Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 910/28144/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Львова Б.Ю.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: Седлецького О.В., дов. від 11.05.2016 № 12-75;

Відповідача: Єлишева К.Ю.. дов. від 20.11.2015 № б/н; Роговця П.Ф., наказ від 15.05.2009 № 11-К;

розглянувши касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016

у справі № 910/28144/15 господарського суду міста Києва

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будком По"

про стягнення 9 230,00 грн. збитків,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будком По", просило стягнути з відповідача 9 230,00 грн. завданих збитків (а.с. 6-8).

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на приписи ст. 224 ГК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2015 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (головуючий Пашкіна С.А., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) (а.с. 183-187) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 153-155).

Не погодившись з прийнятими судовими актами, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила відновити строк на касаційне оскарження, оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права (а.с. 225-228).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.07.2016 відновлено Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.07.2016 (а.с. 223-224).

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Будком По" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2012 між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будком По" (підрядник) було укладено договір на виконання робіт по капітальному ремонту № 05-208, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами, засобами та матеріалами виконати роботи пов'язані з капітальним ремонтом покрівлі, внутрішнім ремонтом приміщень адміністративної будівлі, гаражів цеху перевезення пошти Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с. 9-15).

У договорі від 05.07.2012 № 05-208 з урахуванням локального кошторису № 2-1-1 сторони визначили обсяги, терміни виконання, найменування та вартість робіт, умови розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язання та строк його дії.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю "Будком По" виконано, а замовником прийнято без зауважень підрядні роботи у складі, обсязі, якості та вартості, які були передбачені погодженим сторонами кошторисом, зокрема, в частині улаштування каркасів для стель "Армстронг" в об'ємі 186,7 кв. м вартістю 7 787,00 грн. та облицювання каркасів стель плитами "Армстронг" в об'ємі 176,98 кв. м вартістю 3 728,00 грн., що підтверджується підписаними і скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2 (а.с. 30-73).

Судами також встановлено, що згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 07.04.2015 № 07-21/19, складеного Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області, відповідач завищив вартість робіт за договором від 05.07.2012 № 05-208 на загальну суму 9 230,00 грн., оскільки улаштування каркасів для стель "Армстронг" та облицювання каркасів стель плитами "Армстронг" 600*600 здійснено у порушення п п. 1.3.4, 1.3.4.1, 3.2.7.8 ДБН України (Д.1.1-1-2000) і з недотриманням роз'яснень Мінрегіонбуду України, надрукованих у збірнику офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення в будівництві" № 6 за червень 2009 року.

Вищевикладене стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна як наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі № 5023/3993/12(5023/9057/11)).

Суди попередніх інстанцій враховуючи, що умовами договору від 05.07.2012 № 05-208 та локальним кошторисом № 2-1-1 сторони визначили найменування та обсяг робіт, зокрема, улаштування каркасів для стель "Армстронг" і облицювання каркасів стель плитами "Армстронг" та встановивши, що Полтавська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" прийняла такі роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт без зауважень щодо обсягу і якості виконаних відповідачем робіт, тобто, не заявила про виявлення відступів у роботі, недоведеністю підстав для стягнення з відповідача збитків, дійшли обгрунтованого висновку про відмову у позові.

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, якими не порушені норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі № 910/28144/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Б.Ю. Львов

В.П. Селіваненко