ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Справа № 908/3126/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Бакуліної С.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 908/3126/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Новопетрівський сількомунгосп"простягнення коштівв судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаОстапенко В.М.- відповідача не з'явився

В С Т А Н О В И В :

20 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Новопетрівський сількомунгосп" (далі по тексту - КП "Новопетрівський сількомунгосп"), в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 46 829,98 грн. пені, 44 658, 94 грн. інфляційних втрат 2 422, 37грн. 3 % річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати природного газу, одержаного за договором купівлі-продажу природного газу №1256/15-БО-13 від 19.12.2014.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.01.2017 (суддя Проскуряков К.В.) у справі №908/3126/16 в позові відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017 (головуючий Попков Д.О., судді: Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.) вказане судове рішення скасовано. Провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

21.07.2017 та 04.09.2017 на адресу суду від КП "Новопетрівський сількомунгосп" надійшли відзиви на касаційну скаргу, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

КП "Новопетрівський сількомунгосп" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судам норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - Продавець) та КП "Новопетрівський сількомунгосп" (далі-Покупець) укладено договір № 1256/15-БО-13 купівлі-продажу природного газу.

За умовами цього договору, Продавець зобов'язався передати у власність відповідачу у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711210000, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями.

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили обсяги газу, що мають бути поставлені за договором. Так, продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ за обсягом до 113 тис. куб. м.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Згідно з п.6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом 2015 року поставило, а КП "Новопетрівський сількомунгосп" прийняло природний газ на загальну 527 557, 19 грн., що підтверджується оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач за поставлений природний газ розрахувався повністю.

У зв'язку із тим, що зобов'язання з оплати природного газу здійснювалося відповідачем з порушенням встановлених договором строків оплати, позивачем нараховані відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих позивачем сум пені, 3 % річних, інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням КП "Новопетрівський сількомунгосп" зобов'язання з оплати природного газу.

Скасовуючи рішення місцевого суду про відмову у позові та припиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після подання позовної заяви предмет спору припинив існування, внаслідок набуття чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Колегія вважає за необхідне звернути увагу на процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

У пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03.11.2016, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтею 3 цього Закону визначено порядок участі підприємств у процедурі врегулювання заборгованості, відповідно до якого для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 7 Закону визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

В даному випадку, позивач при розгляді цього спору звертав увагу суду на те, що між сторонами залишилися неврегульовані питання та наполягав на розгляді його позовних вимог, посилаючись на недотримання відповідачем процедури, за якою підлягає списанню пеня, інфляційні втрати та три проценти річних.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені обставини і не зробив ніяких висновків про те, чи підлягає застосуванню процедура по списанню нарахувань, що передбачена статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про наявність між сторонами неврегульованих питань та існування предмета спору.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд за наявності спору між сторонами щодо предмету позову безпідставно застосував приписи статті 80 ГПК України та припинив провадження у справі, не прийнявши рішення по суті спору.

Пунктом 3 статті 1119 ГПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, оскільки передбачені процесуальним законодавством повноваження касаційної інстанції не дають їй права виправити вказані порушення норм процесуального законодавства, колегія вважає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2017 у справі № 908/3126/16 скасувати.

Справу № 908/3126/16 направити до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

С. В. Бакуліна