Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.08.2025 року у справі №711/9665/19
Постанова КЦС ВП від 10.01.2024 року у справі №711/9665/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 711/9665/19

провадження № 61-3070св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович,

заінтересована особа (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Придністровського районного суду

м. Черкаси від 24 грудня 2024 року у складі судді Булгакової Г. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

11 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 стало відомо, що у приватного виконавця Цинєва В. О. перебуває на виконанні відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2, боржницею в якому є вона.

29 жовтня 2024 року представник заявниці ОСОБА_2 направила адвокатський запит щодо надання інформації, чи направлялася поштою/вручалася особисто ОСОБА_1 копія постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 19 вересня 2022 року.

Листом від 30 жовтня 2024 року приватний виконавець Цинєв В. О. повідомив, що постанову про відкриття вказаного провадження було надіслано

ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому документі, а також надав трек-номер відправлення і копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки жодних підтверджуючих документів цьому твердженню надано не було, ОСОБА_1 вважала, що їй не було надіслано рекомендованим листом копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито 19 вересня 2022 року на підставі виконавчого листа, виданого 31 січня 2022 року Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/9665/19, у якій рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» 130 000,00 грн боргу та 1 950 грн судових витрат.

08 червня 2022 року постановою Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року без змін.

Не погодившись із постановою Черкаського апеляційного суду від

08 червня 2022 року, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення.

25 липня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження,

але всупереч цьому стягувач направив виконавчий лист із неправильною датою набрання рішенням законної сили на примусове виконання

У подальшому ухвалою Верхового Суду від 23 вересня 2022 року зупинено вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа № 711/9665/19.

04 жовтня 2022 року приватний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчих дій.

Заявниця вказувала, що згідно з матеріалами виконавчого провадження, що

є в електронному вигляді у системі АСВП, у період з 04 жовтня 2022 року до

07 серпня 2024 року, тобто під час зупинення виконавчих дій, приватний виконавець Цинєв В. О. продовжував здійснювати протиправні запити до відповідних органів з метою отримання інформації про доходи боржника.

Постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року скасовано постанову Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, а справу направлено на новий розгляд.

За результатами повторного розгляду ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду від 24 вересня

2021 року - без змін.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 подала нову касаційну скаргу до Верховного Суду.

Проте, незважаючи на це, приватний виконавець Цинєв В. О. 07 серпня

2024 року виніс постанову про поновлення виконавчих дій, а 16 серпня

2024 року - постанову про арешт коштів боржника, не врахувавши факт подання нової касаційної скарги і те, що дата набрання рішенням законної сили знову змінилась - на 24 липня 2024 року, що підтверджується відміткою у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, дії приватного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження, вчинення виконавчих дій та арешту коштів/майна боржника порушують норми закону, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 судове рішення не набрало законної сили через його оскарження у вищих судових інстанціях.

Крім цього, приватний виконавець Цинєв В. О. не дотримав норм статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не повідомив боржника

у встановленому порядку про відкриття виконавчого провадження.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила: поновити строк на подання скарги на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Цинєва В. О.; визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Цинєва В. О., яка полягала у ненаправленні постанови про відкриття виконавчого провадження

№ НОМЕР_2 від 19 вересня 2022 року ОСОБА_1 як боржнику

у встановленому статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» порядку; визнати протиправними дії приватного виконавця Цинєва В. О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 19 вересня 2022 року; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 19 вересня 2022 року; визнати протиправними та скасувати постанови від 19 вересня 2022 року про арешт коштів боржника, від 19 вересня 2022 року про арешт майна боржника та від 16 серпня 2024 року про арешт коштів боржника.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року, яка залишена без змін постановою Черкаського апеляційного суду від

06 лютого 2025 року, відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку на звернення до суду із скаргою на рішення, дії, бездіяльність приватного виконавця. Скаргу залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, свою ухвалу мотивував тим, що не встановлено наявності поважних причин (об`єктивних, непереборних, істотних труднощів) пропуску заявником строку на подання скарги на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця, а тому немає підстав для поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою до суду. За таких обставин, врахувавши, що скарга подана з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України, поважних причин для поновлення строку на звернення до суду зі скаргою немає, суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

10 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Придністровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 не отримувала ні копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ні будь-яких інших процесуальних постанов, винесених в межах цього виконавчого провадження,

у встановлений законом спосіб і порядку, вона була позбавлена можливості реалізації свого права на оскарження у визначений законодавством строк.

У матеріалах справи немає доказів направлення заявнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження. З наданого приватним виконавцем списку поштових відправлень від 20 вересня 2022 року неможливо встановити, що на адресу ОСОБА_1 було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Вказує, що порушення приватним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте не направлення приватним виконавцем в установлений законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) виконавця (постанови Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц).

Доводи інших учасників справи

17 квітня 2025 року приватний виконавець Цинєв В. О. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а ухвалу Придністровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року - без змін.

Відзив мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням процесуального і матеріального права, доводи в касаційній скарзі є надуманими та наведені за власним тлумаченням норм законодавства. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 повідомлено належним чином про відкриття виконавчого провадження.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Придніпровського районного суду м. Черкаси.

15 травня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

19 вересня 2022 року приватний виконавець Цинєвм В. О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа №711/9665/19, виданого 31 січня 2022 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» коштів у розмірі 131 950,00 грн, а також постанову про звернення стягнення на майно боржника, постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 вересня

2022 року в день її винесення було надіслано ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Всі інші постанови, ухвалені приватним виконавцем у виконавчому провадженні, надіслані на адресу боржниці, зазначену у виконавчому листі, простою кореспонденцією.

Відомостей щодо фактичного отримання/неотримання боржницею копій вказаних постанов у матеріалах справи немає.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 , через адвоката Танасогло О. М. зверталася до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року

і постанови Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, на підставі яких було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення задоволено. Зупинено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року

і постанови Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року до закінчення касаційного розгляду справи.

03 жовтня 2022 року адвокат Танасогло О. М., в інтересах ОСОБА_1 , звертався до приватного виконавця Цинєва В. О. із заявами про зняття арешту

з рахунка № НОМЕР_1 та зупинення вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа № 711/9665/19, виданого

31 січня 2022 року.

Повноваження адвоката Танасогло О. М. на представництво інтересів

ОСОБА_1 під час виконання рішення суду приватним виконавцем

Цинєвим В. О. підтверджуються копією ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1164539 від 03 жовтня 2022 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 23 квітня 2022 року

№ 23/04.

04 жовтня 2024 року приватний виконавець Цинєв В. О. виніс постанову про зняття арешту з рахунка № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , а також постанову про зупинення вчинення виконавчих дій

з примусового виконання виконавчого листа № 711/9665/19, виданого 31 січня 2022 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, до закінчення касаційного розгляду справи.

Зазначені постанови були надіслані на електронну адресу адвоката

Танасогло О. М., зазначену в його заявах від 03 жовтня 2022 року.

Звертаючись до суду із цією скаргою та обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на її подання, ОСОБА_1 посилалась на те, що не отримувала копії постанови про відкриття виконавчого провадження

№ НОМЕР_2 від 19 вересня 2022 року та інших постанов, винесених у межах даного виконавчого провадження, а про порушення приватним виконавцем Цинєвим В. О. її прав, як боржниці у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 вона дізналася лише 30 жовтня 2024 року після отримання від приватного виконавця відповіді на адвокатський запит.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження

і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях

у випадках, передбачених законом.

У пункті 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин першої, другої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору

і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі

№ 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що строки звернення до суду із скаргою у порядку статті 447 ЦПК України є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують

у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони

у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд,

а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зазначено, що строки на подання скарги

є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав

та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця під час виконання судового рішення, а у разі пропуску такого строку заявник не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про його поновлення

з наведенням поважності причин для його поновлення.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, установивши, що ОСОБА_1 ще наприкінці вересня 2022 року дізналась про існування виконавчого провадження № НОМЕР_2, в тому числі щодо постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів і майна боржника, про що свідчить заява представника ОСОБА_1 - адвоката Танасогло О. М., подана до Верховного Суду у вересні 2022 року про зупинення виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, яку було задоволено ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року у справі №711/9665/19, зробив правильний висновок про відсутність поважних причин пропуску строку на подання скарги на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця і правильно залишив скаргу без розгляду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, які обґрунтовано викладені в оскаржуваних судових рішеннях, правильне дотримання судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішеннях і зводяться до необхідності переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, аухвали Придністровського районного суду м. Черкаси від

24 грудня 2024 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Придністровського районного суду м. Черкаси від 24 грудня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська