5.2.3, 6.7 договору № 1133/13 від 20.09.2013 за період з 01.01.2016 по 31.05.2016 розрахунки за право тимчасового користування у передбачені договором строки не здійснив. Вимоги, викладені у доданій до позовної заяви вимозі № 196-2723/Кр від 08.06.2016 позивача щодо сплати пені та штрафу за несвоєчасне здійснення оплати за період з 01.01.2016 по 31.05.2016 відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на підставі п. 7.2 договору № 1133/13 від 20.09.2013 в сумі 54 871,34 грн., штрафу на підставі п. 7.3 договору № 1133/13 від 20.09.2013 в сумі 113 974,13 грн., а також нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 4 237,34 грн. 3% річних, 21 572,44 грн. інфляційних втрат.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що, як встановлено судом, відповідно до п. 6.1 сторони домовились, що ціною цього договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах, між сторонами було укладено Адресні програми № 19 від 09.01.2014, № 21 від 21.01.2014, № 31 від 21.02.2014, № 38 від 02.04.2014, № 41 від 11.04.2014, № 42 від 11.04.2014, № 45 від 22.04.2014, № 48 від 06.05.2014, № 52 від 15.05.2014, № 55 від 22.05.2014, № 56 від 22.05.2014, № 60 від 03.06.2014 р., № 65 від 07.08.2014 р., № 85 від 31.10.2014 р., № 86 від 14.11.2014 р., № 87 від 14.11.2014 р., № 88 від 18.11.2014 р., № 89 від 16.12.2014 р., № 90 від 02.12.2014 р., № 91 від 02.12.2014 р., № 92 від 23.12.2014 р., № 98 від 12.05.2015 р., № 99 від 15.05.2015 р., № 102 від 31.07.2015 р., № 103 від 12.08.2015 р., № 104 від 29.09.2015 р., № 111 від 30.12.2015 р., № 112 від 25.01.2016 р., № 113 від 14.01.2016 р., № 114 від 19.01.2016. В подальшому, сторони укладали Додаткові угоди № 1133/13-66 від 28.04.2016, № 1133/13-20 від 29.01.2015 р., № 1133/13-21 від 30.01.2015 р., № 1133/13-22 від 16.02.2015 р., № 1133/13-23 від 12.05.2015 р., № 1133/13-24 від 29.04.2015 р., № 1133/13-25 від 12.05.2015 р., № 1133/13-26 від 12.05.2015 р., № 1133/13-27 від 12.05.2015 р., № 1133/13-28 від 15.06.2015 р., № 1133/13-29 від 11.06.2015 р., № 1133/13-30 від 18.09.2015 р., № 1133/13-31 від 12.08.2015 р., № 1133/13-32 від 12.08.2015 р., № 1133/13-33 від 29.09.2015 р., № 1133/13-34 від 29.09.2015 р., № 1133/13-35 від 29.09.2015 р., № 1133/13-36 від 29.09.2015 р., № 1133/13-37 від 29.09.2015 р., № 1133/13-38 від 07.10.2015 р., № 1133/13-39 від 30.09.2015 р., № 1133/13-40 від 23.10.2015 р., № 1133/13-41 від 23.10.2015 р.,№ 1133/13-42 від 23.10.2015 р., № 1133/13-43 від 23.10.2015 р., № 1133/13-44 від 23.10.2015 р., № 1133/13-45 від 23.10.2015 р., № 1133/13-46 від 23.10.2015 р., № 1133/13-47 від 23.10.2015 р., № 1133/13-48 від 23.10.2015 р., № 1133/13-49 від 13.11.2015 р., № 1133/13-50 від 13.11.2015 р., № 1133/13-51 від 12.11.2015 р., № 1133/13-52 від 03.12.2015 р., № 1133/13-53 від 26.11.2015 р., № 1133/13-54 від 19.11.2015 р., № 1133/13-55 від 10.12.2015 р., № 1133/13-56 від 10.12.2015 р., № 1133/13-57 від 10.12.2015 р., № 1133/13-58 від 16.12.2015 р., № 1133/13-59 від 21.12.2015 р., № 1133/13-60 від 21.12.2015 р., № 1133/13-61 від 28.12.2015 р., № 1133/13-62 від 15.01.2016 р., № 1133/13-63 від 18.01.2016 р., № 1133/13-64 від 25.01.2016 р., № 1133/13-66 від 28.04.2016 р., № 1133/13-67 від 03.06.2016 р.,№ 1133/13-69 від 03.06.2016 р.№ 1133/13-70 від 15.06.2016 р., відповідно до яких внаслідок зміни обставин розривали спірний договір в частині місць наданих для розміщення реклами за відповідними номерами дозволів та вносили відповідні зміни до Адресних програм. Посилаючись на те, що відповідач плату за право на тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами згідно рахунків, які виставлено позивачем, здійснював з порушенням встановлених договором строків, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 113 974,13 грн. штрафу, 54 871,34 грн. пені, 4 237,34 грн. 3% річних, а також 21 566, 92 грн. інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення інфляційних втрат відмовив.

Апеляційний господарський суд з висновками місцевого господарського суду не погодився, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 скасував, як вказав в постанові від 02.02.2017, рішення суперечить положенням ст. 534 ЦК України та умовам договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, № 1133/13 від 20.09.2013, якими встановлено черговість погашення вимог по грошовому зобов'язанню "…підприємство, отримавши грошові кошти від розповсюджувача, мало відносити їх у погашення боргу лише в останню чергу. Натомість, усупереч обов'язковим умовам договору та положенням ст. 534 ЦК України, підприємство направляло отримані від відповідача кошти на погашення суми основного боргу", рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" вказало про те, що апеляційний господарський суд при винесенні постанови від 02.02.2017 стосовно черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням, у даному випадку помилково послався на положення ст. 534 ЦК України та дійшов хибного висновку про те, що оскільки позивач, отримавши від відповідача грошові кошти, мав відносити їх у погашення боргу лише в останню чергу після сум штрафів та пені, (а позивачем погашались в першу чергу суми основного боргу), тому місцевий господарський суд не повинен був брати до уваги наданий позивачем розрахунок, згідно з яким раніше сплачені відповідачем грошові кошти зараховувались у погашення основного боргу, саме з цих підстав скасував рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 та прийняв нове рішення про відмову в позові. Апеляційний господарським судом не досліджено, що пунктом 6.11. договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, № 1133/13 від 20.09.2013 передбачено право позивача, а не обов'язок коригувати виставлені рахунки з урахуванням штрафів та пені. Відповідно до листа Верховного суду України від 01.07.2014 "Аналіз практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві" при застосуванні норм стосовно черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням у разі недостатності суми проведеного платежу (ст. 534 ЦК) судам необхідно виходити з того, що під процентами, які погашаються раніше основної суми боргу, розуміють проценти за користування чужими грошовими коштами, що підлягають сплаті за грошовим зобов'язанням, зокрема проценти за користування сумою позики, кредиту тощо. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК за порушення грошового зобов'язання, погашаються після суми основного боргу.

Вищий господарський суд України погоджується з цими доводами заявника касаційної скарги, оскільки правило, яке встановлено в ст. 534 ЦК України, є диспозитивним, і може бути змінено за згодою сторін, а сторони фактично погодились на погашення в першу чергу основної суми заборгованості, то встановлена цією статтею Цивільного кодексу України черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням є такою, що не підлягає застосуванню.

У спірних правовідносинах йдеться про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за порушення відповідачем строків плати за право тимчасового користування відповідно до умов договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, № 1133/13 від 20.09.2013 згідно наданих розповсюджувачу дозволів, наданих у відповідних адресних програмах.

В апеляційній скарзі на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 та додаткових поясненнях до апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "На Ко" зазначає, що відповідно до позовних вимог комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" строк нарахування штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат починається з 01.01.2016 по 01.06.2016. Між тим, відповідачем 28.01.2016 та 02.02.2016 було подано до Центру надання адміністративних послуг, утвореного при виконавчому органі Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), заяви про скасування дозволів за адресами (згідно Переліку). Позивачу було видано описи документів, що надані Центру надання адміністративних послуг суб'єктом господарювання для виконання адміністративних послуг, які зберігаються у справі після отримання документів дозвільного характеру суб'єктом господарювання. В описах, крім іншого, зазначені терміни виконання адміністративних послуг та видачі товариству документів дозвільного характеру про скасування дії дозволів, а саме: до 19.02.2016 та до 24.02.2016. У встановлений термін виконання адміністративної послуги (10 робочих днів) не було прийнято відповідні розпорядження про скасування дозволів виконавчим органом Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), чим порушено права товариства з обмеженою відповідальністю "На Ко", що стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "На Ко" до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо винесення рішення про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами (зігдно Переліку); товариство з обмеженою відповідальністю "На Ко" сплачувало два місяці кошти, коли вже не користувалось місцями для розміщення рекламних засобів за вищевказаними адресами, оскільки демонтувало власними силами рекламні засоби за відповідними адресами, та відповідно позивачем не надавались послуги щодо тимчасового користування для розміщення рекламних засобів за відповідними адресами за період з 19.02.2016 по 24.02.2016 (строк виконання адміністративних послуг), що впливає на вирішення питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій та застосування відповідальності встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань. Місцевим господарським судом не було надано відповідної оцінки цим обставинам.

Із змісту постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 вбачається, що апеляційна інстанція по суті не розглянула скаргу, оскільки не надала відповіді на поставлені питання. Місцевий господарський суд також дослідив матеріали справи односторонньо, в порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо повного всебічного, об'єктивного розгляду обставин справи в їх сукупності не надав ніякої оцінки твердженням товариства з обмеженою відповідальністю "На Ко" про те, що виконавчим органом Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) в порушення строків надання адміністративних послуг не вирішено питання про скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами товариством з обмеженою відповідальністю "На Ко", (що було предметом розгляду Окружного адміністративного суду м. Києва), та по яким відповідно до договору № 1133/13 від 20.09.2013 комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" нараховує штрафні санкції за період з 01.01.2016 по 31.05.2016.

Вказане є підставою для скасування прийнятих у справі постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2016 скасувати, справу № 910/12056/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: В.Карабань

Ж.Корнілова