Історія справи

Постанова ВАСУ від 22.03.2016 року у справі №826/984/15
Постанова ВАСУ від 22.03.2016 року у справі №826/984/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року м. Київ К/800/21214/15; К/800/21062/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді: Калашнікової О.В.,

суддів: Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

секретар судового засідання - Маджар О.

за участю

представника позивача - ОСОБА_2

представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Гуленко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання протиправними рішення та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, в якому просив: визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова С.І. щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу між ПАТ "КБ "УФС") та ОСОБА_5 №40945 від 15.05.2014 року та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритого на його виконання, і не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду; зобов'язати Уповноважену особу Гончарова С.І. та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача1 в перелік та реєстр вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, з метою отримання ОСОБА_5 відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" №40945 від 15.05.2014 року у сумі 200 000,00 грн.; зобов'язати Уповноважену особу Гончарова С.І. та Фонд виключити зі списку блокувань сумнівних операцій кошти, які знаходились на депозитному рахунку позивача за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" №40945 від 15.05.2014 року, з метою отримання ним відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" №40945 від 15.05.2014 року у сумі 200 000,00 грн.; Зобов'язати Уповноважену особу Гончарова С.І. у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати суду звіт про його виконання; зобов'язати Фонд у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили подати суду звіт про його виконання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення Уповноваженої особи Гончарова С.І. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" №40945 від 15.05.2014 року є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак у відповідачів відсутні законні підстави для відмови позивачу у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення його до реєстру вкладників.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І. щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу між ПАТ "КБ "УФС" та позивачем від 15.05.2014 року № 40945 та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритого на його виконання, і невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І. та Виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача в перелік та реєстр вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою отримання позивачем відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" від 15.05.2014 року № 40945 у сумі 200 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончаров С.І. звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, у яких просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні за заявою представника позивача було проведено процесуальну заміну відповідача 1 - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І. на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемка Р.А.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем, як вкладником, та ПАТ "КБ "УФС", як банком, був укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" №40945 від 15.05.2014 року, відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 15.06.2014 року, процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 21,18%.

Внесення позивачем коштів на рахунок згідно договору №40945 підтверджується квитанцію з відміткою банку №TR.55128.574.298 від 15.05.2014 року на суму 200 000,00 грн..

10 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" № 717.

На підставі постанови № 717 Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №119 від 13.11.2014 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" з 13.11.2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Гончарова С.І. строком на один рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року включно.

01 грудня 2014 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Гончарова С.І. із заявою, в якій просив розблокувати рахунок, що помилково потрапив до списку блокувань сумнівних операцій, та виплатити йому гарантовану суму відшкодування.

Уповноваженою особою Гончаровим С.І. листом №001/542 від 03.12.2014 року повідомлено позивача, що правочини, в тому числі договір № 40945, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Уповноваженою особою Фонду 18.11.2014 року видано наказ № 6 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів", відповідно до якого визнано нікчемними договори, зазначені у додатку. Наказ прийнятий з посиланням на положення пункту 6 частини другої 2 статті 37, частин другої та третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі висновків комісії з визнання нікчемними правочинів, а також зважаючи на рішення Виконавчої дирекції Фонду (протокол № 237/14 від 18.11.2014 року). Додаток № 1 до нього є перелік правочинів, які визнані нікчемними. Серед вказаних договорів наявний вказаний вище договір між позивачем та банком.

Згідно з наказом визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку що додається, до якого включено і договір вкладу, укладений між позивачем та банком. До наказу залучено виписку із протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2014 року №237/14, відповідно до якого виконавчою дирекцією Фонду вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження (блокування) виплат по деяким записам у базі даних про вкладників, з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду.

Під час перевірки відповідачем було виявлено та зафіксовано, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок "розбивки" (поділу) великого вкладу іншого клієнта, розмір якого складав 400 000,00 грн., з метою створення в майбутньому, на думку Уповноваженої особи, штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави. Сума, що "внесена" позивачем та іншими вкладниками не перевищує гарантованої державою суми відшкодування фізичним особам відповідно до вимог вказаного Закону.

Крім того, Уповноваженою особою 26.11.2014 року подано заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів. Відповідно до цієї заяви, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, було відкрито та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 12014100040017478, порушене за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноважена особа Фонду в межах спірних відносин діяла у відповідності до законодавства, оскільки позивач не вносив готівки до каси, операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку, а відтак укладання договору №40945 та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі в межах спірних відносин діяли з порушенням норм законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до частини другої, третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як зазначено вище, відповідачі в обґрунтування своєї позиції зазначають, що позивач не укладав договору банківського вкладу у письмовій формі, не вносив на рахунок банку грошових коштів відповідно до умов договору.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до квитанції № TR.55128.574.298 від 15.05.2015 року позивач особисто вніс на свій депозитний рахунок 200 000,00 грн. На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиск штампу з прізвищем посадової особи банку - Суббота І.Б. та відтиск штампу самої банківської установи із зазначенням МФО та коду ЄДРПОУ банку.

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, факт внесення грошових коштів на рахунок банку позивачем підтверджується належним чином оформленим документом банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору ним були внесені.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачі стверджують, що внаслідок "дроблення" вкладу іншого клієнта - невідомої фізичної особи (депозитний договір № 39697 від 08.04.2014 року) виникло два вклади за депозитним договором № 40938 від 15.05.2015 року в сумі 200 000,00 грн. та за депозитним договором № 40945 від 15.05.2015 року в сумі 200 000,00 грн. Однак, Уповноваженою особою Фонду не надано жодного належного доказу на підтвердження даного факту, зокрема, про рух коштів на даних рахунках (у формі банківської виписки тощо). Судом апеляційної інстанцій вірно вказано, що довідка про рух коштів є вільною інтерпретацію Уповноваженою особи Фонду пов'язаності банківських операцій клієнтів ПАТ "КБ "УФС", зокрема, позивача, і тому є неналежним доказом у справі. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що за даними довідками грошові кошти, які, нібито, було подроблено по 200 000,00 грн. між двома клієнтами були внесені в касу раніше за часом ніж було знято 400 000,00 грн. з рахунку іншого клієнта.

Відносно посилань відповідачів на кримінальне провадження № 12014100040017478, порушене за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, судом апеляційної інстанції вірно вказано про їх безпідставність, оскільки відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Тобто, до моменту встановлення факту зловживання службовими особами ПАТ "КБ "УФС" своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, у суду немає підстав вважати такі обставини доведеними.

Із наведеного вище колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про протиправність дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу між ПАТ "КБ "УФС") та ОСОБА_5 №40945 від 15.05.2014 року та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритого на його виконання, а також не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача в перелік та реєстр вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою отримання позивачем відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" від 15.05.2014 року № 40945 у сумі 200 000,00 грн, оскільки відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" такі повноваження належать Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для скасування правильного по суті рішення суду апеляційної інстанції, яке є помилковим лише в частині.

За правилами частини першої статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова С.І. та Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача в перелік та реєстр вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою отримання позивачем відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" від 15.05.2014 року № 40945 у сумі 200 000,00 грн. скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемка Р.А. подати інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою отримання позивачем відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" від 15.05.2014 року № 40945 у сумі 200 000,00 грн.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Оберемка Р.А. включити ОСОБА_5 в перелік вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з метою отримання позивачем відшкодування коштів за договором банківського вкладу фізичних осіб (депозиту) "Олімпійські відсотки" від 15.05.2014 року № 40945 у сумі 200 000,00 грн.

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді: