Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Справа № 911/1779/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників:позивачаЛевченко Д.Ю. - довіреність від 01.02.2016 рокувідповідачаВарес М.О. - довіреність від 15.02.2016 року Сиротенко О.О. - довіреність від 15.02.2016 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж"на постановувід 23.11.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 911/1779/15 господарського суду Київської області за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія" "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства КП "Укренергомонтаж" простягнення 2 844 453,41 грн.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року ДП "Національна енергетична компанія" "Укренерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ПАТ КП "Укренергомонтаж" про стягнення невикористаного авансу за договором №04-2/0055-12 від 21.09.2012 року в розмірі 1 801 379,71 грн., 5% річних в розмірі 399 823, 05 грн., інфляційних в розмірі 643 250,66 грн., що разом становить 2 844 453,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем, а саме передбачених п. 4.2 договору №04-2/0055-12 від 21.09.2012 року щодо порушення строків підтвердження використання авансу та повернення невикористаної його частини.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на безпідставність та непідтвердженість позовних вимог належними доказами.

Відповідач зазначав, що позивач помилково ототожнює строк використання авансу і строк виконання робіт. Сплачений позивачем аванс у розмірі 1 801 379,71 грн. був перерахований відповідачем іншій субпідрядній організації за договором підряду від 21.01.2013 № 01-02/01-13 для забезпечення виконання зобов'язань за укладеним з позивачем договором.

Відповідач наголошував, що прострочення відповідача мало місце у зв'язку з тим, що позивач, в порушення умов спірного договору, не передав відповідачу дозвільну та іншу договірну документацію і будівельний майданчик.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2015 року (суддя С.О. Саванчук) позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ КП "Укренергомонтаж" на користь ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 801 379, 71 грн. основного боргу, 398 610, 88 грн. 5% річних, 643 250, 66 грн. інфляційних втрат та 56 864, 83 грн. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

Суд першої інстанції посилаючись на приписи статті 838 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 801 379,71 грн., 5% річних у розмірі 398 610,88 грн. та інфляційних втрат у розмірі 643 250,66 грн. є доведеними, обґрунтованими, оскільки у відповідача наявне грошове зобов'язання перед позивачем з повернення суми попередньої оплати у зв'язку з невиконанням робіт, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

За апеляційною скаргою ПАТ КП "Укренергомонтаж" Київський апеляційний господарський суд (судді: Л.П. Зубець, А.І. Мартюк, Ю.Б. Михальська) переглянувши рішення господарського суду Київської області від 07.07.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 23.11.2015 р., залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ КП "Укренергомонтаж" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 07.07.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 року та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що останнім було подано належні та допустимі докази використання авансу в повному обсязі, зокрема, спірна сума авансу у розмірі 1 801 379,71 грн. була сплачена субпідряднику ТОВ "Кримська будівельна компанія ЛТД", в якості авансу за договором №01-02/01-13 від 21.01.2013. Проте, судами першої та апеляційної інстанції не враховано дану обставину та в порушення норм матеріального та процесуального права останні дійшли незаконного та необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Скаржник зазначає, що приписи статті 838 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо використання або невикористання авансу скаржником, в тому числі шляхом його перерахування частини субпідряднику.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги скаржник зазначає, що під час дії договору останнім зі свого боку було вчасно та в повному обсязі виконано зобов'язання, проте позивачем було затримано виконання договору, а саме не передано скаржнику доступу до об'єкту будівництва (не відведено земельну ділянку під будівництво під'їзної дороги), не передано в натурі будівельний майданчик та декларації про початок виконання будівельних робіт.

Скаржник, для вирішення вказаних питань неодноразово звертався до позивача.

На думку скаржника, позивач фактично перешкодив відповідачеві у виконанні будівельних робіт, чим порушив умови договору, навмисно затримавши дію договору та його виконання, що свідчить про його намагання розірвати договір.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Національна енергетична компанія" "Укренерго" просить відмовити у задоволені касаційної скарги, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій встановили усі фактичні обставини справи, дійшли законних висновків про невикористання авансу відповідачем та не звітування ним про його використання.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 21.09.2012 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як генпідрядником, було укладено договір №04-2/0055-12 (том 1 а.с. 30-41).

За умовами вказаного Договору генпідрядник зобов'язується у 2012-2014 роках на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів, на підставі наданої уповноваженим представником замовника проектної документації, розробити робочу документацію та отримати позитивний експертний висновок з питань охорони праці, виконати та здати замовнику в установлений цим Договором строк, закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до проекту "Підстанція 330/110/35 кв "Західна" із заходами повітряних ліній 330 кв", а також виконати інші будівельні роботи, відповідно до розробленої ним проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати генпідрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Найменування робіт, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які підлягають виконанню генпідрядником, інші показники, витрати, що характеризують предмет договору, визначені проектно-кошторисною документацією. Склад та обсяг робіт може бути переглянутий в процесі будівництва у разі внесення замовником змін до проектно-кошторисної документації в порядку, передбаченому п.53 Загальних умов та з урахуванням вимог законодавства про здійснення державних закупівель. Обсяги закупівлі робіт (товарів або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Власником об'єкта будівництва після його завершення та здачі в експлуатацію є замовник.

За пунктами 3.1 та 3.3 ціна робіт будівництва за цим Договором є договірною, відповідає пропозиції генпідрядника, визнаного переможцем закупівлі та визначається сторонами на підставі затвердженого проекту та акцептованої пропозиції генпідрядника до конкурсних торгів.

Договірна ціна є твердою. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Загальна ціна робіт (об'єкта будівництва) складає 1 050 042 638,33 грн., крім того, ПДВ (20%) - 210 008 527,67 грн. Всього з ПДВ (20%) - 1 260 051 166,00 грн.

Порядок здійснення оплати погоджений сторонами в статті 4 Договору, згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.3 якої визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних генпідрядником робіт, витрат та поставленого обладнання в межах фінансових можливостей замовника на поточний рік. Замовник здійснює авансові платежі протягом 5 календарних днів з моменту підписання Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника на підставі його письмового звернення у розмірі до 30% від вартості будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт, розробки робочої документації та вартості обладнання в розмірі до 378 015 349,80 грн.

Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на розробку робочої документації і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів, протягом трьох місяців після одержання авансу.

Генпідрядник, протягом 90 днів з дня надходження авансового платежу, підтверджує його використання актами здачі-прийняття проектно-вишукувальної продукції, актами виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі обладнання або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період.

Оплата виконаних генпідрядником робіт проводиться замовником проміжними щомісячними платежами за фактично виконані обсяги робіт.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що початок виконання робіт - протягом 5 робочих днів з дати надання замовником генпідряднику будівельного майданчику (фронту робіт) та сплати йому авансу. Генпідрядник розпочинає виконання робіт (будівництво об'єкта) за цим Договором не раніше дня одержання авансових платежів від замовника, за умови передачі на цей день проектно-кошторисної документації та надання генпідряднику будівельного майданчика (фронту робіт). Дострокове закінчення виконання робіт здійснюється тільки за згодою замовника.

Відповідальність сторін визначена в статті 13 Договору, згідно з п.п.13.1, 13.7 якої у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному цим Договором , а також генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та сплачує 5% річних за увесь час користування грошовими коштами замовника (чужими грошовими коштами).

Пунктом 16.1 договору сторони передбачили, що останній набуває законної сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за Договором.

Також судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що між сторонами було укладено додаткові угоди до Договору №1 від 31.05.2013р. та №2 від 23.05.2014р. (том 1, а.с.130-132), згідно з якими сторони дійшли згоди внести зміни до статей 4, 12, 13, доповнивши Договір п.п. 4.9, 12.3.22, 13.30 та змінивши редакцію статті 19 в частині реквізитів замовника.

Позивачем, на виконання умов Договору, перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 8 848 800,00 грн. авансу, на підтвердження чого, у матеріали справи надано копії платіжних доручень від 27.12.2012 № 4422 на суму 4 848 800,00 грн. та від 17.01.2013 № 315 на суму 4 000 000,00 грн.

Оплата авансу здійснена відповідачем належним чином, відтак, строк виконання зобов'язання відповідача з виконання робіт настав: за платіжним дорученням від 27.12.2012 № 4422 - 27.03.2013 та за платіжним дорученням від 17.01.2013 - 17.04.2013.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач, у супереч умов договору, виконав роботи частково, на суму 7 047 420,29 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 26.11.2013 № 1 та від 26.11.2013 № 2, відтак, відповідачем не здійснено закриття авансу на суму 1 801 379,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ДП "Національна енергетична компанія" "Укренерго" про стягнення з ПАТ КП "Укренергомонтаж" невикористаного авансу за договором №04-2/0055-12 від 21.09.2012 року в розмірі 1 801 379,71 грн., 5% річних в розмірі 399 823, 05 грн., інфляційних в розмірі 643 250,66 грн., що разом становить 2 844 453,41 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 801 379,71 грн., 5% річних у розмірі 398 610,88 грн. та інфляційних втрат у розмірі 643 250,66 грн. є доведеними, обґрунтованими, оскільки загальний обсяг робіт, погоджений сторонами, відповідачем не виконано, аванс, перерахований позивачем, повністю не використано та своєчасно не повернуто.

Проте, колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені судами першої та апеляційної інстанції передчасно, без дослідження та з'ясування всіх необхідних обставин для правильного вирішення спору, виходячи з предмету та підстави позову.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Специфічною ознакою договору підряду є наявність у замовника обов'язків щодо підрядника, від виконання яких залежить належне завершення підрядних робіт. Стаття 850 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника сприяти підряднику у виконанні роботи, а також встановлює наслідки їх порушення.

Спір між сторонами у даній справі стосується виконання умов договору підряду, а відтак предметом дослідження й встановлення обставин щодо характеру та обсягу робіт, що є предметом договору, строків їх виконання; аналізу доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, відповідність вказаних робіт, їх об'єму та вартості умовам договору та затвердженому кошторису; встановлення фактів порушення господарського зобов'язання, як відповідачем так й позивачем у даних спірних правовідносинах.

Разом з цим, під час розгляду справи поза увагою судів як першої так й апеляційної інстанції були залишені посилання відповідача на частину 4 статті 612 Цивільного кодексу України, за приписами якої прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, а також на положення статей 610, 850, 851 Цивільного кодексу України, які регулюють наслідки порушення замовником умов договору.

Проте, як свідчать матеріали справи відповідні обставини стосовно належного виконання умов договору його сторонами, чи навпаки, а ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не встановлювались.

Також суди не з'ясували та не надали оцінки стосовно черговості виконання робіт, фактичного обсягу робіт, виконаних відповідачем за договором, фактичний обсяг робіт, прийнятих та оплачених позивачем, не з'ясовано обсяг робіт, які відповідачем не виконано та причини їх не виконання.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі №911/1779/15 та рішення господарського суду Київської області від 07.07.2015 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач