Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Справа № 5011-25/7453-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Гальченка Р.О., дов. № б/н від 24.02.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року

у справі № 5011-25/7453-2012 господарського суду міста Києва

за позовом державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр"

про стягнення 4 000 332,47 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр", просило стягнути заборгованість з оплати вартості поставленого товару у сумі 4 000 332,47 грн., з яких 3 622 702,50 грн. основного боргу, 217 361,62 грн. інфляційних втрат, 160 268,35 грн. 3 % річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 01-09-10К від 01.09.2010 року щодо оплати поставленого товару (т. 1, а.с. 6-9).

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року (головуючий Пономаренко Є.Ю., судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.) (т. 2, а.с. 27-34) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 87-90).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року (головуючий Гончарук П.А., судді Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.) рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року скасовано, позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" на користь державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України 3 622 702,50 грн. основного боргу, 217 361,62 грн. інфляційних втрат, 160 268,35 грн. 3 % річних, 130 650 грн. судового збору (т. 2, а.с. 67-71).

28.02.2013 року на виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року у справі № 5011-25/7453-2012 видано наказ (т. 2, а.с. 75).

У березні 2013 року до господарського суду міста Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просив суд надати розстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року у справі № 5011-25/7453-2012 (т. 3, а.с. 76-80).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року (суддя Морозов С.М.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" про надання розстрочки виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року у справі № 5011-25/7453-2012 задоволено. Розстрочено виконання зазначеного судового акту та встановлено графік погашення заборгованості з квітня 2013 року по березень 2015 року (т. 2, а.с. 134-137).

Судовий акт мотивовано важким фінансовим станом відповідача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року (головуючий Буравльов С.І., судді Алданова С.О., Андрієнко В.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року змінено. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" про надання розстрочки виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року у справі № 5011-25/7453-2012 задоволено частково. Розстрочено виконання вказаного судового акту та встановлено графік погашення заборгованості з квітня 2013 року по березень 2014 року (т. 3, а.с. 203208).

Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що розстрочення виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року на 2 роки може призвести до негативного фінансового стану позивача, який знаходиться у процесі ліквідації.

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскажений судовий акт скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційної інстанції (т. 3, а.с. 227-230).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.02.2014 року (т. 3, а.с. 225-226).

У відзиві на касаційну скаргу державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" просило касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, вважаючи оскаржений судовий акт таким, що прийнятий з дотриманням вимог процесуального права.

У судове засідання 24.02.2014 року представник позивача - державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача - державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. п. 7.1.2, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Місцевий господарський суд встановивши, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" знаходиться у скрутному фінансовому стані, послався на баланс станом на 25.11.2013 року, звіт про фінансові результати за 2012 рік та звіт про фінансові результати за 1-2 місяці 2013 року та дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року у справі № 5011-25/7453-2012 на два роки.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду апеляційною інстанцією є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційна інстанція також встановила, що відповідач перебуває у фінансовому становищі, яке не дозволяє єдиним платежем погасити заборгованітсь перед позивачем, а також те, що на даний час сума доходу товариства значно менша ніж та, яку задоволено до стягнення.

Проте, скасовуючи прийнятий у справі судовий акт та частково задовольняючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" про розстрочку виконання судового рішення лише на один рік, апеляційна інстанція зазначила, що на підставі наявних доказів у період дії розстрочки позивач ще не буде ліквідований у встановленому законом порядку, натомість, розстрочка до 2 років може призвести до таких обставин, за яких діятиме вказана ухвала суду, а позивач вже буде ліквідований, що призведе до негативних наслідків його фінансового стану у процесі ліквідації.

Частиною 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого акту підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Посилання представника заявника касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2013 року У справі № Б29/59/04, якою термін ліквідаційної процедури продовжено до 12.06.2014 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як було зазначено вище, предметом оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 10.12.2013 року, на час прийняття якої вищезгаданої ухвали не існувало.

Крім того, діюче процесуальне законодавство не містить заборони або обмежень щодо кількості звернень з заявою про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агроцентр" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року у справі № 5011-25/7453-2012 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков