Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.03.2018 року у справі №821/945/17
Постанова ВАСУ від 09.03.2026 року у справі №821/945/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року

м. Київ

справа № 821/945/17

адміністративне провадження № К/9901/25251/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 (суддя: Василяка Д.К.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (судді: Вербицька Н.В.,Джабурія О.В., Кравченко К.В.)

у справі № 821/945/17

за позовом Приватного підприємства «Бізнес Дім Бордо»

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Приватне підприємство «Бізнес Дім Бордо» (далі - позивач, ПП «Бізнес Дім Бордо») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 13.06.2017 № 0001691422, № 0001661422, № 0001671422, № 0001201305 податкову вимогу від 13.06.2017 № Ю-0000271305.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних рішень, оскільки порушення, які встановлені під час перевірки, зроблені відповідачем внаслідок того, що інспектори ГУ ДФС у Херсонській області не визнали у якості платіжного документа касові чеки мережі АЗС «ОККО» на загальну суму 51814,01 грн, що підтверджують витрати підзвітних осіб позивача на придбання палива для автомобілів. За переконанням позивача, вказані чеки відповідають вимогам до первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, з огляду на що правомірно використані у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 (т. 1 а.с. 241-244), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (т. 1 а.с. 280-286) позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 13.06.2017 № 0001691422, № 0001661422, № 0001671422, № 0001201305 податкову вимогу від 13.06.2017 № Ю-0000271305.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що придбання паливно - мастильних матеріалів працівниками позивача підтверджується авансовими звітами та касовими чеками. Так, використання ідентифікатора учасника програми «Fishka» колишнього працівника ПП «Бізнес Дім «Бордо» ОСОБА_1 , не спростовує факту придбання паливо мастильних - матеріалів саме позивачем.

Щодо доводів відповідача про те, що покупцем за фіскальними чеками є стороння особа, яка не працює у ПП «Бізнес Дім Бордо» суд першої інстанції зазначив, що не погоджується з даним посиланням, оскільки згідно змісту чеків ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ», ТОВ «ОККО-НАФТОПРОДУКТ» за 2016 рік, вбачається, що зазначено саме «Учасник», а не покупець, а тому вказані доводи є помилковими.

Також суд першої інстанції зазначив, що в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали покази, що при придбанні паливно - мастильних матеріалів, під час здійснення відповідних доручень керівника ПП «Бізнес Дім Бордо», використовували карту програми ««Fishka»», яку отримували в бухгалтерії, з огляду на що суд першої інстанції зазначив про помилковість твердження ГУ ДФС Херсонської області що підзвітними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до авансових звітів додані касові чеки на проведення розрахункових операцій, які належать сторонній особі, як наслідок це призвело до винесення відповідачем неправомірних податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги.

Щодо доводів відповідача, відносно того, що підзвітною особою позивача ОСОБА_5 надано звіт про використання коштів щодо понесених витрат на придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Новострой - Люкс» без надання розрахункового документу, то суд апеляційної інстанції зазначив, що такі доводи спростовуються наявними видатковими накладними від 20.06.2016 № 7108444/160620/050 на загальну суму 1190,86 грн. та № 7108444/160620/051 на загальну суму 2761,55 грн. які підтверджують факт покупки позивачем у ТОВ «Новострой-Люкс» канцелярських товарів та будівельних матеріалів за переліком, у кількості, ціною та часу придбання, як це зазначено у звіті від 01.07.2016.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції податковий орган звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 2 а.с. 1-7), в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах касаційної скарги відповідач, посилаючись на висновки акта перевірки, зауважив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Зауважує, що в ході планової документальної перевірки встановлено, що з березня по грудень 2016 року позивач в бухгалтерському та податковому обліку на підставі авансових звітів підзвітними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при списанні паливно-мастильних матеріалів на автотранспорт ВАЗ 21-21 «Нива» використовувалась картка учасника « Fishka» № 9437119 колишнього працівника ПП «Бізнес Дім «Бордо» ОСОБА_2 .

Також, підзвітними особами позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до авансових звітів додані касові чеки на проведення розрахункових операцій, придбання палива, які належать сторонній особі. Крім того, підзвітною особою позивача ОСОБА_5 надано звіт про використання коштів щодо понесених витрат на придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Новострой-Люкс» без надання розрахункового документу.

