Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа № 910/15006/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М.- головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"на постановувід 28.04.2015 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/15006/14 господарського суду м. Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"до 1. Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус"простягнення 183 438,37 грн.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ "Укрбус" - Купер М.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 10.09.2014 (суддя - Сташків Р.Б.) у справі №910/15006/14 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", Позивач) до приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (далі - ПрАТ "Бетон Нова", Відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" (далі - ТОВ "Централь-Строй", Відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (далі - ТОВ "Укрбус", Відповідач-3) про стягнення 183 438,37 грн. задоволено: стягнуто солідарно з Відповідачів на користь Позивача 51 743,62 грн. заборгованості, а також 1 034,87 грн. судового збору, стягнуто солідарно з Відповідача-1, Відповідача-2 на користь Позивача 131 694,75 грн. заборгованості, а також 2 633,90 грн. судового збору, припинено провадження у справі в частині вимог до Відповідача-3 про стягнення 131 694,75 грн. заборгованості.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ПрАТ "Бетон Нова" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду м.Києва від 10.09.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 (головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Хрипун О.О., Баранець О.М.) апеляційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду м.Києва від 10.09.2014 скасовано частково, резолютивну частину рішення господарського суду м.Києва від 10.09.2014 викладено в наступній редакції: "Припинити провадження у справі в частині вимог до ТОВ "Укрбус" про стягнення 131 694,75 грн. заборгованості. В іншій частині позовних вимог - відмовити". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та прийняти нове рішення, яким стягнути з ПрАТ "Бетон Нова", як солідарного поручителя Відповідача-3, ТОВ "Централь-Строй", як солідарного поручителя Відповідача-3 на користь Позивача заборгованість за договором фінансового лізингу в сумі 183 438,37 грн.; стягнути з Відповідача-3 на користь Позивача 51 743,62 грн. заборгованості; судові витрати покласти на Відповідачів; в частині припинення провадження в частині стягнення з ТОВ "Укрбус" на користь Позивача 131 694,75 грн. заборгованості, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, п. 3 ст. 512, ст.ст. 541, 543, 554, ч. 2, 3 ст. 556, ст. 559 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Укрбус" просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника ТОВ "Укрбус", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про припинення провадження у справі в частині стягнення 131 694,75 грн. заборгованості з Відповідача-3, відмову в іншій частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт існування заборгованості Відповідача-3 в названій сумі, підстави та порядок її нарахування підтверджені ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2013 про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус". Крім того, апеляційний суд виходив з того, що ст. 554 ЦК України не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Заперечуючи такі висновки в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" зазначив, що обидва поручителі за договорами поруки зобов'язалися нести солідарну відповідальність у повному обсязі за зобов'язаннями лізингоодержувача за договором фінансового лізингу № L1281-10/07 від 31.10.2007, обсяги їх відповідальності однакові. При цьому скаржник вказав, що позовні вимоги зв'язані між собою підставою виникнення - договором фінансового лізингу, а договори поруки є однорідними. За твердженням заявника касаційної скарги, поручителі несуть солідарну відповідальність, а заявлені позивачем вимоги не належить розглядати окремо. Позивач також зазначає, що апеляційним судом не враховано його право звернутися до Відповідача-3 з позовом про стягнення поточної в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заборгованості за договором фінансового лізингу № L1281-10/07 від 31.10.2007.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства та викладені без врахування встановлених судами обставин справи.

Так, місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступне.

Між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "Укрбус" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L1281-10/07 від 31.10.2007 (далі - Договір лізингу), за умовами п. 1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно - предмет лізингу, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (Додаток № 2 до Договору лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору. Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток № 1 до Договору лізингу) та не може бути менше одного року.

Згідно з п. 3.1. Договору фінансового лізингу, вартість предмета лізингу становить 695 000,00 грн.

У подальшому сторонами було внесено ряд змін до Договору лізингу та його додатків, зокрема, укладено Угоди про внесення змін до Договору лізингу від 01.03.2009, 04.01.2010 та 01.04.2010, 02.07.2010, 01.10.2010, 01.03.2011 та 01.11.2011, які є невід'ємними частинами Договору лізингу.

Згідно з Розділом 4 Договору лізингу (Лізингові платежі та порядок розрахунків), лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку лізингових платежів (додаток № 1 до Договору лізингу).

У відповідності до Загальних умов фінансового лізингу (Додаток №4 до Договору) (далі - Загальні умови) лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Загальних умов).

З пункту 5.4 Загальних умов вбачається, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу, яким вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Відповідно до п. 4.10 Договору лізингу, із змінами, внесеними угодою від 04.01.2010, перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом НБУ на перший робочий день кожного лізингового періоду у відповідності з Графіком (Додаток 1 до Угоди), плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку у розмірі, визначеному чинним законодавством, та комісія АТ "Райффайзен Банк Аваль" з купівлі валюти.

Також сторони Договору лізингу погодили, що зазначений в Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом НБУ до обраної згідно з Договором лізингу іноземної валюти на перший робочий день першого лізингового періоду, а у випадку зміни на день складання рахунку лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого НБУ курсу гривні до обраної згідно з Договором лізингу іноземної валюти, зазначені в цьому Графіку лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

Валютою для розрахунку лізингових платежів у гривні Сторони обрали долари США (п. 6.1.4. Загальних умов).

Відповідно до п. 6.1.1., у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки USD Libor на період 1 місяць, розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

Відповідно 6.1.2. у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

З метою забезпечення виконання лізингоодержувачем умов Договору фінансового лізингу, між лізингодавцем (Позивач) та ЗАТ "Бетон Нова" (в подальшому - ПрАТ "Бетон Нова") (Поручитель) укладено договір поруки від 31.10.2007 (далі - Договір поруки-1), за умовами якого згідно п.1.2. якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу, 31.10.2007 ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", як лізингодавцем та ТОВ "Централь-Строй" як поручителем було укладено Договір поруки (далі за текстом - Договір поруки-2), відповідно до п.1.2. якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

На виконання умов Договору лізингу, лізингодавець (Позивач) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав його у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу (Відповідачу-3), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмету лізингу.

При цьому, ТОВ "Укрбус", як встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення умов Договору лізингу та приписів п.3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", свої зобов'язання в частині сплати лізингових платежів належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 183 438,37 грн. за рахунками-фактурами № LC1281-10/07/32-063 від 01.08.2012, № LC1281-10/07/33-065 від 03.09.2012, № LC1281-10/07/34-066 від 01.10.2012, № LC1281-10/07/35-068 від 01.11.2012, №LC1281-10/07/36-070 від 03.12.2012, № LC1281-10/07/37-072 від 03.01.2013 та № LC1281-10/07/38-074 від 01.02.2013.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус".

27.02.2013, ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось в межах справи про банкрутство із заявою про визнання його кредитором ТОВ "Укрбус" в загальному розмірі 1 313 833,49 грн. за вісьма договорами фінансового лізингу № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1277-10/07, № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1281-10/07, № L1282-10/07.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 22.05.2013 у справі про банкрутство № 5011-44/18705-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "УкрБус", кредиторські вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі на суму 1 313 833,49 грн., в тому числі 131 694,75 грн. заборгованості за спірним у даній справі договором у зв'язку з несплатою названих вище рахунків-фактур.

Після порушення провадження у справі №5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус", останньому Позивачем згідно з умовами Договору, на підставі рахунків-фактур № LC1281-10/07/37-072 від 03.01.2013 та № LC1281-10/07/38-074 від 01.02.2013 на сплату лізингових платежів за користування предметом лізингу під час провадження у справі про банкрутство нараховано ще 51 743,62 грн. (поточні вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до поручителів - ПрАТ "Бетон Нова" з листом від 05.05.2014 № 608-04/2014 та ТОВ "Централь-Строй" з листами від 05.05.2014 № 609-04/2014, № 610-04/2014 з вимогою щодо виконання ними обов'язку за Договорами поруки в частині сплати заборгованості за Договором лізингу, які залишені поручителями без задоволення.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що висновок та рішення апеляційного господарського суду про припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення з ТОВ "Укрбус" заборгованості за Договором фінансового лізингу № L1281-10/07 від 31.10.2007 у розмірі 131 694,75 грн. не оскаржується заявником касаційної скарги.

Щодо висновку суду апеляційної інстанції стосовно відмови в задоволенні інших вимог позовної заяви колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Водночас, ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Враховуючи аналіз наведених норм, колегія суддів зауважує, що оскільки ст. 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним, то кредитор має право пред'явити вимоги до кожного з поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 919/699/13, про що доведено до відома господарських судів України в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 27.01.2015 № 01-06/114/15.

Оскільки судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено укладення декількох договорів поруки, умовами яких не передбачена спільна порука, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення заборгованості солідарно з поручителів - ПрАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй".

Доводи Позивача в касаційній скарзі щодо солідарної відповідальності поручителів за зобов'язаннями лізингоодержувача за спірним договором фінансового лізингу зводяться до тлумачення названих норм ЦК України на свою користь та спростовуються вищевикладеними висновками.

Решта доводів заявника касаційної скарги також не спростовують правомірних висновків апеляційного суду, тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі № 910/15006/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 16.04.2015