Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ К/9991/38238/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011

у справі № 2а-41402/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (СДПІ)

за участю прокурора м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Харкові від 12.02.2009 № 0000290854/0 та № 0000330854/0, від 22.04.2009 № 0000290854/1 та № 0000330854/1, від 26.06.2009 № 0000290854/2 та № 0000330854/2, від 02.09.2009 № 0000290854/3 та № 0000330854/3.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Харкові просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 03.02.2009 № 225/23-106/19364229, про порушення позивачем норм пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпунктів 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3, підпункту 8.4.1, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст.8, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено амортизаційні відрахування на 1156390,00 грн. у податковому обліку за 1-4-й квартали 2007 року, 1-3-й квартали 2008 року; завищено валові витрати на поліпшення основних фондів на 214656,00 грн. у податковому обліку за 2-й квартал 2007 року, 2 та 3-й квартали 2008 року; завищено податковий кредит на загальну суму 53006,34 грн. у податковому обліку за серпень, вересень, жовтень 2007 року, квітень, травень, серпень, вересень 2008 року за наслідками нікчемних правочинів з поставки позивачу ТОВ «ПБК «Вертикаль» підрядних послуг; завищено валові витрати на загальну суму 478000,00 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2006 року та 4-й квартал 2007 року за наслідками поставки позивачу СДП ОСОБА_4 інформаційно-консультативних та юридичних послуг, зв`язок яких із господарською діяльністю не доведений; завищено валові витрати у податковому обліку за 4-й квартал 2007 року,1-й квартал 2008 року на загальну суму 702933,00 грн. та податковий кредит у податковому обліку за листопад, грудень 2007 року, березень, лютий 2008 року за нікчемним правочином щодо поставки позивачу ТОВ «Старопттрейд» комплектуючих до кранів. Внаслідок вказаних порушень позивач, за висновком податкового органу, занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 637995,00 грн. у податковому обліку за 4-й квартал 2006 року, 1-4-й квартали 2007 року, 1-3-й квартали 2008 року; завищив від`ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 193594,00 грн. у податковому обліку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, лютий, березень, квітень, травень, серпень, вересень 2008 року; завищив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 174437,00 грн. у податковому обліку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, березень, квітень, травень, червень, вересень 2008 року.

За результатами перевірки СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.02.2009: № 0000290854/0 - про визначення ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 940686,70 грн., у т.ч., 637995,00 грн. - основний платіж, 302691,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000330854/0 - про зменшення у податковому обліку ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, березень, квітень, травень, червень, вересень 2008 року бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 174437,00 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 87218,50 грн.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем цих податкових повідомлень-рішень СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.04.2009 № 0000290854/1, від 26.06.2009 № 0000290854/2 від 02.09.2009 № 0000290854/3 - про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 806755,70 грн., у т.ч., 538781,00 грн. - основний платіж, 267974,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 22.04.2009 № 0000330854/1, від 26.06.2009 № 0000330854/2, від 02.09.2009 № 0000330854/3 - про зменшення у податковому обліку товариства за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, березень, квітень, травень, червень, вересень 2008 року бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 174437,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 87218,50 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» (виконавець) укладені договори підряду: від 23.07.2007 № Д/81 (з додатковою угодою № 1) про виконання ремонту фасаду інженерно-лабораторного корпусу; від 03.09.2007 № Д/86 (з додатковими угодами від 27.09.2007 № 1, від 08.01.2008 № 2, від 16.04.2008 № 3, від 20.08.2008 № 4, від 20.08.2008 № 5, від 10.08.2008 № 6) про облаштування компресорного цеху тельферного виробництва (прибудова). За наслідками виконання господарських операцій за цими договорами сторони підписали акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» з 03.10.2007 по 15.08.2008 виписало позивачу податкові накладні на поставку підрядних будівельно-ремонтних послуг, а позивач сплатив вартість отриманих послуг. На підставі цих документів первинного обліку позивач збільшив балансову вартість основних фондів на 192346,00 грн., нарахувавши на цю величину в податковому обліку за 3-4-й квартали 2007 року, 1-й квартал 2008 року амортизаційні відрахування за ставкою 1,25% та віднісши на валові витрати в податковому обліку за 2-й квартал 2008 року 47245,00 грн. (рядок декларації 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»), а до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень - жовтень 2007 року, квітень, травень, серпень, вересень 2008 року - ПДВ у загальній сумі 53006,34 грн.

За визначенням пункту 1.32 ст.1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено. що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 ст.8 Закону № 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт, кошторисів до них, калькуляцій договірних цін, розрахунків загальновиробничих витрат у складі договірної ціни, розрахунків комунального податку) суди попередніх інстанцій встановили факти поставки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» позивачу послуг з виконання робіт щодо ремонту фасаду інженерно-лабораторного корпусу та облаштування компресорного цеху тельферного виробництва (прибудова), сплати позивачем ПДВ у загальній сумі 53006,34 грн. у складі ціни за ці роботи. Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 86 КАС України.

Визнаючи не доведеним факт укладення позивачем з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» фіктивного правочину поставки робіт, суди обґрунтовано виходили з того, що СДПІ не надано доказів, які б свідчили про безтоварність господарських операцій. На користь цього висновку суду свідчить і та обставина, що ДПІ у Московському районі м. Харкова здійснила виїзну планову перевірку ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» за період з 01.04.2006 по 30.06.2008, тобто і за період, на який припадають дати господарських операцій між цим товариством і позивачем. Як свідчить приєднана до справи копія акту від 08.10.2008 № 4729/23/32948799, складеного за результатами цієї перевірки, ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» знаходиться за адресою податкового обліку, подає податкову звітність, має виробничі ресурси (орендує основні фонди (техніку та устаткування), ліцензоване на здійснення будівельної діяльності, отримало дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки при виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт з терміном дії з 28.12.2005 по 28.12.2008, в зазначений період часу мало в штаті 14-15 працівників (а.с.37-90, т.27).

Таким чином, суди попередніх інстанцій на підставі підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст.8 Закону № 334/94-ВР, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР зробили юридично правильний висновок про правомірність віднесення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, в межах 10% сукупної балансової вартості основних фондів на початок відповідного податкового звітного періоду, до валових витрат, а з податку на додану вартість - суми цього податку, сплаченого у вартості отриманих послуг, - до складу податкового кредиту.

На основі встановлених у судовому процесі обставин реального характеру поставки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»» позивачу ремонтних робіт з поліпшення основних фондів суди, застосувавши норми Закону № 334/94-ВР, зробили юридично обґрунтований висновок про правомірність збільшення позивачем вартості основних фондів, а отже і про правомірність збільшення суми амортизаційних відрахувань в податковому обліку, нарахованих на балансову вартість основних фондів 1 групи, збільшену за рахунок вартості такого поліпшення.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Правильними є також висновки судів щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах вартості отриманих позивачем від ТОВ «Старопттрейд» комплектуючих до кранів згідно з договором від 09.11.2007 № 150. Вказаний висновок зроблений судами на підставі встановлених обставин поставки комплектуючих позивачу, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, як-то: копії податкових та видаткових накладних, виписок по банківському рахунку позивача, а також копій лімітно-забірних карток, якими оформлений списання комплектуючих у виробництво, реєстру в`їзду транспорту на територію позивача, оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, а також із врахуванням відповідності витрат на придбання комплектуючих напрямку виробничої діяльності позивача.

Разом з тим, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення позивачем до валових витрат суми витрат на оплату інформаційно-консультативних та юридичних послуг СДП ОСОБА_4 за договорами від 17.01.2005 та від 17.01.2007.

Задовольняючи позовні вимоги у цій частині та визнаючи правомірним формування позивачем валових витрат за наслідками оплати СДП ОСОБА_4 вартості вказаних послуг за договорами інформаційно-консультаційного обслуговування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт поставки цих послуг підтверджується актами виконаних робіт, копіями судових рішень по справах, у зв'язку з розглядом яких були надані ці послуги, і що витрати позивача у зв'язку з придбанням цих послуг мають безпосередній зв`язок із його господарською діяльністю.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга цієї статті).

Даючи оцінку актам виконаних робіт, підписаних між позивачем і СПД ОСОБА_4, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ідентичність їх змісту, зокрема щодо розкриття змісту наданих послуг - інформаційно-консультаційне та довідкове обслуговування по правовим питанням без зазначення конкретних питань, вирішення яких вимагало використання відповідних знань в галузі права, інформації тощо. Суд також не звернув увагу, що згідно з копіями наданих позивачем судових рішень на підтвердження поставки послуг СПД ОСОБА_4, представництво позивача в судових процесах по господарських справах здійснювалось іншими особами, а не ОСОБА_4 За відсутності доказів трудових та/або договірних відносин цих осіб із СПД ОСОБА_4 ці судові рішення не можуть бути підтвердженням поставки позивачу юридичних послуг та зв`язку витрат позивача на їх придбання з його господарською діяльністю.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій в порушення вищенаведених норм Законів № 334/94-ВР та № 996-XIV зробили помилковий висновок про правомірність збільшення позивачем суми валових витрат у податковому обліку за 4-й квартал 2006 року та 4-й квартал 2007 року на 478000,00 грн. (вартість інформаційно-консультативних та юридичних послуг). А відтак, помилковими є також висновки суду щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень від 12.02.2009 № 0000290854/0, від 22.04.2009 № 0000290854/1, від 26.06.2009 № 0000290854/2, від 02.09.2009 № 0000290854/3 у сумі 182625,00 грн., у тому числі: 121750,00 грн. (487000,00 грн.:100х25)- основний платіж та 60875,00 грн. (121750,00 грн.:100х50) - штрафні (фінансові) санкції. З огляду на це, позов підлягає частковому задоволенню з визнанням цих податкових повідомлень-рішень неправомірними в частині визначення податкового зобов`язання із податку на прибуток у сумі 624130,70 грн., у тому числі: 417031,00 грн. (538781,00 грн.-121750,00 грн.) - основний платіж та 207099,70 грн.(267974,70 грн.-60875,00 грн.) - штрафні (фінансові) санкції, а податкових повідомлень-рішень від 12.02.2009 № 0000330854/0, від 22.04.2009 № 0000330854/1, від 26.06.2009 № 0000330854/2, від 02.09.2009 № 0000330854/3 - повністю.

Відповідно до ст. 225 цього Кодексу суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині..

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково, змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011, позов задовольнити частково: визнати неправомірними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 12.02.2009 № 0000330854/0, від 22.04.2009 № 0000330854/1, від 26.06.2009 № 0000330854/2, від 02.09.2009 № 0000330854/3 повністю; від 12.02.2009 № 0000290854/0, від 22.04.2009 № 0000290854/1, від 26.06.2009 № 0000290854/2, від 02.09.2009 № 0000290854/3 у сумі 624130,70 грн., у тому числі: 417031,00 грн. - основний платіж та 207099,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош