Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/41075/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013

у справі № 826/4603/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Дельта»

до Київської регіональної митниці

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 05.02.2013 № 37.

У касаційній скарзі Київська регіональна митниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов`язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на митну територію України, згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.12.2012 № н/81/12/100000000/36301753, про порушення товариством норм ст. 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф», пункту 2.4 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» внаслідок несплати антидемпінгового мита на загальну суму 1183799,50 грн. при ввезенні на територію України в період з 01.01.2010 по 31.12.2011 шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок за кодом 9018311000 згідно з УКТЗЕД, країна походження - Королівство Іспанія.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.02.2013 № 37 про визначення грошового зобов`язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України, у сумі 1183799,50 грн. (основний платіж).

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидепінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл походженням з Китайської Народної Республіки; об'ємом 5 мл, 10 мл, походженням з Королівства Іспанія; об'ємом 10 мл походженням із Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії; об'ємом 10 мл походженням з Федеративної Республіки Німеччина (набрало чинності 05.11.2009).

Дію рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 про забезпечення позову у справі № 2а-3851/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом ТОВ «Фогт Медікал Логістік», ТОВ «Медік-О-Планет», ТОВ «Альянс Фарм» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Мінекономіки України, ВАТ «Гемопласт», ЗАТ «Тюмень-Медіко-Сміла» про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 у зазначеній справі в позові відмовлено; заходи забезпечення позову скасовано. Ця постанова скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 01.11.2010, скасовані.

У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 у справі № 2а-3851/10/2670 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 було скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 про відмову у задоволенні адміністративного позову залишено в силі.

У періоди зупинення судом дії рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37, а також чинності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 позивач ввіз на митну територію України товар «шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних об'ємом 5 мл та 10 мл у режимі імпорту за кодом згідно з УКТЗЕД - 9018311000, країна походження Королівство Іспанія» згідно з вантажними митними деклараціями (ВМД) від 24.04.2010 № 100000019/2010/646945, від 31.05.2010 № 100000019/2010/649831, від 26.08.2010 № № 100000019/2010/656146, від 11.11.2010 № 100000019/2010/661494, від 15.11.2010 № 100000019/2010/661736, від 16.02.2011 № 100130004/2011/177299. Антидемпінгове мито за цими ВМД позивач не сплатив.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що на дати ввезення позивачем шприців на митну територію України у режимі імпорту рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 не діяло, а відтак у позивача не було обов`язку сплатити антидемпінгове мито, встановлене цим рішенням; митний орган, закінчивши митне оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту, і дозволивши цим самим його вільний обіг на території України, не вправі донараховувати будь-які платежі, пов'язані із ввезенням товару.

З таким висновком апеляційного суду, однак, не можна погодитись.

Згідно зі ст. 81 Митного кодексу України, прийнятого Законом України від 11.07.2002 № 92-IV (втратив чинність згідно з Митним кодексом України, прийнятим Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (частина 2 цієї статті).

Частиною 3 цієї статті визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України (частина 2 ст. 14 КАС України).

За своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

Застосувавши наведені правові норми, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зробив правильний висновок, що у позивача є податковий обов'язок сплатити антидемпінгове мито з вартості шприців, ввезених на митну територію України, за ставками, встановленими рішенням від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, у зв'язку з чинністю цього рішення. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу , що податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, визначено податкові зобов'язання, в тому числі за ВМД від 16.02.2011 № 100130004/2011/177299 в розмірі 20986,45 грн., тоді як станом на цю дату діяла постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, відтак донарахування антидемпінгового мита за цією ВМД є неправомірним.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці задовольнити частково, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013, змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2013, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 05.02.2013 № 37 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Легіон Дельта» податкового зобов'язання за платежем «антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» в розмірі 20986,45 грн.

У позові про скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 05.02.2013 № 37 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Легіон Дельта» податкового зобов'язання за платежем «антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» в розмірі 1162813,05 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев