Історія справи

Постанова КЦС ВП від 30.01.2025 року у справі №755/5043/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

справа № 755/5043/23

провадження № 61-17683св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп»,

третя особа - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» (далі - ТОВ «Юга-Групп») та просила визнати за нею майнові (речові) права на квартиру АДРЕСА_1 , кількість кімнат - 2 (дві), розташовану в осях «2-5» та «Ж- К» загальною площею 75,8 кв. м, житловою площею 37,1 кв.м в житловому будинку (прибудові) до реконструйованого будинку АДРЕСА_2 .

На обґрунтування позову зазначала, що 11 січня 2006 року уклала з відповідачем договір № 05/11-01 на пайову участь у фінансуванні будівництва будинку, відповідно до умов якого придбала майнові права на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_3 . Нею було сплачено вартість об`єкта незавершеного будівництва в повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «Юга-Групп».

Разом з тим, станом на 2023 рік поштова адресу будинку не була присвоєна, відтак вона позбавлена можливості набути право власності на спірну нерухомість.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові (речові) права на об`єкт незавершеного будівництва - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для набуття позивачем майнових прав на спірний об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з виконанням в повному обсязі фінансових зобов`язань за договором на пайову участь у фінансуванні будівництва будинку.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, з урахуванням повної та вчасної сплати за майнові права, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування, однак лише у випадку відсутності факту введення будинку в експлуатацію.

Станом на час звернення до суду з цим позовом будинок, в якому розташована спірна квартира, завершений будівництвом та введений в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 27 липня 2022 року.

Ефективним та належним способом захисту прав сторони-покупця, який за договором купівлі-продажу майнових прав повністю сплатив узгоджену в договорі грошову суму, проте не може реалізувати свої права внаслідок недобросовісної поведінки продавця після введення будинку в експлуатацію, який не визнає права покупця на цю збудовану квартиру, є визнання права власності.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року і залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У зв'язку з відсутністю поштової адреси в будинку, невиконання пунктів № 2.2, 2.3 договору про пайову участь у фінансуванні будівництва будинку № 05/11-01 від 11 січня 2006 року, вона позбавлена можливості провести реєстрацію права власності на належну їй квартиру.

Введення об'єкта в експлуатацію це комплекс заходів щодо отримання сертифіката готовності будівництва до експлуатації, присвоєння поштової адреси, під'єднання до мереж, оформлення земельної ділянки тощо, а не лише отримання сертифікату про введення до експлуатації.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.

28 лютого 2024року справа № 755/5043/23 надійшла до Верховного Суду.

ТОВ «Юга-Групп» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 11 січня 2006 року ТОВ «Юга-Групп» як організація та ОСОБА_1 як пайовик уклали договір № 05/11-01 на пайову участь у фінансуванні будівництва будинку, предметом якого є пайова участь пайовика у фінансуванні житлового будинку (прибудови) до реконструйованого житлового будинку АДРЕСА_2 , що здійснюється організацією, яка має право на забудову земельної ділянки на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01 червня 2005 року № 910, та договору оренди земельної ділянки від 30 червня 2005 року №66-6-00277.

Відповідно до пункту 2.1 договору пайовик зобов`язався прийняти пайову участь у фінансуванні будівництва будинку, а організація зобов`язалась після завершення будівельно-монтажних робіт будинку та введення його в експлуатацію передати Ппайовику частину збудованого будинку на умовах та у кількості, обумовлених пунктом 2.2 цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору по закінченню організацією повного циклу будівельних робіт та введення будинку в експлуатацію організація передає, а пайовик (при умові здійснення 100 відсотків пайового внеску) приймає по акту приймання-передачі профінансовану ним частину збудованого будинку (в подальшому - квартиру), яка має наступні параметри: квартира АДРЕСА_4 , кількість кімнат - 2 (дві), загальна площа квартири 79,29 кв. м, житлова - 41,78 кв. м.

Відповідно до пункту 2.4 договору, загальний розмір пайової участі пайовика (вартість квартири) на день укладення сторонами цього договору становить 602 604,00 грн, в тому числі ПДВ 100 434,00 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору про пайову участь у фінансуванні будівництва будинку № 05/11-01 від 11 січня 2006 року, укладеною між сторонами 10 серпня 2022 року, внесені зміни до пункту 2.2. договору та викладено його в наступній редакції: «По закінченню організацією повного циклу будівельних робіт та введення будинку в експлуатацію, присвоєння поштової адреси, організація передає, а пайовик (при умові здійснення 100 відсотків пайового внеску) приймає по акту приймання-передачі профінансовану ним частину збудованого будинку (в подальшому - квартиру), яка має наступні параметри: квартира АДРЕСА_1 , кількість кімнат - 2 (дві), розташована в осях «2-5» та «Ж-К»; загальна площа квартири 75,8 кв. м, житлова площа 37,1 кв. м, кількість поверхів - 1 (один)».

Відповідно до довідки ТОВ «Юга-Групп» від 30 січня 2019 року ОСОБА_1 виконала перед товариством фінансові зобов`язання за договором № 05/11-01 від 11 січня 2006 року про пайову участь у фінансуванні будівництва будинку у повному обсязі, шляхом внесення повної оплати за об`єкт інвестування.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, які підтверджують виконання ОСОБА_1 у повному обсязі грошового зобов`язання за договором № 05/11-01 на пайову участь у фінансуванні будівництва будинку від 11 січня 2006 року на загальну суму 602 604,00 грн.

27 липня 2022 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123220715554, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта - прибудови будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: АДРЕСА_2 проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Згідно відповіді Управління будівництва Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 20 березня 2023 року на адвокатський запит адвоката Різунова Р. С., станом на 20 березня 2023 року до ЦНАП Дніпровського району не надходило звернення з повним пакетом документів щодо присвоєння поштової адреси АДРЕСА_2 завершеному будівництвом об`єкту: «Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: АДРЕСА_2 ». Зважаючи на вищезазначене, в межах наданих повноважень Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація не приймала розпорядження про присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині другій статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно, здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

У випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20).

У разі невиконання належним чином забудовником взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13- ц (провадження № 14-606цс18), Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17 (провадження № 61-21546св19).

У справі, яка переглядається, апеляційний суд встановив, що позивач у повному обсязі виконала грошове зобов`язання за договором № 05/11-01 на пайову участь у фінансуванні будівництва будинку від 11 січня 2006 року.

27 липня 2022 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано Сертифікат № ІУ123220715554, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта - прибудови будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: АДРЕСА_2 у Дніпровському районі міста Києва проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Відтак, порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання права власності на спірну квартиру на підставі статті 392 ЦК України.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту та відмову в задоволенні її позову.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко