Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2018 року у справі №361/460/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 361/460/17 провадження № 61-35597св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, подану ОСОБА_4, на постанову апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Страхова компанія "Брітіш авто клаб", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позов обґрунтований тим, що внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ОСОБА_5 її чоловік та батько їх неповнолітньої дочки. Смерть ОСОБА_5 (пішохода) настала внаслідок наїзду на нього транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача. Оскільки дана ДТП є страховим випадком, вона своєчасно звернулась до страховика, але відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на невстановлення вини водія ОСОБА_3, так як кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення. ОСОБА_2, дочка ОСОБА_5, перебувала на утриманні батька, який до загибелі працював і мав офіційний дохід 1 218 грн; смертю батька дочці заподіяно моральну шкоду, розмір якої становить 14 616 грн (із розрахунку заробітної плати у розмірі 1 218 грн за 12 місяців).

Просила стягнути на користь неповнолітньої із страхової компанії страхове відшкодування, пов'язане із втратою годувальника, у сумі 57 246 грн та моральну шкоду у розмірі 14 616 грн; крім того, позивач просила стягнути із відповідача на свою користь витрати на поховання, які вона понесла, в сумі 18 040 грн, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, у сумі 4 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року позов задоволено. Стягнено з ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь неповнолітньої ОСОБА_2 57 246 грн страхового відшкодування, пов'язаного з втратою годувальника ОСОБА_5, та 14 616 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_5. Стягнено з ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь ОСОБА_1 14 616 грн страхового відшкодування, пов'язаного з витратами на поховання чоловіка - ОСОБА_5, та 4 000 грн - на відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шкоду, завдану смертю ОСОБА_5, заподіяно внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки і підстави для відшкодування такої шкоди врегульовані статтею 1187 ЦК України, тобто шкода підлягає відшкодуванню незалежно від вини її заподіювача - водія ОСОБА_3. Оскільки підстав для звільнення водія від відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема завдання шкоди внаслідок непереборної сили чи внаслідок умислу потерпілого, суд не встановив і відповідач не оспорює розрахунків, проведених позивачем, зобов'язання з відшкодування шкоди за умовами укладеного страхувальником ОСОБА_3 і страховиком ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" договору має виконати страховик у межах ліміту, визначеного договором і законом.

Постановою апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" задоволено частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року скасовано у частині стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь неповнолітньої ОСОБА_2 14 616 грн моральної шкоди, завданої смертю батька - ОСОБА_5, та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги відмовлено.

Змінено рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року у частині стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь ОСОБА_6 4 000 грн на відшкодування судових витрат на правничу допомогу, визначивши розмір стягнення таких витрат у сумі 6 190 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її батька - ОСОБА_5, не відповідає закону.

Вважав, що чинне законодавство не передбачає стягнення зі страховика коштів на відшкодування моральної шкоди на користь фізичної особи, яка особисто не зазнала у ДТП ушкоджень здоров'я.

У іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції і залишив рішення без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

11 червня 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, через представника ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь неповнолітньої дитини моральної шкоди, просила скасувати постанову апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року у цій частині із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що прийнята судом апеляційної інстанції постанова в цій частині суперечить вимогам пункту 27.3 статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У іншій частині судове рішення не оскаржено і правильність його висновків у неоскарженій частині касаційний суд не перевіряє.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження в суді касаційної інстанції

Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, через представника ОСОБА_4,11 червня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 3 червня 2020 року справу призначено до розгляду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відбулася ДТП за участю автомобіля "DAEWOO NEXIA", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_5, внаслідок якої пішохід загинув на місці пригоди від отриманих травм.

Смерть ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про смерть.

Постановою Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 30 квітня 2014 року кримінальне провадження за фактом даної ДТП за ознаками вчинення кримінального правопорушення за частиною 2 статті 286 КК Українизакрито за відсутністю в діях водія транспортного засобу "DAEWOO NEXIA", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача.

Страхувальник (водій ОСОБА_3) своєчасно повідомив про страховий випадок свого страховика - відповідача у справі.

У листопаді 2016 року колишня дружина ОСОБА_5 звернулася до відповідача за виплатою страхового відшкодування.

Відповідач листом від 1 грудня 2016 року відмовив у виплаті з тих підстав, що подія, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю страхувальника ОСОБА_3, не може бути визнана страховим випадком через відсутність у діях водія порушень Правил дорожнього руху України, які б знаходились у причинному зв'язку із настанням даної пригоди і її наслідків (загибелі ОСОБА_5).

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за фактом цієї ДТП суди не встановили умислу потерпілого чи дії непереборної сили.

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою загиблого ОСОБА_5.

Судами також установлено, що мати ОСОБА_5 відмовилася від одержання належної їй частки відшкодування на користь ОСОБА_2.

Позов пред'явлено до ПрАТ "СК "Талісман Страхування" (сторони у договорі страхування), яке на час розгляду справи змінило назву на ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб".

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною 3 статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов до таких висновків.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному частиною 1 статті 2 ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між сторонами виник спір щодо відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю в ДТП батька неповнолітньої дитини, в порядку страхового відшкодування. Ці правовідносини урегульовано нормами ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до частин 2 та 5 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі статтею 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною другою вказаної статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала: зокрема якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У відповідності до частини 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком (стаття 990 ЦК України).

Відповідно до статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених статті 1193 ЦК України, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Згідно із частиною 1 статтею 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 27.3 статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г " і "ґ" Пунктом 27.3 статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - Моторне (транспортне) страхове бюро України) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Суд першої інстанції, врахувавши недоведеність умислу потерпілого чи дії непереборної сили, а також відсутність інших осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, на підставі наведених норм права дійшов правильного висновку про доведеність підстав для стягнення такої шкоди з відповідача на користь ОСОБА_2.

Розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_2, судом першої інстанції розрахований відповідно до вимог статей 27, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та статті 1200 ЦК України і визначений у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що становить 14 616 грн.

Відповідні висновки, їх мотиви і оцінку суд першої інстанції змістовно і послідовно виклав у судовому рішенні, яке помилково у цій частині скасовано судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі статтею 413 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови апеляційного суду у частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, заподіяної смертю батька, із залишенням в силі у цій частині рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статей 141 416 ЦПК України у зв'язку із задоволенням касаційної скарги суд стягує з ПрАТ "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь держави судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 280 грн.

Керуючись статтями 409, 401у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтею 413 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, подану ОСОБА_4, задовольнити.

Постанову апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь ОСОБА_2 14 616 грн моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_5, скасувати і залишити в силі у цій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року.

Стягнути Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брітіш Авто Клаб" на користь держави судовий збір у розмірі 1 280 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. О. Кузнєцов В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов