Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.02.2016 року у справі №927/1127/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року Справа № 927/1127/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 дов. від 15.07.2015р. від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегельний завод-2"на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015р.та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р.у справі№927/1127/15 Господарського суду Чернігівської областіза позовомОСОБА_5доТовариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегельний завод-2"провизнання недійсними рішень загальних зборів

У відповідності до розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. № 02-05/64 для розгляду справи № 927/1127/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Кролевець О.А., Попікова О.В.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегельний завод-2" (далі - ТОВ "Березнянський цегельний завод-2", Товариство) про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" від 10.08.2015р. щодо обрання головою зборів ОСОБА_6; призначення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства з залученням професійного аудитора за період 2014 року та перше півріччя 2015 року; про усунення (відкликання) членів виконавчого органу товариства від виконання покладених обов'язків та обрання генеральним директором ОСОБА_6 та членів дирекції товариства, оформлених протоколом №1 від 10.08.2015р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015р. (суддя Федоренко Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. (головуючий суддя Баранець О.М., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.), позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" від 10.08.2015р. щодо обрання головою зборів ОСОБА_6; призначення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства з залученням професійного аудитора за період 2014 року та перше півріччя 2015 року; про усунення (відкликання) членів виконавчого органу товариства від виконання покладених обов'язків та обрання генеральним директором ОСОБА_6 та членів дирекції товариства. Стягнуто з ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" на користь ОСОБА_5 1218 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 98, 116, 145, 204 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, статей 10,61 Закону України "Про господарські товариства", статей 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та статей 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням яких суди дійшли висновку про порушення права позивача на участь в управлінні товариством внаслідок неповідомлення учасника належним чином та у встановлений строк про час і місце проведення загальних зборів від 10.08.2015р., їх порядок денний, оскільки, як вбачається з фіскального чека Укрпошти та відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на описі вкладення у цінний лист №1400021698719, повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства було прийнято до пересилання позивачу 07.08.2015 р., тобто за три дні до дати проведення загальних зборів, а надійшло до відділення зв'язку за місцем проживання адресата лише 12.08.2015 р., тобто отримано його представником вже після проведення зборів, чим було позбавлено позивача можливості взяти участь у зборах. При цьому одночасне обрання ОСОБА_6 головою зборів та генеральним директором проведено з порушенням вимог закону та Статуту Товариства.

Не погодившись з рішенням першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову, а справу передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статті 147 Цивільного кодексу України, статті 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та статей 21, 20, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що збори від 10.08.2015р., на яких були присутні учасники, що загалом володіють статутним капіталом Товариства у розмірі 75%, були повноважними, в зв'язку з чим відсутність на зборах позивача не могла істотно вплинути на прийняття оспорюваних рішень. Крім того заявник вказує на помилковість висновку суду про доведеність порушення корпоративного права позивача, наявність якого має доводитися такими належними доказами переходу до ОСОБА_5 права власності на частку у статутному капіталі Товариства від первісного учасника (ОСОБА_8.), як-от, договір купівлі-продажу корпоративних прав, міни, дарування, відступлення частки тощо, а не рішенням загальних зборів від 11.04.2014р. про затвердження передачі часток новим учасникам або змінами до Статуту Товариства. Також, На думку скаржника, Київський апеляційний господарський суд розглянув справу в незаконному складі колегії суддів, сформованому з порушенням порядку автоматизованого розподілу справ, а суд першої інстанції самостійно визначив 10000 грн. в якості відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, не врахувавши відсутність в матеріалах справи як доказів на підтвердження видатків, пов'язаних з розглядом справи, та платіжного документа про перерахування коштів адвокату, так і щодо розумності таких витрат.

У судовому засіданні 25.01.2016р. представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

Ухвалою від 25.01.2016р. розгляд касаційної скарги було відкладено на 8.02.2016р.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно з статутом ТОВ "Березнянський цегляний завод-2"у новій редакції, затвердженого загальними зборами учасників, протокол №2 від 01.02.2006 р., державну реєстрацію проведено 15.06.2012р., Товариство є юридичною особою. Засновниками Товариства є ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 з частками у статутному капіталі у кожного 33,33%, що становить 71661,17 грн. Статутний капітал Товариства складає 214983,52 грн. Статутний капітал сформовано грошовими коштами у розмірі 6449,52 грн. а також майном на суму 208534 грн. (п.1.4, 4.4, 4.5 статуту).

Нотаріально засвідченою заявою від 11.04.2014р. ОСОБА_8 повідомив загальні збори учасників Товариства про те, що він виходить зі складу учасників, добровільно передав свою частку у статутному капіталі Товариства наступним чином: 53745,88 грн. на користь ОСОБА_5, 17915,29 грн. на користь ОСОБА_11.

Частиною 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка була чинною на дату подання заяви ОСОБА_8, передбачено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім інших необхідних документів додатково подається заява, договір, інший документ про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в оригіналі, або нотаріально засвідченій копії.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства від 11.04.2014р., оформленого протоколом №10, затверджено вихід з числа засновників Товариства ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 та передачу часток майна Товариства, що їм належить, на користь ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_13.

Встановлено, що 100% загального розміру статутного фонду Товариства (що складався з часток учасників Товариства у розмірі: ОСОБА_9 - 33,33% голосів, ОСОБА_12 - 33,33% голосів, ОСОБА_8- 33,33% голосів) розподіляється між новими засновниками в рівних долях по 25%.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства від 11.04.2014р. обрано головою зборів ОСОБА_13, затверджено статут Товариства у новій редакції та призначено на посаду генерального директора Товариства ОСОБА_5

Відповідно до п.п.4.4,4.5 Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами учасників, протокол №1 від 11.04.2014, державну реєстрацію проведено 22.04.2014р., статутний капітал Товариства сформовано грошовими коштами у розмірі 214983,52 грн.

Частки учасників у статутному капіталі розподіляються наступним чином:

ОСОБА_5 - 25% статутного капіталу Товариства, що становить 53745,88 грн.;

ОСОБА_11 - 25% статутного капіталу Товариства, що становить 53745,88 грн.;

ОСОБА_6 - 25% статутного капіталу Товариства, що становить 53745,88 грн.;

ОСОБА_14 25% статутного капіталу Товариства, що становить 53745,88 грн.

Вказані дані про учасників Товариства та розмір їх внеску до статутного капіталу внесено у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

10.08.2015 р. були проведені загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом №1.

Як зафіксовано у цьому протоколі, на зборах були присутні учасники: ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_14, які у сукупності володіють статутним капіталом Товариства у розмірі 75%. Тобто збори були повноважними.

На зборах прийняті такі рішення:

- з першого питання: обрано головою зборів ОСОБА_6, а секретарем зборів ОСОБА_15;

- з другого питання: призначено аудиторську перевірку річної фінансової звітності Товариства з залученням професійного аудитора за період 2014 рік та перше півріччя 2015 року;

- з третього питання: усунути (відкликати) з посади генерального директора Товариства ОСОБА_5 та обрати на посаду генерального директора Товариства з 10.08.2015 року ОСОБА_6. Обрати (призначити) до складу членів дирекції Товариства на посаду фінансового директора ОСОБА_13;

- з четвертого питання: обрати (призначити) головою ревізійної комісії ОСОБА_11;

- з п'ятого питання: у зв'язку з прийнятими загальними зборами рішеннями виключити з переліку фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори ОСОБА_5. Зобов'язати ОСОБА_6 - нового генерального директора Товариства внести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців шляхом подання відповідної реєстраційної картки та всіх необхідних документів з правом передоручення вказаної дії іншим особам.

Предмет позову у даній справі становить вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства в частині, а саме ті, що прийняті з першого (в частині обрання головою зборів ОСОБА_6.), другого та третього питань порядку денного зборів від 10.08.2015р.

У відповідності з п.1 ч.1 статті 116 Цивільного кодексу України, п."а" ч.1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством.

Відповідно до ч.4 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, учасники товариства вправі самостійно скликати позачергові загальні збори у разі якщо вони володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, при цьому таке право може бути ними реалізовано якщо голова товариства протягом 25 днів не виконав вимоги цих учасників скликати такі збори (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі №7/5005/6871/2012).

Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено та скаржником не заперечується той факт, що учасники Товариства, які самостійно скликали позачергові загальні збори учасників, не зверталися до голови Товариства з відповідним питанням, чим було порушено встановлену законом та Статутом процедуру скликання позачергових загальних зборів учасників.

Як передбачено нормою ч.5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як роз'яснено в абзаці 3 пункту 17 та пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно з п.6.10 Статуту повідомлення про проведення загальних зборів Товариства повинно бути зроблене не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів. В повідомленні зазначається час і місце проведення загальних зборів, а також порядок денний.

Отже Статутом Товариства не передбачено спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що про дату проведення зборів позивача було повідомлено телефоном та листом.

На підтвердження вказаного відповідачем надано лист-повідомлення від 31.07.2015р. про проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства 10.08.2015р., а також докази його направлення на адресу позивача - фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа №1400021698719, які підтверджують відправлення цього повідомлення Товариством лише 07.08.2015р.

Листом від 21.09.2015р. №17/11-1056 УДППЗ "Укрпошта" повідомило позивача, що цінний лист №1400021698719 надійшов на 24 відділення зв'язку 12.08.2015р. і був отриманий за довіреністю ОСОБА_16 18.09.2015р.

Доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників Товариства телефоном не надано.

З огляду на викладені обставини суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивача в установлений законом та Статутом строк не було повідомлено про час і місце проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства та їх порядок денний, внаслідок чого, з огляду на неможливість отримання позивачем станом на дату проведення загальних зборів (10.08.2015р.) листа-повідомлення від 31.07.2015р., ОСОБА_5 фактично не було допущено до участі у зборах іншими учасниками, які ініціювали їх позачергове скликання.

Колегія суддів враховує, що вказані обставини не заперечуються скаржником.

Згідно з ч.1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до імперативних приписів ч.6 статті 62 Закону України "Про господарські товариства", на які також посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Суди І та апеляційної інстанцій належним чином врахували ту обставину, що оформлене протоколом №1 від 10.08.2015р. обрання ОСОБА_7 одночасно головою загальних зборів і генеральним директором проведено з порушенням вимог ч.6 статті 62 Закону України "Про господарські товариства" та п.п.6.8,6.17 Статуту Товариства, оскільки голова зборів ОСОБА_13, який був обраний рішенням зборів від 11.04.2014р. (протокол №1), своїх повноважень не складав.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що допущені порушення ч.6 статті 62 Закону України "Про господарські товариства" шляхом головування новообраного директора товариства на зборах учасників товариства, які відбулися 10.08.2015р., свідчать про порушення оспорюваними рішеннями корпоративних прав позивача.

Колегія суддів визнає необґрунтованим посилання скаржника на те, що збори від 10.08.2015р., на яких були присутні учасники, що загалом володіють статутним капіталом Товариства у розмірі 75%, були повноважними, в зв'язку з чим, відсутність на зборах позивача нібито не могла істотно вплинути на прийняття оспорюваних рішень.

Дійсно, в абзаці 6 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Однак участь позивача, який до того часу був генеральним директором ТОВ "Березнянський цегельний завод-2", у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення ним з усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.

