Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 07.07.2016 року у справі №924/9/16 Постанова ВГСУ від 07.07.2016 року у справі №924/9...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.07.2016 року у справі №924/9/16

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Справа № 924/9/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівКостенко Т.Ф., Коробенко Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок" Торговий дім "Бартерсервіс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.05.16у справі№924/9/16 Господарського суду Хмельницької областіза позовомХмельницької міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок" Торговий дім "Бартерсервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4прозобов'язання виконати умови договору та повернути земельні ділянкиУхвалою Вищого господарського суду України від 22.06.16, ухваленою у складі колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Гоголь Т.Г., Бакуліної С.В., розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок" Торговий дім "Бартерсервіс" призначено на 07.07.16. Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 04.07.16 №08.03-04/2475 у зв'язку з відпусткою суддів Гоголь Т.Г. і Бакуліної С.В. призначено автоматичну зміну складу суддів, за наслідками якої визначено склад колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Демчук Л.Г. - за дов. від 27.11.15;

від відповідача: Друченко А.Ю. - за дов. від 01.07.16.

Представники від третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Хмельницькою міською радою у грудні 2015 року заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок" Торговий дім "Бартерсервіс" про зобов'язання виконати умови договору та повернути земельні ділянки. В обґрунтування позову Рада зазначала, що рішенням Хмельницької міської ради від 26.08.15 № 46 було відмовлено у поновлені договору оренди землі від 15.12.05 НОМЕР_5 із змінами, внесеними додатковою угодою від 16.03.12 №179-02-2013/374749, укладений між позивачем та відповідачем стосовно земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на АДРЕСА_1, площею 57036 кв.м під речові ринки та автостоянку, у зв'язку з закінчення терміну дії договору, а відтак цей правочин є припиненим з 06.10.15. Позивачем направлялись відповідачу акти приймання - передачі спірної земельної ділянки, які залишені останнім без підпису. Позивач посилався на приписи статей 31, 34, 35 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.02.16, ухваленим суддею Субботіною Л.О. позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" виконати умови пункту 7.1 договору оренди землі від 15.12.05 НОМЕР_5 із змінами, внесеними додатковою угодою від 16.10.13 №179-02-2013/374749, та повернути Хмельницькій міській раді земельну ділянку НОМЕР_1, площею 5,5657га, кадастровий номер НОМЕР_3 та земельну ділянку НОМЕР_2, площею 0,1379га, кадастровий номер НОМЕР_4, що знаходяться у АДРЕСА_1. Суд установив, що спірний договір оренди землі припинився. При цьому суд відхилив доводи відповідача та третьої особи з приводу того, що зважаючи на приписи статті 120 Земельного кодексу України, від відповідача до ОСОБА_4 перейшло право оренди спірних земельних ділянок, тому у зв'язку із зміною її користувача відповідач не може здійснити передачу земельної ділянки, оскільки вказані обставини не спростовують факту припинення договору оренди землі та не звільняють відповідача від обов'язку виконати свої договірні зобов'язання щодо повернення спірних земельних ділянок за актом приймання-передачі. Суд керувався приписами статей 2, 7, 13, 31 Закону України "Про оренду землі", статті 120 Земельного кодексу України, статей 377, 525, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України.

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя - Павлюк І. Ю., судді: Демидюк О.О., Савченко Г.І., постановою від 10.05.16 перевірене рішення місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Суд підтримав висновок суду першої інстанції і установив, що договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" та ОСОБА_4 було визнано недійсним рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10.02.16 у іншій справі №686/22765/15-ц, що набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник зазначає, що в силу статті 7 Закону України "Про оренду землі" відбулась заміна сторони у зобов'язанні, а тому підстави для задоволення даного позову відсутні. Відтак скаржник вважає, що судами порушено статтю 377, частину 2 статті 512 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 120, пункт «е» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі".

Від Хмельницької міської ради отримано відзив на касаційну скаргу у якому Рада просить рішення та постанову у справі залиши без змін з мотивів, викладених у судових актах, а скаргу залишити без задоволення, як безпідставну.

Від ОСОБА_4 відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представника скаржника і заперечення на касаційну скаргу представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування обома господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

При розгляді даної справи по суті спору судами обох інстанцій установлено, що між Хмельницькою міською радою - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" - орендарем 15.12.05 укладено договір оренди земельних ділянок НОМЕР_5 за умовами пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення №34 двадцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 05.10.05 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 загальною площею 57036 м2 строком на п'ять років до 05.10.10 під речові ринки та автостоянки на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення, згідно з угодою з управлінням житлово-комунального господарства. Як визначено умовами розділу 2 договору, в оренду передаються земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 загальною площею 57036 м2. На земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна: речові ринки та автостоянки, інші об'єкти інфраструктури відсутні. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить 12 023 362грн. Пунктами 3.1 і 3.2 сторони погодили, що договір укладено на п'ять років до 05.10.10. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; після закінчення строку, на який було укладено цей договір, за умови належного виконання орендарем обов'язків відповідно до умов договору, з ним може бути укладено новий договір оренди на підставі рішення Хмельницької міської ради. Відповідно до умов пункту 4.1 договору, орендна плата за вищевказані земельні ділянки сплачується орендарем у розмірі 156 065,64грн. Плата вноситься щомісячно в рівних частках річної плати не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним. Умови використання земельних ділянок передбаченні розділом 5 договору. Земельні ділянки передаються в оренду під речові ринки та автостоянки. Цільове призначення земельних ділянок землі житлової та громадської забудови, умови збереження стану об'єкта оренди не погіршуючи корисних властивостей ділянок. Згідно з пунктом 6.4 договору, передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. У відповідності до пункту 7.1 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду. Права та обов'язки сторін визначені розділом 9 договору. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за її цільовим призначенням; додержання екологічної безпеки землекористування, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови; своєчасного внесення орендної плати, а також зобов'язаний передати земельну ділянку у стані, який відповідає умовам договору, та придатну для використання за цільовим призначенням; не вчиняти дій, які перешкоджали б Орендарю користуватися даною земельною ділянкою. Орендар має право самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності; одержувати доходи та зобов'язаний додержуватись режиму використання земель відповідно до цільового призначення. Підстави зміни умов та припинення дії договору оренди визначені в розділі 12 договору. Зміна умов договору оренди можлива лише за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку. Договір оренди припиняється у разі закінчення терміну його дії. У разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у тому стані, в якому вона йому була надана. З умовами пункту 14.1 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Судами установлено, що договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток. За актом приймання-передачі об'єкта нерухомості, який підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток, орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі договору оренди земельних ділянок від 15.12.05 НОМЕР_5 та рішення № 34 двадцять шостої сесії Хмельницької міської ради від 05.10.05, земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, загальною площею 57036 м2, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, під речові ринки та автостоянки. Сторонами встановлено, що земельні ділянки відповідають умовам договору та придатні для використання за цільовим призначенням.

Поряд з цим, судами установлено і те, що рішенням п'ятдесят другої сесії Хмельницької міської ради "Про не поновлення договору оренди землі юридичній особі" від 26.08.15 №46, вирішено договір оренди землі із змінами, внесеними додатковою угодою від 16.10.13 №179-02-2013/374749, який був укладений між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" на АДРЕСА_1, площею 57036кв.м під речовий ринок та автостоянку, не поновлювати та вважати даний договір припиненим з 06.10.15, у зв'язку з закінчення терміну його дії. На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" надсилались листи-заперечення в яких повідомлялось про прийняття Хмельницькою міською радою вищевказаного рішення та про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі НОМЕР_5 від 15.12.05. Надсилались акти приймання - передачі спірної земельної ділянки. Судами також установлено, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.10.15 №46408634 та від 30.10.15 №46615606, 23.10.15 було проведено реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, площею 5,5657га, кадастровий номер НОМЕР_3 та земельної ділянки, площею 0,1379га, кадастровий номер НОМЕР_4, що знаходяться у АДРЕСА_1, яка перебувала в користуванні у відповідача.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі статтею 11 цього ж Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Відповідно до пункту 1 статті 12 названого Кодексу особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. За приписами статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Статтями 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України унормовано загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). Відповідно до частини 1 статті 202 указаного Кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з приписами статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Статтею 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За приписами статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку за плату, а орендар зобов'язується використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. В силу приписів статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. В силу приписів статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Оскільки судами установлено, що спірний договір оренди землі припинив свою дію з 06.10.15 і це не заперечується скаржником, обидві інстанції законно задовольнили позовні вимоги Ради і зобов'язали відповідача виконати умови договору шляхом повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі.

Посилання скаржника на порушення частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України. Положеннями статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, зміненій Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.09 №1702-VI) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Проте судами обох інстанцій установлено, що у даному разі переходу права користування спірною земельною ділянкою не відбулось. Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Судами з'ясовано, що договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Бережною Л.П., що розташований в АДРЕСА_1 на земельних ділянках площею 0,1379га та 5,5657га, кадастрові номери відповідно: НОМЕР_3 та НОМЕР_4, які призначені для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" та ОСОБА_4 було визнано недійсним в судовому порядку, зокрема рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10.02.16, що набрало законної сили, у справі №686/22765/15-ц, зокрема через те, що договір купівлі продажу укладався мировою угодою укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бартерсервіс" та ОСОБА_4 і затвердженою ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.08.15 у справі №2/686/3635/15, яка була скасована ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13.10.15 тобто ухвала не набула законної сили. Відтак і договір купівлі-продажу не створив правових наслідків для сторін цього правочину. Окрім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 09.04.14 у справі № 822/1951/13-а залишено в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.05.13, якою визнано незаконною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації єдиного майнового комплексу речового ринку Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс", зареєстровану Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 28.01.2013 року за №142130290317, на АДРЕСА_1; визнано незаконною та скасовано реєстрацію права власності на вказаний єдиний майновий комплекс в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер обєкта 12130968101, номер запису про право власності 191478. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.15 у справі № 822/2097/15 скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького управління юстиції у Хмельницькій області про державну реєстрацію права приватної власності на єдиний майновий комплекс речового ринку на АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс", інд. № 502277 від 21.02.13. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.15 у справі № 822/5523/15 визнано, що ні права власності на єдиний майновий комплекс, ні права оренди земельних ділянок у позивача немає. З огляду на викладене, колегія суддів визнає безпідставним посилання скаржника на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" не може здійснити умови договору та передати позивачеві спірну земельну ділянку у зв'язку із зміною її користувача. З огляду на те, що судами обох інстанцій вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, повно і всебічно установлені всі обставини, що входять до предмету доказування, підстави для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційної скарги - відсутні. Витрати зі сплати судового збору покладається на скаржника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.16 у справі №924/9/16 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок" Торговий дім "Бартерсервіс" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Костенко

Г.Коробенко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати