Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2015 р. м. Київ К/9991/63493/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі № 2а-11974/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АСК"

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції про скасування рішення від 10.10.2008 № 0011522301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 740,00 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що фактичною підставою нарахування Підприємству фінансових санкцій згідно оспорюваного рішення слугував висновок фахівців податкового органу, викладений у акті перевірки від 19.09.2008, що позивачем у порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надавались послуги у сфері грального бізнесу на 11 гральних автоматах, які не були переведені у фіскальний режим роботи, незареєстровані та неопломбовані у встановленому порядку.

Так, гідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984), за результатами проведення невиїзних документальних. виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Викладені в акті перевірки обставини є підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів - винесення рішень.

Таким чином, акт, складений фахівцями органу податкової служби за результатами перевірки Товариства, є належним доказом, який підтверджує факти допущеного позивачем правопорушення п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме наявності у гральному залі 11 гральних автоматах, що не були переведені у фіскальний режим роботи, проте перебували в робочому стані, були підключені до електромережі та через які проводились розрахункові операції шляхом внесення (повернення) електронних кредитів.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 12 Закону № 265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (ст. 11 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Пунктом 2 постанови № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, державою виконано обов'язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому з 01.07.2008 до суб'єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачені п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за кожний ігровий пристрій.

Вказана позиція узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 05.06.2012 № 21-97а12 (305/12) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ-У" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області та Державної податкової інспекції Деснянського району м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Аналізуючи положення Закону № 265/95-ВР, Верховний Суд України дослідивши факт надання послуг (зали гральних автоматів) господарюючим суб'єктом з використанням РРО типу МINI-600.02МЕ, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій наказом Державної податкової адміністрації України, але не забезпечивши фіскалізацію кожного грального автомата, дійшов висновку, що оскільки Наказом ДПА від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів, то з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та те, що перевірка здійснена контролюючим органом у вересні 2009 року, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, податковим органом правомірно застосовано до суб'єкта господарювання штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій під час надання послуг у сфері грального бізнесу.

Отже, оскаржуване рішення від 10.10.2008 № 0011522301, яким до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 740,00 грн. за нефіскалізацію кожного з 11 гральних автоматів є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі № 2а-11974/09/1570 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія АСК" відмовити.

Ухвала (постанова) набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко