Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №760/31566/18

Постанова

Іменем України

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 760/31566/18-ц

провадження № 61-6468св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (заявник) - ОСОБА_1,

відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув упорядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року

у складі судді Лазаренко В. В. та постанову Київського апеляційного суду

від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В.,

Олійника В. І., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. та публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі -

АТ КБ "ПриватБанк"), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя

на нерухоме майно.

Разом із тим ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення АТ КБ "ПриватБанк" заборони відчужувати квартиру АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що на підставі оскаржуваного нею рішення нотаріуса право власності на вказану квартиру фактично належить банку, який, як вона вважала, у будь-який момент може відчужити її на користь третіх осіб.

Вважала, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення

на її користь, а відтак призведе до порушення її прав та інтересів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Заборонено АТ КБ "ПриватБанк" відчужувати квартиру

АДРЕСА_1.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про те,

що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду,

АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій

не наведено жодних підстав для забезпечення позову, не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову,

що зазначено у заяві, не вказано яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не приведено обставин

та не надано документів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вважало, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише

у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи

із Солом'янського районного суду м. Києва.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2020 року указану справу призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так

і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду

або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав

або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

У відповідності з положеннями статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"

(із змінами від 12 червня 2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем

на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання

чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості

і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову

і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду

у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви

ОСОБА_1 про забезпечення її позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. та АТ КБ "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, шляхом встановлення АТ КБ "ПриватБанк" заборони відчужувати квартиру

АДРЕСА_1, суд першої інстанції,

з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того,

що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_2

про забезпечення позову, Верховний Суд ураховуючи те, що у відповідності до інформації з Єдиного державного реєстру судових справ цивільна справа № 760/31566/18-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О. та АТ КБ "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення

про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно розглянута по суті Солом'янським районним судом м. Києва та в цій справі 02 вересня 2019 року було ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено,

вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви останньої

про забезпечення вказаного позову. У зв'язку із чим судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 921,00 грн та за подання касаційної скарги - 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 418, 419, ЦПК України, Верховний

Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року

та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" сплачений судовий збір

за подання апеляційної скарги в сумі 1 921,00 грн та касаційної скарги -

1 921,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович