Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.09.2018 року у справі №734/159/17

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 734/159/17

провадження № 61-28697св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТРОПОЛІС»,

представник позивача-відповідача -Нечитайленко Наталія Олегівна,

відповідач - позивач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року у складі судді Анохіна А. М. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Губар В. С., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТРОПОЛІС» (далі - ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просило зобов'язати останнього виконати умови договору про надання юридичних послуг від 29 квітня

2016 року, укладеного між сторонами.

Позовна заява мотивована тим, що 29 квітня 2016 року між ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг, предметом якого було надання комплексу юридичних послуг відповідно до переліку послуг визначених у розділі 1 предмета договору та консультацій з правових питань, визначених у пункті 1.1.6 договору. Позивачем було сплачено 23 000 грн у якості передплати, передбаченої умовами договору, проте, відповідач, усупереч умов договору, не виконує зобов'язання з надання комплексної юридичної допомоги, чим порушує умови договору.

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до

ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС», у якому просив стягнути з останнього:

2 060 000 грн основного боргу, 40 635,62 грн три проценти річних; 144 200 грн інфляційні втрати та 210 220 грн пені.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до умов договору від 29 квітня 2016 року ОСОБА_2 надав в повному обсязі юридичну комплексну допомогу ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС». Факт надання зазначених юридичних послуг підтверджується актами виконаних робіт, підписаних обома сторонами. Акти не містять жодних зауважень директора ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» Островського А.С. щодо якості наданих послуг. Наведене свідчить про те, що зі сторони ОСОБА_2 було виконано всі взяті на себе договірні зобов'язання, проте оплата, визначена умовами договору, з ним проведена не була.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня

2017 року позовні вимоги ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» та ОСОБА_2 залишені без задоволення.

ОСОБА_2 оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його зустрічного позову в апеляційному порядку.

В іншій частині рішення місцевого суду не було оскаржено в апеляційному порядку, тому не перевірялось апеляційним судом.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами склались правовідносини, які регулюються нормами глави 63 ЦК України. ОСОБА_2 не надав доказів, які б підтвердили виконання ним умов договору про надання юридичних послуг від 29 квітня

2016 року. Достовірність наданих ОСОБА_2 актів виконаних робіт у суду викликала сумнів, оскільки вони не завірені належним чином, їх оригінали суду не було надано, з приводу їх підписання представник товариства ніяких пояснень не надав, а тому суд визнав їх неналежними доказами.

Також суд дійшов висновку про відсутність характеру надання зазначених у актах виконаних робіт, оскільки такі акти складались кожного місяця, але виконавець жодного разу не вимагав їх оплати до 5 числа у цих місяцях.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, у цій частині ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд не врахував факт виконання ОСОБА_2 умов укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг в повному обсязі. Залишив поза увагою затверджений ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» звіт про надані послуги за травень-грудень 2016 року, в якому перераховані види виконаних робіт та кількість витраченого часу.

Аргументом касаційної скарги указано безпідставне відхилення судами, наданих ОСОБА_2, актів виконаних робіт, оригінали яких надавались для огляду в суд апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суд установив, що 29 квітня 2016 року між ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг, строком до 29 квітня 2017 року.

У пункті 1 наведеного вище договору сторони погодили перелік зобов'язань ОСОБА_2

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за послуги, вказані в пункті 1.1.6. цього договору, замовник сплачує виконавцю щомісячно абонентську плату в розмірі 260 000 грн. Обов'язок зі сплати за надані послуги передбачено пунктом 3.2. договору, та вказану у пункті 3.1. договору суму, замовник зобов'язується оплатити у готівковій або в безготівковій формі виконавцю до п'ятого числа місяця, в якому надаються послуги.

Згідно пункту 3.3. договору замовник після підписання договору здійснює передоплату у розмірі 20 000 грн.

У статті 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у випадку, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладення, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що підставою для сплати послуг виконавцю є підписання двостороннього акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується замовником вказаного акту протягом зазначеного терміну, а також ненадання в цей строк письмових пояснень щодо його не підписання, акт вважається підписаним, та таким, що тягне за собою обов'язок замовника оплатити надані послуги.

Частиною третьою статті 10 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частиною четвертою статті 60 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 59 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження доводів позовної заяви, ОСОБА_2 надав 8 копій актів виконаних робіт, датованих 31 травня 2016 року, 30 червня 2016 року,

29 липня 2016 року, 31 серпня 2016 року, 30 вересня 2016 року, 31 жовтня 2016 року, 30 листопада 2016 року та 30 грудня 2016 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив суперечності, так як безспірно встановив, що ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» не надав докази того, які саме умови договору про надання юридичних послуг не були виконані

ОСОБА_2, які саме послуги із передбачених п.1.1.1.- 1.1.12 комплексу послуг не були надані за наявності приєднаних до зустрічного позову актів виконаних робіт.

При цьому, місцевий суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з тим, що надані ним акти викликають сумнів у їх достовірності, оскільки не завірені належним чином, їх оригінали суду не було надано, з приводу їх підписання представник товариства ніяких пояснень не надав.

Апеляційний суд, надаючи оцінку оригіналам актів виконаних робіт та звіту про виконану роботу, посилався на те, що ТОВ «АВТО МЕТРОПОЛІС» не заперечувало про їх існування та підписання керівником товариства.

При цьому, апеляційний суд дійшов висновку про неналежність доказу, оскільки представники сторін не змогли пояснити, які саме юридичні послуги були надані та по яких конкретно справах, та чи мав ОСОБА_2 право надавати такі юридичні послуги.

З наведеного слідує, що при наявності підписаних сторонами актів виконаних робіт, залишилось нез'ясованим їх дійсність, з урахуванням того, що сторони не заперечували їх існування. Дані акти в установленому законом порядку недійсними або нікчемними не визнавались.

Суд у рішенні не вказав, чим спростовуються надані ОСОБА_2 акти, які саме умови договору про надання юридичних послуг не були виконані ОСОБА_2 згідно укладеного договору про надання юридичних послуг.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, тому справу в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, коли суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 липня 2017 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТРОПОЛІС» про стягнення заборгованості за договором скасувати.

Справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська