ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 918/973/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову відРівненського апеляційного господарського суду 08.12.2016у справі Господарського суду№ 918/973/15 Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_6;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 у справі № 918/973/15 (суддя Марач В.В.) призначено у справі № 918/973/15 судову експертизу. Проведення експертизи доручено Волинському відділенню Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено наступні питання: - чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за кредитним договором № К-2004141 від 08.11.2010, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 11% річних? - чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за кредитним договором № К-2004141 від 08.11.2010, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 16% річних? - чи відповідає метод нарахування банком процентів умовам кредитного договору № К-2004141 від 08.11.2010?. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 918/973/15 (колегія суддів у складі: Демидюк О.О. - головуючий суддя, судді Павлюк І.Ю., Саченко Г.І.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.10.2016 у справі № 918/973/15 скасовано. Справу № 918/973/15 направлено на розгляд до Господарського суду Рівненської області.

В касаційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

13.02.2017, через канцелярію Вищого господарського суду України від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з поважних причин прийняти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити дане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ст. ст. 69, 1118 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 3 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 918/973/15 доведено до відома сторін та скаржника, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі. До того ж, відповідно до копії довіреності, доданої до клопотання, ОСОБА_4 уповноважив представляти його інтереси, крім ОСОБА_9 ще трьох осіб, які діють незалежно один від одного.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № К-2004141 від 08.11.2010 у розмірі 10 925 392, 14 грн., в тому числі: заборгованість за строковим кредитом - 7 942 741,62 грн., заборгованість по відсоткам - 2 329 501,27 грн., 3 % річних у розмірі 780,15 грн., штраф у розмірі 636 766,02 грн.

19.09.2016 відповідач звернувся до Господарського суду Рівненської області із клопотанням про призначення судової економічної експертизи, яке мотивоване тим, що дослідження питань про підтвердження чи спростування відповідності розрахунку заборгованості позивача умовам кредитного договору потребує спеціальних знань. При цьому, відповідач зазначив, що позивачем було необґрунтовано встановлено щорічну відсоткову ставку за користуванням кредитом на рівні 16%, замість 11% річних, як це передбачено умовами договору.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

При цьому, ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України).

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 ГПК України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Однак, як правомірно встановлено апеляційним господарським судом, при винесенні ухвали суд першої інстанції не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та неможливістю встановити фактичні дані, а відтак і вирішити спір по суті.

Водночас, як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення у справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, як вже зазначалося, ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Так, апеляційним господарським судом встановлено, що судом першої інстанції не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитним договором, та не визначив конкретних підстав для проведення експертизи, доцільність її проведення.

Водночас, господарським судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що відповідач пропонував поставити на вирішення експертизи правові питання, вирішення котрих віднесено законом до компетенції суду, оскільки встановлення суми заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами у справі може бути з'ясовано судом на підставі дослідження умов самого кредитного договору та інших доказів і не потребує спеціальних знань.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказану ухвалу місцевого господарського суду, прийшов до вірного висновку про безпідставність зупинення місцевим господарським судом провадження у даній справі.

Доводи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, викладені в касаційній скарзі, не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 918/973/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