Отже, за переконанням скаржника, підзвітним особам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відшкодовано суми, які документально не підтверджено, що вказані витрати на придбання паливно мастильних матеріалів понесені саме цими підзвітними особами, оскільки у мережах АЗС «ОККО» учасником програми «Fishka» при розрахунках готівковими коштами за ПММ є ОСОБА_2 .

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу (т. 2 а.с. 35-36), в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 05.04.2017 по 18.05.2017 на підставі направлень на проведення перевірку, виданих Головним управлінням ДФС у Херсонській області посадовими особами відповідача проведено документальну планову перевірку ПП «Бізнес Дім «Бордо» за результатами якої складено акт від 25.05.2017 № 118/21-22-14-01/34458176 (т. 1 а.с. 22-51), яким встановлено порушення позивачем вимог:

1) п/п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 5 П(с)БО № 11 «Зобов`язання» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20), ст. 7, 15 П(с)БО № 15 «Дохід» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290), пункту 14 Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби» (затверджені наказом МФУ від 27 квітня 2000 року № 92), пункту 6 «Визнання витрат» Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» (затверджені наказом МФУ від 31.12.1999 № 318); ст. 3 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141, п. 135.1, п/п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135; п/п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п/п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування (збиток) на загальну суму 142 577 грн., у т.ч. 2014 рік - 142 577 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 48 426 грн., у т.ч. 2014 рік 20 712 грн.; 2016 рік - 27 714 грн.;

2) п/п. г) п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201; п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 9 298 грн., у т.ч.

січень 2014 року - 439 грн. лютий 2014 року - 74 грн. березень 2014 року - 230 грн. квітень 2014 року - 436 грн. травень 2014 року - 446 грн. червень 2014 року - 363 грн. липень 2014 року - 450 грн. серпень 2014 року - 311 грн. вересень 2014 року - 597 грн. жовтень 2014 року - 569 грн. листопад 2014 року - 705 грн. лютий 2015 року - 777 грн. квітень 2016 р. - 1 046 грн. травень 2016 р. - 879 грн. липень 2016 р. - 826 грн. серпень 2016 р. - 504 грн. вересень 2016 р. - 646 грн.

та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду (рядок 21) у розмірі 1 753 грн., у т.ч. жовтень 2016 р. - 641 грн. листопад 2016 р. - 1 398 грн. грудень 2016 р. - 1 753 грн.

3) п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.04 р., а саме: перевищення граничної суми готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством протягом одного дня за одним або кількома документами у сумі 5 475,32 грн.;

4) п. 2.11 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.04 р. (зі змінами), а саме: звітність про проведення готівкових розрахунків без подання платіж ного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів у сумі 51 814,01 грн.:

5) п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових опера цій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції за готівку у сумі 20 170,89 грн. без застосування РРО;

6) п.п. 44.3, 44.6 ст. 44 Пондатрового кодексу України, а саме: не забезпечення зберігання платником податків первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а саме: використання книг обліку розрахункових операцій (КОРО): КОРО № 2103012693 за період з 01.01.2014 по 04.03.2014, КОРО № 2103012972 за період 01.01.2014 по 28.07.2014, КОРО № 2103012972 Р/5 за період з 31.01.2015 по 29.07.2015.

7) п/п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п/п. 164.1.2 п. 164.1, п/п. 164.2.11, п/п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, у сумі 10231,16 грн., у тому числі по звітних періодах: за квітень 2016 року у сумі 1 540 грн. 68 коп., за травень 2016 року у сумі 1 073 грн. 60 коп., за червень 2016 року у сумі 956 грн. 82 коп., за липень 2016 року у сумі 1 679 грн., за серпень 2016 року у сумі 952 грн. 86 коп., за вересень 2016 року у сумі 1 230 грн. 89 коп., за жовтень 2016 року у сумі 1 253 грн. 90 коп., за листопад 2016 року у сумі 1 049 грн. 73 коп., за грудень 2016 року у сумі 493 грн. 68 коп.;

8) п/п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п/п. 164.1.2 п. 164.1, п/п. 164.2.11, п/п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 170.9 ст. 170, п/п. 1.2, п/п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, у сумі 699 грн. 13 коп., у тому числі по звітних періодах: за квітень 2016 року у сумі 105 грн. 28 коп., за травень 2016 року у сумі 73 грн. 36 коп., за червень 2016 року у сумі 65 грн. 38 коп., за липень 2016 року 114 грн. 73 коп., за серпень 2016 року у сумі 65 грн. 11 коп., за вересень 2016 року у сумі 84 грн. 11 коп., за жовтень 2016 року у сумі 85 грн. 68 коп., за листопад 2016 року у сумі 71 грн. 73 коп., за грудень 2016 року у сумі 33 грн. 74 коп.;

9) абз. 1 п. 1 ч.. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загаль нообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фі нансів України 14.04.2015 за № 435, у результаті чого донараховано своєчасно не нарахо ваний єдиний внесок за період, що перевірявся, у сумі 3 658 грн. 46 коп., у тому числі по звітних періодах: за грудень 2016 року у сумі 3 658 грн. 46 коп.

10) п/п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п/п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого не сплачено (не перераховано) податковим агентом військовий збір у строки, встановлені для місячного податкового періоду, коли оподатковуваний дохід нараховано податковим агентом, але не виплачена платнику податку за період, що перевірявся, у сумі 8 832 грн. 60 коп., у тому числі по звітних періодах: за гру день 2014 року у сумі 313 грн. 75 коп., за січень 2015 року у сумі 398 грн. 35 коп., за лю тий 2015 року у сумі 391 грн. 16 коп., за березень 2015 року у сумі 601 грн. 84 коп., за кві тень 2015 року у сумі 729 грн. 74 коп., за травень 2015 року у сумі 735 грн. 06 коп., за чер вень 2015 року у сумі 735 грн. 06 коп., за липень 2015 року у сумі 735 грн. 11 коп., за сер пень 2015 року у сумі 735 грн. 05 коп., за вересень 2015 року у сумі 735 грн. 05 коп., за жовтень 2015 року у сумі 735 грн. 05 коп., за листопад 2015 року у сумі 735 грн. 04 коп., за грудень 2015 року у сумі 735 грн. 05 коп., за січень 2016 року у сумі 517 грн. 30 коп.

11) п/п. 129.1.3 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строків сплати військового збору нарахована пеня у сумі 53 грн. 67 коп.

12) п/п. «б» п. 176.2 ст. 176, п/п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за № 4, у результаті чого не відображено відомості про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (основна сума поворотної фінансової допомоги (позики), сума коштів за цивільно-правовими договорами) та суму утриманого податку у Податкових розрахунках за 2 - 4 квартали 2016 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.06.2017:

1) № 0001691422, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів (21080900) у сумі 51814 грн. 01 коп. (т. 1 а.с. 17);

2) № 0001661422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (11021000) усього на 60 532 грн. 50 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями - 48426 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12106 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 18);

3) № 0001671422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) усього на 10 148 грн. 75 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями - 8 119 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 029 грн. 75 коп. (т. 1 а.с. 19);;

4) № 0001201305, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фі зичних осіб, пені (11010100) усього на 16 865 грн. 79 коп., у тому числі, за податковими зобов`язаннями - 10231 грн. 16 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6634 грн. 63 коп. (т. 1 а.с. 20);

Крім того, на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2017 № Ю-0000271305 зі сплати ПП «Бізнес «Дім «Бордо» єдиного внеску у сумі 3658 грн. 46 коп.; (т. 1 а.с. 21).

Суди встановили, що з акта перевірки слідує, що обчислення спірних грошових зобов`язань та штрафу пов`язано із висновками ГУ ДФС у Херсонській області стосовно відображення у податковому та бухгалтерському обліку і звітності взаємовідносин ПП «Бізнес «Дім «Бордо» зі своїми підзвітними особами - водіями щодо операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів, які призначались для обслуговування господарської діяльності позивача, за перевірені податкові періоди.

В ході планової документальної перевірки встановлено, що з березня по грудень 2016 ПП «Бізнес «Дім «Бордо» в бухгалтерському та податковому обліку на підставі авансових звітів підзвітними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при списанні паливно-мастильних матеріалів на автотранспорт ВАЗ 21-21 «Нива» використовувалась картка учасника «Fishka» № 9437119 колишнього працівника підприємства ОСОБА_2 (наказ на звільнення від 09.02.2016 №13-к).

Актом перевірки встановлено, що підзвітними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до авансових звітів додані касові чеки на проведення розрахункових операцій, які належать сторонній особі, яка не працювала на даному підприємстві - ОСОБА_2 .

В доданих касових чеках роздруковане прізвище ОСОБА_2 . У мережі АЗС «ОККО», за бажанням споживача та для отримання знижки, заводиться особистий рахунок з наданням особистої картки «Fishka», на якій зазначено особистий рахунок та ПІБ споживача. При проведенні розрахункової операції з подаванням такої картки споживачеві видається касовий чек, в якому друкується кількість отриманого палива, сума розрахунків, його особисті дані, сума знижки. Також, витрати на придбання ПММ збільшені на суму ПДВ (відшкодовано суму по касовому чеку, де зазначено «до сплати», у т.ч. суму з податком на додану вартість та знижкою). Тобто, за висновком податкового органу, ці розрахункові операції проводились за карткою та особою ОСОБА_2 .

Разом з тим, вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення та вимогу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Бізнес Дім «Бордо» для здійснення господарської діяльності використовує легкові автомобілі. На підтвердження розрахункових операцій щодо придбання паливно - мастильних матеріалів підзвітними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надавались авансові звіти та касові чеки (т. 1 а.с. 72-104).

Так, протягом 2016 року позивачем в мережі АЗС ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» через підзвітних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з використанням ідентифікатора учасника програми «Fishka» - ОСОБА_2 придбані паливно-мастильні матеріали на загальну суму 76 050 грн. 60 коп., що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи та значеними в додатку № 10 до акту перевірки № 118/21-22-14-01/34458176 від 25.05.2017.

Згідно ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення. Пунктом 2 розділу 2 вказаного Положення визначено обов`язкові реквізити, які повинен містити видатковий чек.

Так, як вбачається з касових чеків ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» та ТОВ «ОККО-НАФТОПРОДУКТ», при придбанні підзвітними особами позивача палива протягом 2016 року використовувався рахунок програми лояльності «Fishka» (знижка), учасником якої зазначено ОСОБА_6 , з яким позивач припинив трудовий договір 09.02.2016, про що також податковим органом зазначено в акті перевірки (наказ про звільнення від 09.02.2016 № 13-к) (т. 1 а.с. 32).

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що зазначені чеки окрім інформації щодо предмету купівлі-продажу, ідентифікаційних даних продавця, умов розрахунку, містять наступні відомості: рахунок «Fishka» № 9437119 ; Учасник: ОСОБА_6 , також відомості щодо нарахованих балів, доступних балів та балансу балів.

Щодо доводів відповідача про те, що покупцем за фіскальними чеками є стороння особа, яка не працює у ПП «Бізнес Дім «Бордо», то суди попередніх інстанцій вірно наголосили на їх помилковості, оскільки згідно змісту чеків ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ», ТОВ «ОККО-НАФТОПРОДУКТ» за 2016 рік, вказане саме «Учасник», а не покупець.

Крім того, допитані в суді першої інстанції в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в своїх поясненнях зазначили, що придбанні паливо - мастильні матеріали, під час здійснення відповідних доручень директора ПП «Бізнес Дім «Бордо», використовували карту програми «Fishka», яку отримували в бухгалтерії.

Вказані свідчення податковим органом не заперечуються та не спростовуються, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про помилкове твердження податкового органу відносно того, що підзвітними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до авансових звітів додані касові чеки на проведення розрахункових операцій, які належать сторонній особі, зважаючи на те, що така картка програми «Fishka» використовувалася саме підзвітними особами позивача, як учасниками.

Щодо доводів скаржника про те, що підзвітною особою позивача ОСОБА_5 надано звіт про використання коштів щодо понесених витрат на придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Новострой - Люкс» без надання розрахункового документу, то судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що як вбачається зі звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (т. 1 а.с. 271), ОСОБА_5 01.07.2016 отримала 3952,41 грн. за придбання товарів від ТОВ «Новострой - Люкс». Зворотна сторінка цього звіту містить детальні дані документів, на підставі яких придбаний товар, його найменування та ціну. Вказані обставини свідчать, що звіт складався за наявністю первинних розрахункових документів.

Матеріалами справи підтверджується, що в ході апеляційної судом апеляційної інстанції отримано видаткові накладні від 20.06.2016 № 7108444/160620/050 на загальну суму 1190,86 грн. та № 7108444/160620/051 на загальну суму 2761,55 грн. (т. 1 а.с. 272), які і підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ «Новострой-Люкс» канцелярських товарів та будівельних матеріалів за переліком, у кількості, ціною та часу придбання, як це зазначено у звіті від 01.07.2016.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги.

Доводи касаційної скарги, які дублюють висновки акту перевірки, заперечення на позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі № 821/945/17, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк