Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Справа № 910/27957/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників:позивача ОСОБА_4 - довіреність від 26.01.2016 рокувідповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особиКостюк О.М. - довіреність від 04.01.2016 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на постановувід 19.04.2016 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/27957/15 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провиселення з орендованого майна та стягнення заборгованості в розмірі 6 391,92 грн.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року КП "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ФОП ОСОБА_6 про:

- виселення ФОП ОСОБА_6 з нерухомого майна (частини вестибюлю), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) ФОП ОСОБА_6 згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3, 45 кв.м.;

- зобов'язання ФОП ОСОБА_6 у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати свої тимчасові огороджувані конструкції (кіоски), що знаходяться в частині вестибюлю за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3, 45 кв.м., згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ;

- стягнення з ФОП ОСОБА_6 заборгованості за договором оренди від 18.09.2012 року №698 у розмірі 5792,50 грн., пені - 567,49 грн., 3% річних - 31,93 грн., що разом складає 6391,92 грн. на підставі приписів статей 11, 509, 526, 625, 629, 785 Цивільного кодексу України, статей 78, 188, 193, 291 Господарського кодексу України та статей 2, 3, частин 1,2 статті 10, пункту 2 статті 17, статті 19, пункту 2 статі 26 та пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежною сплатою відповідачем орендних платежів та відсутністю права користування об'єктом оренди.

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив позовні вимоги задовольнити посилаючись на те, що останній 29.04.2015 року повідомив сторони про те, що заперечує проти продовження договору оренди №696.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року (суддя О.В. Чинчин) позовні вимоги задоволено повністю.

Суд першої інстанції встановивши, що договір припинив свою дію 31.05.2015 року, а відповідач в порушення умов Договору, не здійснив повернення об'єкту оренди, переданого на підставі Договору, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_6 Київський апеляційний господарський суд (судді: М.Л. Яковлєв, Ю.Б. Михальська, Б.В. Отрюх), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.04.2016 року, вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

ФОП ОСОБА_6 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2015 року в частині виселення з нерухомого майна та демонтажу тимчасових огороджувальних конструкцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині виселення та демонтажу тимчасових огороджувальних конструкцій відмовити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 764 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 18.09.2012 року між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, як орендарем, а також Комунальним підприємством "Київський метрополітен" був укладений Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №698, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 01.08.2012 р. №124 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначено відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, б/н, для торгівлі непродовольчими товарами (фото послуги та торгівля супутніми товарами).

У відповідності до пункту 2.1 вказаного договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря, загальною площею 3,45 кв.м. та зазначена в викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує Комунальному підприємству "Київський метрополітен" орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п.22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250, та на дату підписання Договору становить без ПДВ: 299 грн. 62 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1033 грн. 70 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (пункти 3.2 та 3.6 Договору)

У відповідності до пункту 4.15 Договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Комунальному підприємству "Київський метрополітен". Акт приймання - передачі об'єкта оренди підписується орендодавцем, орендарем та Комунальним підприємством "Київський метрополітен". У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що орендар після закінчення строку дії цього Договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії Договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим Договором.

Згідно із пункту 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до пункту 7.6 Договору у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Комунальному підприємству "Київський метрополітен" у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

У разі припинення дії Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю станції метро "Контрактова площа" в термін, визначений п. 4.15 цього Договору від своїх тимчасових огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті Договору умов, Комунальне підприємство "Київський метрополітен", самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками) (п.8.5.6 Договору).

У пункті 9.1 Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.06.2012р. до 30.05.2015 р.

У відповідності до пункту 9.4 Договору, цей Договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, на виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар, в свою чергу, прийняв в орендне користування частину приміщення вестибюлю №1, загальною площею 3,45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро "Контрактова площа", що підтверджується актом приймання - передачі нерухомого майна від 18.09.2012 року.

11.06.2015 року позивач на адресу відповідача направив лист №460-2ДД про закінчення терміну дії договору з вимогою протягом 30 календарних днів передати нерухоме майно по акту приймання - передачі за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №698 від 18.09.2012 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.06.2015 р. та фіскальним чеком від 16.06.2015р. (том 1 а.с.28-29).

Проте, до теперішнього часу об'єкт оренди повернуто не було, що стало підставою для звернення з вказаним позовом до суду.

За приписами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (частина 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Виходячи зі змісту наведених норм, господарські суди дійшли висновку, що можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема від відсутності волевиявлення однієї зі сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням строку його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Приймаючи до уваги вищевикладене та встановлені обставини справи, що договір № 698 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 18.09.2012 припинив свою дію з 31.05.2015, а після закінчення строку дії вказаного договору відповідач об'єкт оренди за актом приймання-передачі не повернув та всупереч умовам пункту 8.5.6 договору орендовану частину приміщення вестибюлю не звільнив від своїх огороджуючих конструкцій, судова колегія вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині виселення ФОП ОСОБА_6 з нерухомого майна (частини вестибюлю), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) ФОП ОСОБА_6 згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3, 45 кв.м. та зобов'язання ФОП ОСОБА_6 у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати свої тимчасові огороджувані конструкції (кіоски), що знаходяться в частині вестибюлю за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3, 45 кв.м., згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги та матеріалів справи, відповідачем судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_6 на користь КП "Київський метрополітен" заборгованості у розмірі 5792, 50грн., пені у розмірі 567, 93 грн. та 3% річних у розмірі 31,93 грн. не оскаржуються.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 р. у справі № 910/27957/15 та рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року залишити без змін, а касаційну скарги без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач