Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2015 р. м. Київ К/800/17460/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області до Івано-Франківського спеціального воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (правонаступник управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з Івано-Франківського спеціального воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону, правонаступником якого є Державна організація «Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін», суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 46 320,12 грн (за період з 1 березня по 31 березня 2011 року).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про задоволення позову. Зазначає, що усі пенсії згідно поданих відповідачем довідок, що підтверджують особливий характер праці, призначені відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), тому витрати на їх виплату та доставку підлягають відшкодуванню згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Не підлягають відшкодуванню суми пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 045105 Івано-Франківський спеціальний воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін зареєстрований виконавчим комітетом Калузької міської ради Івано-Франківської області 13 грудня 2005 року.

Позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, за березень 2011 року. Згідно із розрахунками сум заборгованості за Івано-Франківським спеціальним воєнізованим аварійно-рятувальним (гірничорятувальним) загоном станом на 1 квітня 2011 року обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (Список №1), за період з 1 березня по 31 березня 2011 року в розмірі 46 320,12 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Ураховуючи те, що Івано-Франківський спеціальний воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін має статус гірничорятувального загону, виплата пенсій, призначених його працівникам відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, відшкодуваню не підлягає.

Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

Зазначена правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25 вересня 2012 року (справи №№ 21-293а12, 21-294а12), 2 жовтня 2012 року (справа № 21-250а12),16 квітня 2013 року (справа № 21-12а13), 12 листопада 2013 року (справа № 21-386а13), які відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.

Оскільки суди встановили, що спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), то колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач зобов'язаний покрити витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2013 року скасувати.

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Стягнути з Державної організації «Івано-Франківський спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 1 березня по 31 березня 2011 року в розмірі 46 320,12 грн (сорок шість тисяч триста двадцять гривень 12 копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Іваненко Я.Л.