Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 209/1525/17

провадження № 61-48908св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Кузнєцова В. О.,

суддів: Антоненко Н. О., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року, постановлену у складі судді Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», яке відповідно до зареєстрованої 14 червня 2018 року нової редакції Статуту змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначило, що ОСОБА_1 неналежно виконує умови укладеного із банком кредитного договору від 5 березня 2008 року і має непогашену заборгованість за кредитом, процентами, штрафами і пенею у загальному розмірі 33 845,46 гривень, яку просить стягнути з відповідача.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 845,46 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 8 012,58 гривень; заборгованість за процентами - 14 435,48 гривень; пеня - 9 309,52 гривень і штрафи - 500 гривень (фіксована частина) та 1 587,88 гривень (процентна складова). Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 1 600 гривень у відшкодування судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 зобов'язань з повернення отриманого кредиту, що призвело до виникнення у нього заборгованості у зазначеному банком розмірі.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року повернено заявнику як передчасно подану.

Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач у порушення встановленого цивільним процесуальним законодавством порядку перегляду заочного рішення не подав заяву про його перегляд, а відразу звернувся з апеляційною скаргою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року скасувати і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заявник зазначає, що заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року є повторним заочним рішенням, тому згідно зі статтею 288 ЦПК України підлягає оскарженню сторонами у загальному порядку.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 10 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, виходив з того, що ОСОБА_1 оскаржив заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року без дотримання встановленого главою 11 розділу ІІІ ЦПК України «Заочний розгляд справи» порядку, так як не звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд цього рішення.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.

Так, глава 11 розділу ІІІ ЦПК України врегульовує порядок заочного розгляду справи.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд (стаття 282 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 284, частини другої статті 288 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача; позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас частина третя статті 288 ЦПК України встановлює, що повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

З даним позовом АТ КБ «ПриватБанк» звернулося у червні 2017 року і 28 липня 2017 року Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвалив заочне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд цього рішення, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 липня 2017 року і призначено справу до розгляду у загальному порядку.

Таким чином, ухвалене 8 жовтня 2018 року Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області заочне рішення є повторним заочним рішенням, яке відповідно до частини третьої статті 288 ЦПК України підлягає оскарженню сторонами у загальному порядку, а саме відповідно до глави 1 розділу V ЦПК України «Апеляційне провадження».

Помилкове зазначення у резолютивній частині заочного рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року про можливість його перегляду судом першої інстанції за заявою відповідача у встановленому главою 11 розділу ІІІ ЦПК України «Заочний розгляд справи» порядку не змінює визначений цивільним процесуальним законодавством порядок оскарження повторного заочного рішення.

За таких обставин висновок апеляційного суду про повернення як передчасно поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року не ґрунтується на положеннях цивільного процесуального законодавства і є помилковим.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про помилковість висновку апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 8 жовтня 2018 року як такої, що подана з порушенням встановленого цивільним процесуальним законодавством порядку, оскаржувана ухвала Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року не може вважатися законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Оскільки справа підлягає направленню на розгляд до суду апеляційної інстанції, визначених статтею 141 ЦПК України підстав для розподілу судових витрат судом касаційної інстанції немає.

Керуючись статтями 406 409 ЦПК України, статтею 411 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, та статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. О. Кузнєцов Н. О. Антоненко С. О. Карпенко Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов