Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2015 р. м. Київ К/800/43466/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014

у справі № 2а-12223/12/2670

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0001461730 від 15.06.2010.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного рішення податковим органом.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2007 по 02.06.2010, складено акт № 46/17-405/НОМЕР_2 від 02.06.2010, в якому зафіксовано порушення, зокрема, п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2014 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: не оприбуткування в касі готівкових коштів на загальну суму 191 250 грн. відповідно до звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, в т.ч.: за І, II, III, IV квартали 2007 року - на суму 91 420 грн., за III квартал 2008 року - на суму 99 830 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 15.06.2010 відповідачем було прийнято рішення № 0001461730 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 956 250 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 01.04 по 31.12.2007 та з 01.07 по 31.12.2008 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та здійснював роздрібну торгівлю хлібопекарськими виробами.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивачем не велась книга обліку доходів і витрат із фіксуванням в ній сум виручки, які відображені в звітах суб'єкта малого підприємництва - позивача за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2007 року та ІІІ квартал 2008 року, тому податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції спірним рішенням.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 250 Господарського кодексу України в редакції, чинній до 1 січня 2011 року, встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкції за вказане порушення за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки встановлені за порушення визначених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, факт порушення мав місце у 2007 та 2008 роках, що підтверджується актом перевірки, складеним 02.06.2010, то штрафні (фінансові) санкції, застосовані рішенням від 15.06.2010 № 0001461730, є неправомірними.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки, судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014 скасувати.

Прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.06.2010 № 0001461730.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 5 931,44 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний