Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №910/4372/15-г Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №910/4...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 910/4372/15-г Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників: тов "Восток" ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" розглянув касаційну скаргу Стеценко О.В. Стеценко Т.М. товариства з обмеженою відповідальністю "Восток"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 рокуу справі№ 910/4372/15-г господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Восток"доприватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2015 р. (суддя Сівакова В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 р. (судді: Баранець О.М., Мальченко А.О., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2015 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити.

Заявник вважає, що судом порушено ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України, оскільки фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. Судом порушені ст.ст.66, 86 ГПК України, оскільки не здійснено розгляд заяви про забезпечення позову.

Судом порушено ст.ст.530, 610, 617, 979, 988, 989, 990, 991 ЦК України та умови договору страхування, оскільки суд неправомірно погодився та доводами відповідача та визнав випадок не страховим, відповідач був належно повідомлений про страховий випадок, тому вимога про страхове відшкодування за вказаним випадком правомірна та повинна бути задоволена.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів скарги заперечив, вважає, що діяв відповідно до умов договору, натомість, позивач не виконав взятих за довговором зобов'язань, зокрема, не повідомив про підвищення страхового ризику, не надав доказів перебування викрадених автомобілів на нафтобазі у с.Яковлівка, не надав доказів, що свідчать про викрадення автомобілів, вважає, що встановлені обставини діяльності незаконних збройних формувань на території Донецької та Луганської областей відноситься до виключень із страхових випадків, тому просить в задоволенні скарги відмовити.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 26.02.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в особі Луганської обласної дирекції (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № К037825 форма № 06.02-40-інд.зм. за яким застраховані транспортні засоби та додаткове обладнання до них, що зазначені в додатку № 1, зі строком дії з 01.04.2014 по 28.02.2015.

Так в додатку № 1 до договору серед інших значаться такі транспортні засоби та додаткове обладнання:

п. 60 автоцистерна на шасі Scania Р310, 1011 року випуску, д.н. АА 7231 КР, страхова сума 918000,00 грн;

п. 81 сідельний тягач МAN TGA 18.390, 2007 року випуску, д.н. АА 3247 ТС, страхова сума 401500,00 грн.;

п. 82 напівпричіп-цистерна Stokota OPL 38-3, 2007 року випуску, д.н. АА 3447 ХТ, страхова сума 330000,00 грн.;

п. 83 МАЗ 6303052, 2007 року свипуску, д.н. АА 3238 ЕВ, страхова сума 300 000,00 грн.;

п. 84 Scania Р114GА4X2NА, 2006 року випуску, д.н. АА 8714 СА, страхова сума 265000,00 грн.;

п. 85 напівпричіп-цистерна Stokota OPL 38-3, 2006 року випуску, д.н. АА 8643 ХХ, 265000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. (Стаття 8 Закону України "Про страхування").

Пунктом 6.1. договору визначено, що страховим випадком є подія, що виникла внаслідок настання страхових ризиків, в результаті якої завдані прямі збитки майновим інтересам Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованими ТЗ та (або) застрахованим ДО, і у зв'язку з якою виникає зобов'язання Страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Пунктом 6.2.5. договору визначено, що страховим ризиком за договором є незаконне заволодіння застрахованим ТЗ з будь-якою метою (викрадення або спроба викрадення застрахованого ТЗ та ДО, встановленого на ньому) (ризик "викрадення").

Позивач доводив, що 16.07.2014 (середа) відбулось збройне захоплення території нафтобази (Донецька область, Ясинуватський район, д. Яковлівка, вул. Східна, 1а) та 18.07.2014 (п'ятниця) були захоплені застраховані транспортні засоби та додаткове обладнання до нього, що перебували на нафтобазі.

За твердженням позивача 18.07.2014 він довідався про захоплення транспортних засобів та цього ж дня повідомив відповідача в телефонному режимі на відповідну гарячу лінію про настання страхового випадку при цьому направивши також відповідну заяву поштою. Позивач зазначає, що 18.07.2014 звернувся до Солом'янського РУГУ МВС України із заявою про крадіжку транспортних засобів. Також зазначає, що 21.07.2014 подав відповідачу заяву про настання страхової події, проте відповідач відмітку про отримання не проставив, тому позивач подав заяву 22.07.2014 (понеділок) та отримав відмітку відповідача про отримання.

Згідно з п. 12.4.8. договору Страхувальник зобов'язаний повідомити Страховика про настання випадку, що має ознаки страхового, одразу, але не пізніше строків, встановлених в розділі 13 договору.

Відповідно до п. 13.1.1.3. договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку Страхувальник зобов'язаний повідомити негайно, як тільки Страхувальникові, водієві застрахованого ТЗ стане відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку, повідомити про випадок в органи Міністерства внутрішніх справ України (ДАІ районний відділ міліції), медичні органи, підрозділ Міністерства надзвичайних ситуацій України (МИС) чи інші компетентні органи (далі - правоохоронні органи), дочекатися реєстрації факту настання події й одержати від них документи, що підтверджують факт, час і обставини настання поди.

Відповідно до п. 13.1.3.1. договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку Страхувальник зобов'язаний повідомити Страховика у довільній формі із зазначенням обставин події й характеру збитків за телефоном 0-800-50-14-86 та письмово (телеграмою, поштою) одразу після настання події, але у будь-якому разі не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту, коли Страхувальникові стало або повинно було стати відомо про настання події - у випадку викрадення застрахованого ТЗ.

Якщо з поважній причин Страхувальник не міг повідомити Страховика про настання страхового випадку у встановлений строк, він повинен підтвердити документально наявність таких поважних причин.

Згідно з п. 13.1.3.2. договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку Страхувальник зобов'язаний надати Страховикові оригінал письмової заяви за формою, встановленою Страховиком, із визначенням всіх обставин події не пізніше 3 (трьох) робочих днів із дня настання події, що може бути визнана страховим випадком. Якщо з поважних причин Страхувальник, не міг повідомити Страховика про настання страхового випадку у встановлений строк, він повинен підтвердити документально наявність таких поважних причин.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 17.1.5. договору підставами для відмови Страховика здійснити виплату страхового відшкодування є невиконання або неналежне виконання Страхувальником своїх зобов'язань, визначених у пунктах 12.4.1, 12.4.2, 12.4.5, 12.4.7, 12.4.8, 12.4.11, 13.1.1.1., 13.1.1.3, 13.1.3 договору.

Отже, в силу п. 17.1.5. договору підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання або неналежне виконання Страхувальником своїх зобов'язань щодо необхідності повідомлення Страховика про настання страхової події протягом доби.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів надіслання позивачем заяви про настання страхового випадку відповідачу поштою 18.07.2014 (наявність яких в силу ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України підтвердило б своєчасне звернення до відповідача) не подано та матеріали справи не містять.

Позивачем жодного документального підтвердження об'єктивної неспроможності звернутися до відповідача вчасно, як це визначено умовами договору (протягом доби) не подано.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про страхування" страховик має робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідно до п. 12.5. договору Страховик має право

12.5.1. перевіряти інформацію та документи, надані йому Страхувальником, а також перевіряти виконання (дотримання) останнім умов цього договору.

12.5.4. направляти запити до підприємств, організацій, установ, які володіють необхідною інформацією для з'ясування причин настання страхового випадку і визначенням розміру та характеру завданого збитку та (або) самостійно з'ясовувати причини та обставини настання страхового випадку.

На запит відповідача Штабом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України були надано відповідь за № 33/5932 від 07.10.2014 про те, що з 07.04.2014 на території Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями вчиняються численні терористичні акти, пов'язані із захопленням державних або громадських будівель і споруд, незаконним заволодінням транспортними засобами, умисними вбивствами, захопленням заручників, блокуванням і пошкодженням об'єктів транспортної системи тощо.

З 14.04.2014 суб'єктами боротьби з тероризмом вживаються активні заходи з проведення широкомасштабної АТО на зазначених територіях. Проведення АТО станом на 06.10.2014 триває, населений пункт як Ясинуватський район перебуває під контролем терористів.

На запит відповідача отримано відповідь - лист № 50/вх. 12718 від 23.10.2014 Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві в якому повідомлено, що у провадженні останнього перебувають матеріали кримінального провадження, згідно з яким 16.07.2014 група невстановлених осіб перебуваючи за адресою Донецька область, Ясинуватський район, д. Яковлівка, вул. Східна, 1а на території нафтобази незаконно заволоділи транспортними засобами, а саме автомобілями: ВА3-21043, д.н. АА 1034ВО, ВАЗ 2104 д.н. АА 1397 СХ, Chevrolet Aveo д.н. АА 6569 CK, Dewoo Lanos д.н. АА 5689 ІХ, Dewoo Lanos д.н. AA 6308 HH, ГАЗ 2705 д.н. АА 5760 IX, ГАЗ 2705 д.н. 5513 ІХ, ГАЗ 2705 ВП-6 д.н. АА 1012 СО, ВАЗ 2752 АА 5793 ІХ, Dewoo Lanos д.н. АА 826 ВІ.

Судом встановлено, що перелік транспортних засобів та додаткового обладнання, що зазначені позивачем в позовній заяві як викрадені з автобази за адресою Донецька область, Ясинуватський район, д. Яковлівка, вул. Східна, 1а взагалі не відповідає переліку, що зазначений в листі Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Більше того, позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено, що транспортні засоби та додаткове обладнання до них перебувало на території нафтобази за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с. Яковлівка, вул. Східна, 1а на час збройного захоплення.

Згідно п. 17.1.4 договору, підставами для відмови Страховика здійснити виплату страхового відшкодування є наявність обставин, що відповідають виключенням зі страхових випадків й обмеженням страхування, передбаченим у цьому договорі.

Так пунктом 11.3.7 договору не вважається страховим випадком подія, внаслідок якої заподіяна шкода застрахованому ТЗ і ДО та (або) завдані збитки Страхувальникові у результаті - військових дій і військових заходів, заколотів, бунтів, актів терору, громадських заворушень, конфіскації, арешту, знищення чи пошкодження застрахованого ТЗ, внаслідок розпоряджень уповноважених органів влади, крім випадків зазначених у п. 9.8. цього договору.

Відповідач листом № 7596 від 19.11.2014 відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пункти 17.1.4. та 17.1.5. договору, у зв'язку з пропуском строку звернення до страхової компанії та те, що випадок не є страховим, оскільки підпадає під виключення зі страхових випадків (військові дії чи заходи).

Згідно з п. 15.13. договору розмір страхового відшкодування за викрадений застрахований ТЗ дорівнює розміру страхової суми, встановленої у цьому договорі для такого ТЗ, з вирахуванням ступеня фізичного зносу ТЗ за період дії цього договору (7% за рік), сум страхового відшкодування, виплачених раніше за договором, та франшизи, обумовленої в п. 7.5. договору.

Визначена позивачем страхова сума в розмірі 2479500,00 грн. відповідає загальній страховій сумі, що встановлена для зазначених позивачем ТЗ та ДО, без сум страхового відшкодування, виплачених раніше за договором та франшизи.

З урахуванням всіх викладених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування та у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхової суми в розмірі 2479500,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 156582,12 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 153729,00 грн. та 3% річних в сумі 15895,97 грн.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

У відповідності до ст. 992 Цивільного кодексу України п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 20.2. договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків вина сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє під час виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних безпосередньо пов'язані з основною вимогою позивача в якій судом відмовляється, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі іншої оцінки доказів, що з огляду на норми ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, якою виключено з повноважень касаційної інстанції встановлення обставин справи, переоцінка доказів, яким надано оцінку судом першої та апеляційної інстанцій, надання переваги одним доказам над іншими.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2015 р. у справі № 910/4372/15-г господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст