Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №923/249/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 923/249/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Попікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року

у справі № 923/249/16

господарського суду Херсонської області

за позовом Управління комунальної власності Херсонської міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Херсонський міський центр позашкільної роботи Херсонської

міської ради,

2) Міське комунальне підприємство "Гарантія",

про зобов'язання повернути комунальне майно

за участю представників сторін:

позивача: Сластіхіна В.С.

відповідача: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

прокуратури (ГПУ): Атаєва Д.К.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання повернути об'єкт оренди за договором оренди № 1057 від 09 березня 2006 року, а саме: будівлю пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1": кафе-їдальню літ "Е", розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами договір оренди № 1057 від 09 березня 2006 року припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, у позивача відсутні наміри продовжувати з відповідачем договір на новий строк з огляду на необхідність використання орендного майна для власних потреб територіальної громади міста, про що відповідача було повідомлено своєчасно, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договору зобов'язаний повернути позивачу, як орендодавцю, майно з орендного користування, однак ухиляється від виконання свого обов'язку.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 31 травня 2016 року (суддя: Нікітенко С.В.) позов задоволено повністю. Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_4 повернути Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради об'єкт оренди за договором оренди комунального майна міської територіальної громади за №1057 від 09 березня 2006 року, а саме: окремо розташовану будівлю пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1": кафе-їдальня літ."Е", розташовану за адресою: Херсонська область, АДРЕСА_1. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

Місцевий господарський суд виходив з того, що комунальне нерухоме майно - предмет договору оренди перебуває в користування відповідача без належних правових підстав, оскільки термін дії укладеного між сторонами договору оренди № 1057 від 09 березня 2006 року закінчився 18 травня 2015 року, рішеннями постійно діючої комісії з питань оренди обєктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 06 березня 2015 року та від 09 квітня 2015 року відповідачу було відмовлено в переукладенні договору оренди та позивач, як орендодавець, своєчасно за три місяці до закінчення строку дії договору повідомив відповідача про відмову у переукладенні договору на новий строк у зв'язку з необхідністю використання орендованих приміщень для власних потреб територіальної громади міста - для оздоровлення та відпочину дітей шкільного віку м. Херсон згідно з рішенням Херсонської міської ради № 101 від 25 березня 2016 року. Докази укладення між сторонами нового договору оренди спірного майна та отримання дозволу органу місцевого самоврядування, в т.ч. органу управління майном, на продовження строку дії договору відсутні в матеріалах справи та майно відповідачем позивачу, як орендодавцю, не повернуто.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року (колегія суддів у складі: Бєляновський В.В., Величко Т.А., Поліщук Л.В.) рішення господарського суду Херсонської області від 31 травня 2016 року залишено без змін.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідно до п.п. 3.1., 7.8. Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Херсонської міської ради № 95 від 28 січня 2011 року, від імені міської територіальної громади орендодавцем є Управління комунальної власності міської ради щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що належить до комунальної власності міської територіальної громади.

У зв'язку з тим, що під час передачі в оренду об'єктів нерухомості враховуються інтереси управлінь, установ, організацій та підприємств комунальної форми власності, що належать до різних сфер управління та підпорядкування, з метою дотримання вимог чинного законодавства, що стосуються санітарних норм, належного контролю за використанням об'єктів оренди, при управлінні комунальної власності міської ради створена постійно діюча комісія з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.

Згідно з п.п. 1.1., 3.1. Положення про Управління комунальної власності Херсонської міської ради, затвердженого рішенням Херсонської міської ради №1589 від 28 листопада 2014 року, Управління комунальної власності Херсонської міської ради є виконавчим органом міської ради і від імені міської територіальної громади здійснює повноваження орендодавця щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна та інших об'єктів, що належать до комунальної власності міської територіальної громади, а також продавця об'єктів, щодо яких міською радою прийняті рішення про надання згоди на відчуження (продаж).

09 березня 2006 року між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 1057 (далі за текстом - договір оренди), згідно з розділом 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окремо розташовану будівлю пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1": кафе-їдальня літ."Е", за адресою: АДРЕСА_1, яке необхідне йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності - для розміщення їдальні, згідно з рішенням постійно діючої комісії з питань оренди нежилих приміщень-об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади № 2 від 01 березня 2006 року.

Договір посвідчено державним нотаріусом Каланчацької державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 653.

Пунктом 11.1. договору встановлено строк його - до 09 березня 2009 року, який в подальшому продовжувався сторонами шляхом укладення між ними додаткових угод від 09 березня 2009 року та від 26 жовтня 2009 року до договору оренди. 18 червня 2010 року сторони уклали додаток до договору оренди, яким продовжили строк дії договору оренди до 18 червня 2015 року. Зазначений додаток до договору посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2365.

Пунктом 11.6. договору оренди визначено, що договір оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п.п. 5.5. 11.7. договору орендар зобов'язаний у разі припинення дії цього договору повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду. У разі припинення договору оренди орендар за вказівкою орендодавця зобов'язаний негайно повернути об'єкт оренди відповідному підприємству (установі) за актом приймання-передачі.

На виконання умов договору зазначене в договорі оренди комунальне майно було передано орендарю від орендодавця у користування, що сторонами не заперечується.

Рішеннями постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, оформленими протоколами № 92 від 06 березня 2015 року та № 94 від 09 квітня 2015 року, затвердженими наказами Управління комунальної власності Херсонської міської ради № 49 від 06 березня 2015 року та № 74 від 10 квітня 2015 року відповідно, вирішено не переукладати договір оренди з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на об'єкт комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, розташований в АДРЕСА_1, у зв'язку з необхідністю його використання для власних потреб та неодноразовими порушеннями орендарем своїх зобов'язань в частині своєчасного та повного розрахунку за використання об'єкта оренди.

У зв'язку з цим, 16 березня 2015 року та 30 квітня 2015 року Управління комунальної власності звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з листами № 326 від 10 березня 2015 року та № 577-19 від 21 квітня 2015 року, в яких зазначило про те, що строк дії договору оренди № 1057 від 09 березня 2006 року спливає 18 червня 2015 року, повідомило орендаря про відмову в переукладенні договору оренди на новий строк у зв'язку з необхідністю використання орендованої будівлі для власних потреб та запропонувало підготувати орендований об'єкт для передачі за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Гарантія" на наступний день після спливу строку договору, а також попередило про можливість застосування до орендаря штрафних санкцій у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення відповідно до ст. 785 ЦК України у разі не виконання обов'язку з повернення об'єкта оренди у визначений строк.

Отримання зазначених листів відповідачем не заперечується. Проте, вимоги позивача щодо повернення об'єкту оренди відповідач не виконав, у зв'язку з чим Управління комунальної власності у лютому та березні 2016 року повторно зверталося до ФОП ОСОБА_4 з письмовими вимогами про повернення орендованого майна за актом приймання-передачі у визначений строк.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди, стало підставою для звернення Управління комунальної власності до господарського суду з позовом у даній справі даним про зобов'язання відповідача повернути орендовану ним будівлю пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1": кафе-їдальню літ."Е", розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. (ч. 6 ст. 283 ГК України)

Згідно з ч. 1 ст. 2 та ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України та ч. 4 ст. 284 ГК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановлено судами, строк дії договору оренди з урахуванням внесених до нього змін та доповнень встановлено сторонами до 18 червня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таку підставу припинення договору оренди, як закінчення строку, на який його було укладено, закріплено сторонами і в пункті 11.6. договору оренди.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, орендодавець відповідно до вимог закону за три місяці до закінчення терміну дії договору, - 16 березня 2015 року звернувся до відповідача з листом № 326 від 10 березня 2015 року, в якому повідомив орендаря про відмову від переукладення договору оренди на новий строк у зв'язку з необхідністю використання орендованої будівлі для власних потреб та запропонувало підготувати орендований об'єкт для передачі за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Гарантія" на наступний день після спливу строку договору. Повторний лист з аналогічним повідомленням було надіслано позивачем відповідачу 30 квітня 2015 року. Факт отримання зазначених листів відповідачем не заперечується.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що позивач своєчасно у визначені законом терміни та в належний спосіб повідомив відповідача про намір використовувати об'єкт оренди для власних потреб, та заявив свою відмову від переукладення з відповідачем договору оренди на новий строк, у зв'язку з чим дійшли вірного висновку про те, що договір оренди припинився 18 червня 2015 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 4 ст.291 ГК України після припинення договору орендар зобов'язаний звільнити приміщення. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Вимога про повернення об'єкта оренди у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди передбачена також і умовами договору оренди (п.п. 5.5., 11.7. договору).

Однак, як встановлено судами, відповідач майно з орендного користування не повернув, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач після припинення дії договору оренди та за відсутності укладеного нового договору оренди спірного нерухомого майна продовжує користуватися комунальним нерухомим майном без належних на те підстав.

Суди попередніх інстанцій правильно не прийняли до уваги посилання відповідача на наявність у нього переважного права на укладення договору оренди окремо розташованої будівлі на новий строк, оскільки, як вірно зазначено судами, наявність чи відсутність такого права не породжує для орендаря правових підстав продовжувати використовувати орендоване майно після закінчення строку дії договору оренди за наявності вираженого орендодавцем своєчасно та в належний спосіб наміру використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

В касаційній скарзі відповідач посилається на невірне застосування судами попередніх інстанцій положень ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та зазначає про те, що оскільки протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди позивачем не було висловлено заперечень проти продовження договору оренди, то такий договір є продовженим на новий строк.

Колегія суддів не приймає до уваги такі твердження скаржника, оскільки, як вірно зазначено судами, наведені норми встановлюють кінцевий термін, коли орендодавець може заявити про своє небажання продовжувати термін дії договору оренди, але не обмежують орендодавця в часі, коли він може вперше реалізувати своє право на відмову від продовження договору оренди. У спірних правовідносинах позивач, як орендодавець, висловив свої заперечення щодо продовження терміну дії договору на новий термін шляхом надсилання відповідачу відповідних повідомлень за три місяці до закінчення терміну дії договору.

Крім того, як вірно встановлено судами, рішення постійної комісії з питань комунальної власності, регуляторної політики, інвестицій, енергозбереження та охорони навколишнього середовища, оформлене протоколом № 175 від 06 жовтня 2015 року, яким Управлінню комунальної власності було рекомендовано переукласти договір оренди з ФОП ОСОБА_4, на яке посилається відповідач у справі, згідно з п. 1.2.14. Положення "Про постійні комісії", затвердженого рішенням міської ради № 8 від 25 листопада 2010 року, мають рекомендаційний характер, а відповідного рішення про передачу в оренду спірної будівлі Херсонською міською радою не приймалося, у зв'язку з чим правильно відхили посилання відповідача на зазначене рішення постійної комісії.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що примаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову залишене без змін, відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2016 року зі справи № 923/249/16 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді С.С. Самусенко

О.В. Попікова