Водночас, відхиляючи безпідставні посилання заявника на недоведеність порушення корпоративного права позивача, наявність якого має доводитися такими належними доказами переходу до ОСОБА_5 права власності на частку у статутному капіталі Товариства від первісного учасника (ОСОБА_8.), як-от, договір купівлі-продажу корпоративних прав, договори міни, дарування, відступлення частки тощо, а не рішенням загальних зборів від 11.04.2014р. про затвердження передачі часток новим учасникам або зареєстрованими змінами до Статуту Товариства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

З матеріалів справи не вбачається та скаржником не доведено визнання недійсним рішень зборів загальних зборів учасників Товариства від 11.04.2014р., оформлених протоколом №10, якими затверджено вихід з числа засновників Товариства ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 та передачу часток майна Товариства, що їм належить, на користь ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_13, та подальший розподіл 100% загального розміру статутного фонду Товариства, що складався з часток засновників Товариства у розмірі: ОСОБА_9 - 33,33% голосів, ОСОБА_12 - 33,33% голосів, ОСОБА_8- 33,33% голосів, між новими учасниками в рівних долях по 25%.

Крім того, відповідно до вимог ч.5 статті 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Згідно абзаців 8 та 13 ч.2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції від 12.04.2014р., чинній на момент реєстрації 22.04.2014р. змін до Статуту Товариства) в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) та про дату закінчення його формування.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином чинне законодавство встановлює презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Відтак, в силу приписів ч.5 статті 89 Цивільного кодексу України та ч.1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" презюмується і встановлений судами факт наявності у позивача корпоративного права станом на дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів Товариства (10.08.2015р.), оскільки з моменту державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства (з 22.04.2014р.) ОСОБА_5 став учасником ТОВ "Березнянський цегельний завод-2" з часткою у статутному капіталі в розмірі 25%, чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.

Як роз'яснено в абзаці 2 пункту 11 та абзаці 1 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Судами І та апеляційної інстанцій встановлено, що скликання позачергових зборів учасників Товариства було проведено з порушенням встановленої законом процедури, позивача не було належним чином та в установлений строк повідомлено про час та місце проведення зборів від 10.08.2015р., їх порядок денний, а обрання голови зборів та генерального директора проведено з порушенням вимог закону та Статуту ТОВ "Березнянський цегельний завод-2", чим порушені права позивача шляхом позбавлення його можливості взяти участь в загальних зборах, тому позовні вимоги задоволено правомірно.

Стосовно посилання скаржника на розгляд Київським апеляційним господарським судом справи в незаконному складі колегії суддів, сформованому з порушенням порядку автоматизованого розподілу справ, касаційна інстанція зауважує, що оскаржувана постанова від 24.11.2015р. прийнята тим же складом колегії суддів (головуючий суддя Баранець О.М., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.), який відповідно до ч.3 статті 21 Господарського процесуального кодексу України був визначений автоматизованою системою документообігу суду, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.11.2015р.

Водночас колегія суддів визнає таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, твердження заявника про самостійне визначення суд першої інстанції суми 10000 грн. в якості відшкодування витрат на оплату послуг адвоката без врахування відсутності в матеріалах справи як доказів на підтвердження видатків, пов'язаних з розглядом справи, та платіжного документа про перерахування коштів адвокату, так і щодо розумності таких витрат.

Адже в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія квитанції до прибуткового касового ордеру №7 від 22.08.2015р. (а.с.71), яка підтверджує сплату позивачем 30000 грн. за договором про надання правової допомоги від 22.08.2015р., а наявні протоколи судового засідання від 08.09.2015р., від 14.09.2015р. та від 12.10.2015р. свідчать про представництво інтересів ОСОБА_5 по даній справі в господарському суді Чернігівської області адвокатом ОСОБА_17 на підставі вказаного вище договору.

Разом з тим, враховуючи принципи співрозмірності та розумності судових витрат, які вбачаються з практики Європейського Суду з прав людини (справа Двойних проти України, заява №72277/01), місцевий господарський суд обґрунтовано відшкодував позивачу лише третину грошових коштів, сплачених за послуги адвоката.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно приписів п.1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Березнянський цегельний завод-2" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. у справі №927/1127/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова