Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Справа № 909/669/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Кравчука Г.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.05.2016у справі№ 909/669/14 Господарського судуІвано-Франківської областіза позовомКалуської міської радидофізичної особи - підприємця ОСОБА_4прозміну умов договору оренди землі, укладеного 26.10.2010 та зареєстрованого 15.12.2010 за №0410029600258за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4доКалуської міської радипровизнання протиправним та скасування рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок" в частині пункту 4 Додатку 2 за участю представників: позивачане з'явивсявідповідачаОСОБА_5 - представн. дов. від 07.08.2013

ВСТАНОВИВ:

17.06.2014 Калуська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зміну умов договору оренди землі, укладеного 26.10.2010 Калуською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, який зареєстрований 15.12.2010 за № 0410029600258 у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", з викладенням пунктів 1, 2, 5, 8, 9, 11, 13, 27, 35 договору в запропонованій позивачем редакції. Позивач покликався на необхідність поновити договір оренди на новий строк з укладенням додаткової угоди відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", привести договір в частині розміру орендної плати у відповідність до вимог статей 275, 288 Податкового кодексу України, рішення позивача "Про порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у місті Калуші" № 430 від 30.06.2011.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - Підприємець) проти позову заперечив, вказавши, що договір оренди земельної ділянки від 26.10.2010 припинився в зв'язку із закінченням строку його дії; повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом він орендодавцю не надсилав, додаткова угода про продовження договору не укладалася.

22.12.2015 Підприємець звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із зустрічним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок" в частині пункту 4 Додатку 2 до рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок". Зустрічний позов обґрунтовано невідповідністю спірного рішення нормам чинного законодавства, прийнятого за відсутності необхідних документів, а саме, заяви щодо продовження дії договору та проекту додаткової угоди, на підставі яких можна поновити строк дії договору оренди.

Калуська міська рада проти зустрічного позову заперечила, просила суд у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на законність прийнятого радою рішення.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2016 (суддя Гриняк Б.П.) відмовлено у первісному позові; задоволено зустрічний позов; визнано протиправним та скасовано рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок" в частині пункту 4 Додатку до рішення Калуської міської ради "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок", стягнуто судовий збір.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 (судді Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П., Скрипчук О.С.) вказане рішення залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Калуська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просив суд скасувати прийняті у справі рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. Касаційну скаргу мотивовано доводами про неповне встановлення судами обставин справи, неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: дії Калуської міської ради відповідають приписам статей 116, 124 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" та здійснені за наявності листа Підприємця про намір продовжити дію договору, скріпленого його печаткою; суди в порушення вимог статей 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, вимог статей 275, 288 Податкового кодексу України не врахували, що підставою для внесення змін до договору є збільшення розміру ставки орендної плати, залишили поза увагою наявність обставин для поновлення договору у порядку, встановленому частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Калуська міська рада надала також додаткові пояснення до касаційної скарги та просила розглянути скаргу без участі її представника.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві заперечив доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів спарив, 26.10.2010 Калуська міська рада (орендодавець) та Підприємець ОСОБА_4 (орендар) уклали договір оренди землі, який зареєстровано 15.12.2010 за № 04102900258 у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах". Відповідно до пунктів 1, 2, 4 договору, орендодавець на підставі рішення Калуської міської ради від 05.10.2010 № 1308 надає в оренду земельну ділянку загальною площею 8,1825 га в строкове платне користування для добудови викуплених будівель та споруд незавершеного будівництва заводу баштових кранів, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1). Згідно з пунктами 5, 8, 9, 31 цього ж договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 9998624,06 грн.

Договір укладено до 05.10.2013. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата нараховується з моменту прийняття рішення Калуською міською радою, зазначеному в пункті 1 даного договору і вноситься орендарем в грошовій формі (до прийняття в експлуатацію) в розмірі 299958,72 грн. в рік. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Суди встановили, що термін дії договору закінчився 06.10.2013.

Також суди встановили, що на підставі листа Підприємця від 09.09.2013 вих. №01/09-13 (вх. № 4038/02-09/20) про продовження терміну дії договору оренди землі рішенням сесії Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок" продовжено (поновлено) термін дії договору оренди землі, зареєстрованого 15.12.2010 за № 041029600258 землекористувачу ОСОБА_4 та зобов'язано подати додаткову угоду до договорів оренди земельних ділянок на державну реєстрацію.

18.12.2013 Калуська міська рада надіслала Підприємцю додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого за № 041029600258, яка містить, зокрема, умови про приведення розміру орендної плати за передану в користування на умовах оренди земельну ділянку згідно із зазначеним вище договором, у відповідність до рішення Калуської міської ради рішення від 30.06.2011 № 430.

Відповідач вищезгадану додаткову угоду про внесення змін до договору оренди не підписав, протоколу розбіжностей до угоди та заперечень щодо неї не надав, що стало підставою для звернення Калуської міської ради з позовом до суду про внесення змін до умов договору оренди землі, укладеного 26.10.2010.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, зазначив, що матеріали справи не містять доказів звернення Підприємця як орендаря до орендодавця - Калуської міської ради з листом-повідомленням про продовження договору оренди землі, а лист, на який посилається Калуська міська рада не містить підпису підприємця та доказом його волевиявлення бути не може; оскільки договір оренди землі припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, до нього не може бути внесено зміни.

Відповідно, місцевий господарський суд відзначив, що спірне рішення Калуської міської ради про продовження договору оренди є незаконним, оскільки прийнято за відсутності відповідного волевиявлення орендаря та всупереч його волі.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, взявши до уваги межі повноважень Калуської міської ради у спірних правовідносинах, а також застосувавши правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 25.02.2015 № 6-219цс14.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтями 13, 14, 19 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Наслідками закінчення строку дії договору оренди землі, згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі", є припинення договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У випадку продовження договору відповідно до наведених вище положень законодавства, умови договору можуть бути змінені.

Господарські суди попередніх інстанцій достовірно встановили, що Підприємець як орендар не повідомляв Калуську міську раду як орендодавця про намір скористатися своїм переважним правом на продовження дії договору оренди землі, а лист 09.09.2013 вих. № 01/09-13 (вх. № 4038/02-09/20) доказом такого повідомлення та відповідного волевиявлення бути не може, бо не містить підпису Підприємця.

Згідно зі статтею 33, абзацу 2 статті 34, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Посилаючись у касаційній скарзі на наявність на листі печатки Підприємця, Калуська міська рада залишила поза увагою, що за загальним правилом дії осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків мають вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 Цивільного кодексу України; статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено письмову форму вчинення такого правочину, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина друга статті 207 Цивільного кодексу України).

Помилковими також є доводи Калуської міської ради про застосування до спірних правовідносин положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки докази підписання сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах в матеріалах справи відсутні, а позов у цій справі заявлено про внесення змін до договору, тобто, викладення його на інших умовах, що положенням частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не відповідає.

Згідно з частиною третьою статті 24, статей 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами а), в) статті 12, статтями 123, 124 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Разом з тим, як зазначалось вище, за змістом положень частин першої-п'ятої статті 33 Закону пролонгація договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків, зокрема своєчасного звернення із проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі і безпосередньо пов'язана з вільним волевиявленням орендаря.

Оскільки доказів звернення орендаря до орендодавця у строки, визначені Законом України "Про оренду землі" та договором оренди землі з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди суду не надано у Калуської міської ради були відсутні правові підстави для винесення 30.10.2013 рішення № 2227 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок" в частині пункту 4 додатку 2 до рішення Калуської міської ради "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок".

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відтак, господарські суди, вірно встановивши обставини припинення договору оренди землі на момент звернення з первісним позовом, правомірно вказали, що неможливо внести зміни до договору, який припинив свою дію, а спірне рішення у відповідних орендних правовідносинах прийняте всупереч волі орендаря і не може бути визнано законним.

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Калуської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 909/669/14 Господарського суду Івано-Франківської області та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Г. Кравчук