Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.04.2016 року у справі №926/985/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 926/985/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" - Бондара Е.А., Щербака Є.М.,

ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" - Величка О.В., Дроздової Н.В.,

ОСОБА_6 - не з'явився,

ОСОБА_7 - не з'явився,

ПАТ "Страхова компанія "Укргазпромполіс" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015

та на рішення господарського суду Чернівецької області від 31.08.2015

у справі № 926/985/15

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина"

про стягнення заборгованості у сумі - 2 780 318,46 доларів США та 620 580,81 грн. пені

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: 1) ОСОБА_6;

2) ОСОБА_7;

3) Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укргазпромполіс"

про визнання кредитного зобов'язання припиненим у сумі - 1 425 627,28 доларів США

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" звернулася до господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" про стягнення заборгованості у сумі 2 780 318,46 доларів США та 620 580,81 грн. пені.

У липні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Буковина" звернулося з зустрічним позовом про визнання кредитного зобов'язання припиненим у сумі 1 425 627,28 доларів США.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 31.08.2015 (суддя Проскурняк О.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 (колегія суддів у складі: суддя Мельник Г.І. - головуючий, судді Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.), первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" на користь ПАТ "Укргазпромбанк" 1 354 690,46 доларів США, 620 580,81 грн. пені. У задоволенні позову у частині стягнення 1 354 691,18 доларів США відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано припиненими з 24.03.2015 зобов'язання ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" перед ПАТ "Укргазпромбанк", що ґрунтуються на договорі банківського кредиту № 1301-К/08 від 29.12.2008 на загальну суму 1 425 627,28 доларів США.

У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до касаційної скарги Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015, рішення господарського суду Чернівецької області від 31.08.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами попередніх інстанцій порушено вимоги ст. 101 ГПК України, ст.ст. 515 517 518 601 638 655 656 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, у касаційній скарзі наведені наступні доводи:

- ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" не надано належних доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні;

- Постановою Правління Національного Банку України № 42/БТ від 22.01.2015 банку заборонено проведення операцій з інсайдерами, (ПАТ СК "Укргазпромполіс" є такою особою щодо банку), а також отримання погашення заборгованості в іншій формі ніж грошова;

- строк виконання зобов'язань на 24.03.2015 за кредитним договором від 29.12.2008 № 1301-К/08 ще не настав, а тому заява ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" про зарахування зустрічних вимог не може бути підставою для припинення зобов'язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

- зобов'язання за кредитним договором та договорами банківських рахунків № 5479 від 14.08.2012, № 17800 від 05.11.2012, договорами банківських вкладів № С-USD-101 "Короткостроковий-15" від 24.12.2014, № С-USD-101 "Короткостроковий-14" від 22.08.2014 не є однорідними;

- договори про відступлення права вимог є неукладеними, оскільки не було досягнуто такої істотної умови договору як ціна яка сплачується за відступлення права вимоги;

- заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях нерозривно пов'язаних з особою кредитора. Відповідно ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог є нікчемним.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Так, на думку ПАТ "Авіакомпанія "Буковина", зарахування зустрічних вимог відбулося 24.03.2015, тобто до запровадження в банку тимчасової адміністрації. Взаємні вимоги банку та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" є зустрічними, однорідними, строк виконання яких настав, а тому посилання банку на нікчемність такого зарахування не узгоджується з вимогами ст.ст. 601, 602 ЦК України та ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 29.12.2008 ПАТ "Укргазпромбанк" та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" укладено договір банківського кредиту № 1301-К/08, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах (параметрах), а позичальник зобов'язується повернути кредит вчасно та сплатити проценти за користування ним (п. 1.1. договору);

- відповідно до додаткової угоди № 14 від 04.01.2012 позичальник зобов'язався повертати кредит згідно графіку повернення кредиту до 06.11.2015 та сплачувати процентну ставку з 01.01.2012 - 12,0% річних при наданні кредиту у доларах США та 20,0% річних при надані кредиту у національній валюті України;

- на виконання умов договору ПАТ "Укргазпромбанк" свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами та не заперечується сторонами;

- відповідно до підпункту 3.1.1. кредитного договору у разі порушення відповідачем будь-якого зобов'язання за цим договором та/або договорами забезпечення, що забезпечують виконання зобов'язань відповідача за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення наданого кредиту та звернути стягнення на заставлене майно для задоволення своїх вимог;

- п. 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник за невиконання грошового зобов'язання, як то неповернення кредиту та/або несплата процентів за користування кредитом сплачує банку пеню у сумі, що розраховується виходячи із подвійної облікової ставки НБУ;

- згідно з пунктами 2, 3 додаткової угоди № 9 до договору банківського кредиту № 1301-К/08 від 29.12.2008, договір доповнено пунктами 1.4. та 2.2.11. згідно з якими позичальник зобов'язується достроково повернути кредит у повному обсязі, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов'язань та/або кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі та звернути стягнення на заставлене майно та/або вимагати від поручителя виконання грошового зобов'язання за позичальника за цим договором у випадках, встановлених діючим законодавством України та у випадках невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або за будь-яким іншим кредитним договором, укладеним з кредитодавцем; достроково повернути кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом і комісії передбачені умовами договору, незалежно від настання строку виконання грошового зобов'язання у випадках, зазначених в п. 1.4. цього договору;

- 06.04.2009 ПАТ "Укргазпромбанк" та ПАТ СК "Укргазпромполіс" (вкладник) уклали генеральну угоду № С-USD-101 про порядок укладання договорів банківських вкладів з юридичною особою;

- 22.08.2014 ПАТ "Укргазпромбанк" та ПАТ СК "Укргазпромполіс" укладено договір банківського вкладу № С-USD-101 "Короткостроковий-14", згідно з яким ПАТ СК "Укргазпромполіс" розмістила у ПАТ "Укргазпромбанк" депозитний вклад на загальну суму 1 370 000,00 доларів США, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення № 66 від 22.08.2014 та випискою з поточного рахунку ПАТ СК "Укргазпромполіс" від 22.08.2014;

- відповідно до додаткового договору № 4 від 24.12.2014 до договору банківського вкладу "Короткостроковий-14" від 22.08.2014 строк дії договору був продовжений до 24.03.2015 та сума вкладу була зменшена на 1 336 000,00 доларів США., та відповідно склала 34 000,00 доларів США;

- 24.12.2014 ПАТ "Укргазпромбанк" та ПАТ СК "Укргазпромполіс" укладено договір банківського вкладу № С-USD-101 "Короткостроковий -15", згідно з умовами якого ПАТ СК "Укргазпромполіс" розмістила у ПАТ "Укргазпромбанк" депозитний вклад на загальну суму 1 336 000,00 доларів США, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення від 24.12.2014 та випискою з поточного рахунку ПАТ СК "Укргазпромполіс" від 24.12.2014;

- 19.01.2015 ПАТ СК "Укргазпромполіс" та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" був укладений договір передачі (відступлення) прав вимоги на вкладному (депозитному) рахунку № 04/15, відповідно до умов якого ПАТ СК "Укргазпромполіс" відступило, а ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" отримало в повній сумі вклад додаткового договору № 4 від 24.12.2014 до договору банківського вкладу № С-1180-101 "Короткостроковий-14" від 22.08.2014 в розмірі 34 000,00 доларів США про, що підписано акт приймання-передачі прав вимоги;

- 24.03.2015 ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" звернулось до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявою про повернення вкладу у сумі 34 000,00 доларів США за генеральною угодою № С-USD-101 від 06.04.2009 та договором банківського вкладу "Короткостроковий-14" від 22.08.2014, додавши договір про відступлення права вимоги та повідомлення про передачу прав вимоги;

- 26.03.2015 листом ПАТ "Укргазпромбанк" відмовлено ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" у поверненні вкладу у сумі 34 000,00 доларів США;

- 19.01.2015 ПАТ Страхова компанія "Укргазпромполіс" та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" був укладений договір передачі (відступлення) прав вимоги на вкладному (депозитному) рахунку № 05/15, відповідно до умов якого ПАТ СК "Укргазпромполіс" відступило, а ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" отримало в повній сумі вклад за договором банківського вкладу № С-USD-101 "Короткостроковий-15" від 24.12.2014 в розмірі 1 336 000,00 доларів США про що підписано акт приймання-передачі прав вимоги;

- 24.03.2015 ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" звернулося до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявою про повернення вкладу у сумі 1 336 000,00 дол. США за генеральною угодою № С-USD-101 від 06.04.2009 та договором банківського вкладу "Короткостроковий-15" від 24.12.2014, додавши договір про відступлення права вимоги та повідомлення про передачу прав вимоги;

- 26.03.2015 листами ПАТ "Укргазпромбанк" відмовлено ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" у поверненні вкладу у сумі 1 336 000,00 доларів США;

- 05.11.2012 ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_6 укладено договір банківського рахунку № 17800;

- 12.03.2015 ОСОБА_6 звернулась до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявою про видачу грошових коштів які обліковуються на рахунку у сумі 6 900,00 доларів США;

- листом від 25.03.2015 ПАТ "Укргазпромбанк" повідомлено ОСОБА_6 про неможливість видачі грошових коштів у вказаній сумі;

- 13.03.2015 ОСОБА_6 та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" укладено договір № 1/Б передачі (відступлення) права вимоги на поточних рахунках, відповідно до умов якого ОСОБА_6 відступила, а ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" отримало майнові права вимоги грошових коштів у сумі 6 900,00 дол. США за договором банківського рахунку № 17800, а також укладено акт прийому-передачі документів;

- 14.08.2012 ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_7 укладено договір банківського рахунку № 5479;

- 27.02.2015 ОСОБА_7 звернувся до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявою про видачу грошових коштів які обліковуються на рахунку у сумі 48 728,81 доларів США;

- листом ПАТ "Укргазпромбанк" від 05.03.2015 повідомлено ОСОБА_7 про неможливість видачі грошових коштів у даній сумі;

- 02.03.2015 ОСОБА_7 та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" укладено договір № 2/П передачі (відступлення) права вимоги на поточних рахунках, відповідно до умов якого ОСОБА_7 відступив, а ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" отримало майнові права вимоги грошових коштів у сумі 48 728,81 доларів США за договором банківського рахунку № 5479 в ході якого укладено акт прийому-передачі документів;

- 19.03.2015 ПАТ СК "Укргазпромполіс", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 письмово повідомили ПАТ "Укргазпромбанк" про заміну кредитора у зобов'язанні та надали відповідні докази прав нового кредитора;

- Правлінням Національного Банку України було прийнято постанову № 42/БТ від 22.01.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку";

- 24.03.2015 ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" звернулось до ПАТ "Укргазпромбанк" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій зазначило що воно є кредитором за зазначеними договорами щодо банку на суму 1 425 628 доларів США, строк сплати яких настав. Одночасно зазначило, що є боржником щодо банку на суму 2 699 141,28 доларів США згідно з довідкою № 28.2-09-48 від 17.03.2015 за договором банківського кредиту № 1301-К/08 від 29.12.2008;

- 07.04.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято постанову № 217 "Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних";

- Рішенням від 07.04.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 08.04.2015 процедуру виведення ПАТ "Укргазпромбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 08.04.2015 по 07.07.2015, а 06.07.2015 рішенням № 128 було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації до 07.08.2015 включно;

- з 07.08.2015 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 148 припинено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Укргазпромбанк" на підставі ст.ст. 34, 41 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, ПАТ "Укргазпромбанк" обґрунтовував свої вимоги тим, що позичальник зобов'язання перед банком не виконав і просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 1301-К/08 від 28.12.2008, яка складається станом на 10.06.2015 з сум заборгованості за кредитом у розмірі 2 780 318,46 доларів США в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 160 000,00 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з січня 2015 року по квітень 2015 року - 105 883,28 доларів США, заборгованість за сумою кредиту, що стягується достроково 2 487 082,00 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом за травень 2015 року, що стягується достроково 27 353,18 доларів США, нарахована пеня - 620 580,81 грн.

Звертаючись до господарського суду з зустрічними позовними вимогами, ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" не заперечувало про те, що у ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" є заборгованість перед банком за укладеним кредитним договором № 1301-К/08 від 28.12.2008, однак просило визнати кредитне зобов'язання припиненим у сумі 1 425 627,28 доларів США на підставі його заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.03.2015.

Переглядаючи в касаційному порядку прийняті господарськими судами рішення, Вищий господарський суд України виходить з наступного:

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст.ст. 509, 526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено ч. 2 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, в разі прострочення повернення чергової частини позики та сплати процентів, або у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок прострочення ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" платежів за укладеним кредитним договором, з лютого 2015 року у ПАТ "Авіакомпанія "Буковина", відповідно до наведених вище приписів законодавства та на підставі п. 1.4. кредитного договору виникло зобов'язання щодо дострокового погашення кредитної заборгованості у повному обсязі.

24.03.2015 ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" повідомило банк про припинення зобов'язань за кредитним договором № 1301-К/08 від 28.12.2008 на суму 1 425 628 доларів США шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

(Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 № 6-301цс15).

Господарськими судами не встановлено, що правомірність заяви ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.03.2015 як одностороннього правочину, а також правомірність правочинів на підставі яких відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, у передбаченому законом порядку спростована.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

При цьому однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов'язань. Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Разом з тим, випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог визначені ст. 602 ЦК України, зокрема на підставі закону.

Заперечуючи проти зарахування зустрічних вимог банк стверджував, що таке зарахування суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними та регулюють процедуру щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, однак підлягають застосування з урахуванням загальних норм, якими визначено порядок здійснення зарахування зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким врегульовано процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банку, під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно з ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що діяла на момент введення тимчасової адміністрації) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Господарські суди врахували вказані вимоги закону і правомірно відхилили доводи банку про порушення ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо заборони зарахування зустрічних вимог під час процедури здійснення тимчасової адміністрації, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором здійснено ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" 24.03.2015, тобто до введення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укргазпромбанк".

Ствердження ПАТ "Укргазпромбанк" про те, що правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог є недійсним, а також подане ПАТ "Укргазпромбанк" повідомлення про нікчемність правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.03.2015, було відхилено господарським судом апеляційної інстанції з огляду на те, що ні кредитний договір, який укладений ПАТ "Укргазпромбанк" та ПАТ "Авіакомпанія "Буковина", ні договори банківського вкладу, ні договори банківського рахунку, а також договори передачі (відступлення) прав вимоги, які укладені ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" та первісними кредиторами не визнані в установленому законом порядку недійсними, а повідомлення про нікчемність правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.03.2015 не існувало на момент винесення рішення місцевим господарським судом (31.08.2015) та подане лише під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (09.11.2015) без обґрунтування причин неподання такого в господарському суді першої інстанції, а тому у даному випадку не може впливати на законність судового рішення.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на нікчемність заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог також відхиляються Вищим господарським судом України, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правомірність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і не може розглядати нові підстави та обставини, що не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій.

Крім того, відповідно до п. 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Проте, матеріали даної справи не містять будь-яких відомостей щодо наявності судових рішень про визнання нікчемного правочину недійсним, про визнання правочину нікчемним або про застосування наслідків нікчемного правочину.

Враховуючи, що на час вирішення даного спору заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є дійсною в силу приписів ст. 204 ЦК України, оскільки доказів визнання її недійсною у судовому порядку сторонами не надано, а також відсутні підстави для застосування у даному випадку критеріїв нікчемності, визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів погоджується із висновками судів про настання правових наслідків, передбачених вказаним договором.

Посилання банку у касаційній скарзі на порушення господарськими судами ст. 517 ЦК України щодо ненадання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав по зобов'язаннях відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Господарськими судами було встановлено, що ПАТ СК "Укргазпромполіс", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передали, а ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" отримало право вимоги за зазначеними договорами про відступлення права вимог.

При цьому, ПАТ СК "Укргазпромполіс", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 письмово та належним чином повідомили ПАТ "Укргазпромбанк" про заміну кредитора у зобов'язанні та надали відповідні докази прав нового кредитора, тоді як ПАТ "Укргазпромбанк" отримавши вказані повідомлення про передачу (відступлення) прав вимоги, а саме про заміну кредитора у зобов'язанні мав 5 днів для того, щоб скористатися своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 527 ЦК України щодо витребування у ПАТ СК "Укргазпромполіс" доказів, що страховій компанії дійсно належить чи не належить право вимоги за вказаними договорами.

Врахувавши наведені норми чинного законодавства, а також те, що зазначені договори відступлення права вимоги, укладені з ПАТ "Авіакомпанія "Буковина", є чинними та не визнанні у встановленому порядку недійсним, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" набуло належних прав вимоги до ПАТ "Укргазпромбанк" щодо сплати грошових коштів за договорами банківського вкладу.

У відповідності до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Отже, на підставі договору банківського рахунку між сторонами складаються зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, і в яких вкладник виступає кредитором банку за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Відповідні правові позиції Верховного Суду України, викладені, зокрема, у постановах від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14 та від 01.04.2015 № 910/5560/14.

У зв'язку з викладеним, ПАТ СК "Укргазпромполіс", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали право відступати своє право вимоги третім особам, а тому беручи до уваги дійсність права, що відступалось за договорами банківського вкладу, господарські суди дійшли вірного висновку, що ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" на підставі укладених з вказаними особами договорів набула право вимоги, та відповідно стало кредитором банку за цими договорами на загальну суму 1 425 627,28 доларів США, про що належним чином був повідомлений банк.

Ствердження банку про те, що постановою Правління Національного Банку України № 42/БТ від 22.01.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" у зв'язку з чим банк не може здійснити зарахування зустрічних вимог також було предметом дослідження господарськими судами і правильно відхилено з огляду на те, що зазначена постанова не містить заборони і обмеження для банку здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, відступлення права вимоги, як вже зазначалося вище, відбулося 19.01.2015, а вказана постанова датована пізніше - 22.01.2015, а тому дія даної постанови не може поширюватися на договори відступлення права вимоги, а відтак не впливає на дійсність заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.03.2015.

Крім того, Вищий господарський суд України вважає помилковими посилання банку на те, що ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" не мало право укладати договір про відступлення права вимоги з ПАТ СК "Укргазпромполіс", оскільки вказана особа є пов'язаною з банком особою (інсайдером) і на неї поширюються обмеження встановлені ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема щодо укладення банком з пов'язаними особами угод, які не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами.

Так, в даному випадку ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" не є пов'язаною з банком особою, а отже обмеження визначені ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не можуть поширюватися на правочини ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" та ПАТ СК "Укргазпромполіс".

Враховуючи викладене, господарськими судами встановлено факт наявності між сторонами взаємних зустрічних однорідних (грошових) зобов'язань, строк виконання яких настав та факт направлення ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" заяви про залік зустрічних однорідних вимог, досліджено умови кредитного договору та встановлено, що обмеження, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на спірні правовідносини.

Отже, Вищий господарський суд України погоджується з висновками обох попередніх інстанцій про задоволення зустрічного позову щодо визнання припиненими з 24.03.2015 зобов'язання ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" перед ПАТ "Укргазпромбанк", що ґрунтуються на договорі банківського кредиту № 1301-К/08 від 29.12.2008 на загальну суму 1 425 627,28 доларів США.

Водночас Вищий господарський суд України вважає, що оскаржувані судові рішення у частині вирішення первісного позову підлягають зміні у частині визначення сум заборгованості у зв'язку з тим, що правильно встановивши під час вирішення спору розмір заборгованості і вказавши про це у мотивувальній частині судового рішення господарський суд першої інстанції у резолютивній частині судового рішення припустився помилки у цій частині, а апеляційний господарський суд вказану помилку не виправив.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено господарськими судами, в даному випадку банком заявлялися позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 2 780 318,46 дол. США. Враховуючи, що господарські суди дійшли висновку про припинення з 24.03.2015 зобов'язань ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" перед ПАТ "Укргазпромбанк" на загальну суму 1 425 627,28 доларів США, то в даному випадку з ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" підлягає стягненню на користь ПАТ "Укргазпромбанк" 1 354 691,18 доларів США, та слід відмовити у задоволенні первісного позову в частині стягнення 1 425 627,28 доларів США (2 780 318,46 дол. США (заявлена у первісному позові сума) - 1 425 627,28 доларів США (припинені зобов'язання на підставі заяви про зарахування) = 1 354 691,18 доларів США (несплачена сума кредиту).

Крім того Вищий господарський суд України не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 620 580,81 грн. пені та судових витрат за первісним позовом з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч. 3 ст. 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14.

Крім того, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту судового рішення, дійшовши висновку про часткове задоволення первісного позову, господарський суд дійшов помилкового висновку про покладення на ПАТ "Авіакомпанія "Буковина" сплати судового збору в повному обсязі на користь банку, оскільки такий висновок не узгоджується з вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене Вищий господарський суд України дійшов висновку, що як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржених судових рішень у зазначених частинах.

Касаційна інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, справа в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 620 580,81 грн. пені та судових витрат за первісним позовом, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 та рішення господарського суду Чернівецької області від 31.08.2015 у справі № 926/985/15 в частині первісних позовних вимог змінити та викласти пункти 1-3 у такій редакції:

"1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" (м. Чернівці, вул. Чкалова, 30, код 22838502) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 13, код 24262992) 1 354 691,18 доларів США.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 1 425 627,28 доларів США".

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 та рішення господарського суду Чернівецької області від 31.08.2015 скасувати в частині задоволення вимог про стягнення 620580,81 грн. пені та розподілу судових витрат за первісним позовом, а справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко