Історія справи
Постанова ВГСУ від 20.02.2024 року у справі №552/4114/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 552/4114/23
Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/814/902/23
Провадження № 51 - 5586 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на неправомірні дії щодо невнесення відомостей до ЄРДР за її заявою.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2023 року скаргу ОСОБА_6 на неправомірні дії повернуто заявнику на підставі ст. 304 ч. 2 п. 3 КПК України, оскільки скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 24 липня 2023 року на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить переглянути ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року у касаційному порядку, оскільки вважає її незаконною. Не погоджується із висновком апеляційного суду щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, вважає його необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам КПК України. За результатом касаційного розгляду просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.
До початку касаційного розгляду ОСОБА_6 направила до касаційного суду заяву, в якій зазначила, що підтримує свою касаційну скаргу та просить здійснити касаційний розгляд без її участі.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 399 ч. 6 КПК України ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У пункті 8 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено гарантії, згідно з яким однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 24, ст. 392 ч. 3 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2023 року скаргу ОСОБА_6 на неправомірні дії повернуто заявнику на підставі ст. 304 ч. 2 п. 3 КПК України і така ухвала відповідно до частини 6 зазначеної статті може бути оскаржена в апеляційному порядку. Про можливість оскаржити зазначену ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку роз`яснено в резолютивній її частині.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 оскаржила її в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду, подавши апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за цією апеляційною скаргою ОСОБА_6 на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України, оскільки зміст апеляційної скарги ОСОБА_6 не зрозумілий, не коректний та в порушення вимог ст. 396 ч. 2 КПК України апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить доводів на обґрунтування незаконності чи необґрунтованості судового рішення, яке оскаржується.
Проте, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, отримавши апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2023 року не виконав вимог ст. 422 ч. 1 КПК України та дійшов до помилкового висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Із врахуванням зазначених положень процесуального закону, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга ОСОБА_6 подана на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2023 року, не мав підстав для ухвалення рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , оскільки ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2023 року відповідно до вимог ст. 304 ч. 6 КПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку та не є судовим рішенням, що якого встановлені обмеження його оскарження, передбачені ст. 394 КПК України.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від
02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Предметом зазначеного касаційного перегляду є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , зміст якої, як встановлено апеляційним судом, не відповідає вимогам ст. 396 ч. 2 КПК України.
Щодо вказаного питання Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 18 листопада 2019 року (справа № 686/24639/17, провадження за касаційною скаргою № 51 - 5496 кмо 18), зазначивши наступне: «під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК»
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження на підставі, передбаченій ст. 399 ч. 4 КПК України, є необґрунтованим і прийнятим без врахування вимог кримінального процесуального закону та висновку щодо застосування норми права, сформульованому в постанові від 18 листопада 2019 року (справа № 686/24639/17, провадження за касаційною скаргою № 51 - 5496 кмо 18).
Допущене апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, оскільки перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга ОСОБА_6 задоволенню частково.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 436 438 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3