Історія справи

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 752/17842/18

провадження № 61-47250св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року у складі судді Немировської О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та просила стягнути з останнього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 40 283, 94 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 передано для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року повернуто заявнику без розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку, визначеного підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

В обґрунтування скарги зазначає, що відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не повинна створювати перешкоди учасникам провадження в поданні апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

У серпні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року вказану цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

ОСОБА_3 не погоджуючись із вказаною ухвалою подала апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Оскарженою ухвалою від 19 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року без розгляду, оскільки вона подана з порушенням порядку, визначеного підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком апеляційного суду.

Згідно зі статтею 355 ЦПК України апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини наголошує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами другою та третьою статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної ПалатиКасаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. І. Крат