Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.02.2019 року у справі №753/17606/16-ц

Постанова

Іменем України

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 753/17606/16-ц

провадження № 61-1098св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю.В.,

учасники справи:

стягувач (заявник) -публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»,

суб'єкт оскарження -головний державний виконавець управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махова Діана Анатоліївна,

боржник - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва, у складі судді Коренюк А. М.,

від 25 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М., від 31 жовтня

2017 року.

Короткий зміст скарги

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Махової Д. А. при винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено. Стягнуто з

ПАТ «Родовід Банк» у дохід держави судовий збір у розмірі 275,60 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звернення стягнення на час дії мораторію є неможливим, в той же час заявник після повернення виконавчого документа стягувачеві від 07 вересня 2016 року скористався правом повторного звернення до державної виконавчої служби й наразі постановою державного виконавця від 04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-982/12, виданим Дарницьким районним судом міста Києва. Ураховуючи те, що у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність сплати заявником судового збору за розгляд скарги.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з моменту введення тимчасової адміністрації набуває повного і виняткового права управляти банком, а тому формуючи кошториси та внутрішні бюджети, повинен передбачати необхідні для забезпечення своєї діяльності рядки витрат, приймаючи до уваги те, що з 01 вересня 2015 року Законом України «Про судовий збір» не передбачені пільги зі сплати судового збору особам у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Висновок суду першої інстанції про стягнення з

ПАТ «Родовід Банк» судового збору за розгляд скарги у розмірі 275,60 грн є правильним та обґрунтованим.

Короткий зміст касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати оскаржені ухвали у частині розподілу судових витрат, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправомірно стягнуто судовий збір за подання скарги на дії державного виконавця, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Крім того, ПАТ «Родовід Банк» визнано неплатоспроможним та запроваджено тимчасову адміністрацію, під час якої неможливо проводити примусове стягнення грошових коштів з банку.

В іншій частині ухвали суду першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються, а тому касаційному перегляду не підлягають в силу

статті 400 ЦПК України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 вересня 2016 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д. А. Судовий збір за розгляд зазначеної скарги під час її подання ПАТ «Родовід Банк» не було сплачено.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року, у задоволенні скарги ПАТ «Родовід Банк» відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Родовід Банк» у дохід держави судовий збір за розгляд скарги у розмірі 275,60 грн.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення передбаченого цим Законом. За своїм змістом вказаний перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

У пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір; ані у розділі VII ЦПКУкраїни, 2004 року, ані у Законі України «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, тому за подання скарги судовий збір не сплачується.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» не визначено розмір ставки судового збору за подання скарги на дії державного виконавця.

Отже, за подання до суду першої інстанції скарги на дії державного виконавця судовий збір не справляється.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня

2018 року у справі № 752/7347/16-ц (провадження № 61-10168сво18).

Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про стягнення з ПАТ «Родовід Банк» судового збору за подання скарги на дії державного виконавця є помилковим.

Згідно з частиною другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права, яке є підставою для скасування судових рішень, вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення з ПАТ «Родовід Банк» судового збору за подання скарги на дії державного виконавця підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Родовід Банк» задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь держави 275 грн 60 коп. судового збору скасувати.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк