Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.08.2018 року у справі №756/6767/17

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 756/6767/17

провадження № 61-40863св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року у складі судді Майбоженко А. М. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті»; товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що 16 травня 2012 року між ним і відповідачем був укладений кредитний договір № 50004392, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 331 416 грн 04 коп., що еквівалентно на момент укладення договору 41 220,90 доларів США, зі змінною відсотковою ставкою, строком на 60 місяців, з метою придбання транспортного засобу.

У подальшому, 07 травня 2013 року, сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно з умовами якої позичальнику наданий додатковий кредит у сумі 13 850,24 доларів США, що на момент укладення угоди становило 112 547 грн 05 коп., з метою сплати страхових платежів.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року у справі № 755/8184/15-ц із ОСОБА_1 на користь товариства стягнута заборгованість за зазначеним кредитним договором станом на 05 червня 2015 року в сумі 268 816 грн 05 коп. та пеня за несвоєчасне погашення додаткового кредиту за період із 15 березня 2015 року до 05 червня 2015 року в розмірі 49 грн 33 коп., а також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) три відсотки річних від суми простроченої кредитної заборгованості та додаткового кредиту за період із 17 липня 2014 року до 05 червня 2015 року в розмірі 8 016 грн 04 коп., інфляційні втрати за додатковим кредитом за період із 15 березня 2015 року до 05 червня 2015 року в розмірі 638 грн 79 коп.

Ураховуючи те, що відповідач не виконав указане рішення суду, товариство просило стягнути з нього відсотки за користування кредитними коштами за період із 06 червня 2015 року в розмірі 47 252 грн 45 коп.; три відсотки річних та інфляційні втрати за наступний період із 15 листопада 2016 року до 21 квітня 2017 року у розмірі 3 252 грн 77 коп. та 17 032 грн 42 коп. відповідно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» відсотки за користування кредитом за період із 06 червня 2015 року до 21 квітня 2017 року у розмірі 2 009,07 доларів США.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд вважав, що оскільки позичальник фактично не виконав рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом, наявні підстави для стягнення відсотків за користування неповернутих коштів за вищевказаний період.

Відмовляючи у стягненні сум, передбачених статтею 625 ЦК України, місцевий суд виходив із того, що інфляційні втрати не підлягають стягненню, оскільки кредит був наданий в іноземній валюті. Щодо відмови у стягненні трьох відсотків річних за несвоєчасність сплати кредиту, то суд вказав, що наслідком прострочення виконання зобов`язання є нарахування саме пені, вимог про стягнення якої позивач не заявляв.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року рішення Оболонського районного суду місті Києва від 30 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ТОВ «Порше Мобіліті».

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» відсотки за користування кредитними коштами за період із 06 червня 2015 року до 21 квітня 2017 року в сумі 47 252 грн 45 коп., три відсотки річних за період із 15 листопада 2016 року до 21 квітня 2017 року в сумі 3 252 грн 77 коп., інфляційні втрати за період із 15 листопада 2016 року до 21 квітня 2017 року в сумі 17 032 грн 64 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд зробив висновок про те, що позичальник не виконав рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року про дострокове стягнення кредиту, що є підставою для стягнення відсотків за користування ним, які повинні сплачуватися до моменту фактичного повернення кредитних коштів, а також трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасність сплати.

При цьому суд вважав, що кредит був наданий у національній валюті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2018 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову ТОВ «Порше Мобіліті» у задоволенні позову.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції на підставі підпункту «а» пункту другого частини третьої статті 389 ЦПК України, зупинено виконання оскаржених судових рішень до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Заявник зазначає, що суди не врахували тієї обставини, що ТОВ «Порше Мобіліті» скористалося правом вимоги дострокового повернення кредиту, звернувшись у жовтні 2014 року до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису.

Відповідно до виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А. М. від 04 жовтня 2014 року № 1642 сума заборгованості становила 486 332 грн 01 коп., які він ( ОСОБА_1 ) у повному обсязі сплатив 17 лютого 2015 року.

Не зважаючи на дострокове стягнення кредиту, суди у порушення норм матеріального права стягнули відсотки за користування кредитними коштами за період після закінчення строку кредитного договору.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що валютою кредитування є долар США, у зв`язку з чим підстав для стягнення інфляційних втрат немає.

Короткий зміст відзиву

Від представника ТОВ «Порше Мобіліті» надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, вважаючи рішення про задоволення позову законним та обґрунтованим.

Обставини справи

Суди встановили, що 16 травня 2012 року ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 50004392, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 331 416 грн 04 коп., що еквівалентно на дату укладення договору 41 220,90 доларам США, строком на 60 місяців, зі змінною відсотковою ставковою EURIBOR, із цільовим призначенням для придбання автомобіля.

17 травня 2012 року сторони уклали договір застави транспортного засобу марки «Audi Q3», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

07 травня 2013 року між позивачем і відповідачем укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 50004392 від 16 травня 2012 року, згідно з умовами якої товариство надало позичальнику додаткову суму кредиту у розмірі 13 850,24 доларів США, що на момент укладення угоди становило 112 547 грн 05 коп. Сторони дійшли згоди про те, що додатковий кредит дорівнює сумі страхових платежів, який має оплатити позичальник відповідно до договору страхування за весь час, що залишається до припинення кредитного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань ТОВ «Порше Мобіліті» на його адресу відправило листи щодо сплати заборгованості за кредитним договором від 16 травня 2012 року № 50004392, а саме: 05 лютого 2014 року у розмірі 7 450 грн 78 коп., 17 лютого 2014 року у розмірі 7 477 грн 75 коп., 04 березня 2014 року у розмірі 17 767 грн 54 коп., 07 квітня 2014 року у розмірі 30 302 грн 02 коп., 17 квітня 2014 року у розмірі 30 204 грн 44 коп., 05 травня 2014 року у розмірі 36 480 грн 64 коп., 19 травня 2014 року у розмірі 36 444 грн 14 коп., 06 червня 2014 року у розмірі 50 237 грн 11 коп.

05 червня 2014 року позивач надіслав відповідачеві вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором від 16 травня 2012 року № 50004392 у розмірі 486 332 грн 01 коп.

04 жовтня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк A. M . вчинив виконавчий напис № 1642 щодо звернення стягнення на предмет застави на транспортний засіб марки «Ауді Q3», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою задоволення вимог кредитора.

21 жовтня 2014 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві Седляр Д. А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 45137465 і постанову про арешт майна ОСОБА_1 та його розшук.

17 лютого 2015 року на виконання постанови від 15 лютого 2015 року у виконавчому провадженні № 45137465 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Порше Мобіліті» грошові кошти у розмірі 486 332 грн 01 коп.

19 лютого 2015 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві Сергієнко М. Ф. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 45137465 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 04 жовтня 2014 року № 1642.

У подальшому, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року у справі № 755/8184/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання зобов`язання за кредитним договором виконаним, визнання договору застави припиненим, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів і відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 16 травня 2012 року № 50004392 станом на 05 червня 2015 року у сумі 268 816 грн 05 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 250 476 грн 82 коп., що за офіційним курсом ПАТ «Креді Агріколь Банк» еквівалентно 11 909,32 доларам США, заборгованості за додатковим кредитом у сумі 2 195 грн 84 коп., заборгованості за відсотками за період із 18 лютого до 05 червня 2015 року у сумі 7 439 грн 23 коп., що за офіційним курсом ПАТ «Креді Агріколь Банк» еквівалентно 353,71 доларам США, та пеню за несвоєчасне погашення додаткового кредиту за період із 15 березня 2015 року до 05 червня 2015 року у розмірі 49 грн 33 коп., три відсотки річних від суми простроченої кредитної заборгованості та додаткового кредиту за період із 17 липня 2014 року до 05 червня 2015 року у розмірі 8 016 грн 04 коп., інфляційні втрати від суми заборгованості за додатковим кредитом за період із 15 березня 2015 року до 05 червня 2015 року у сумі 638 грн 79 коп.

У задоволенні іншої частини зустрічного позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено.

Підставою для звернення до суду з даним позовом стало невиконання боржником вищевказаного судового рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам оскаржені судові рішення відповідають не в повній мірі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом за період із 06 червня 2015 року до 21 квітня 2017 року

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Відповідно до пункту 3.2 Загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору від 16 травня 2012 року № 50004392, ТОВ «Порше Мобіліті» має право визнати термін повернення таким, що настав, та/або вимагати дострокового розірвання договору, зокрема, у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць.

Позичальник зобов`язаний повернути товариству у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення розраховується товариством і вказується у повідомленні) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримане, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення (пункт 3.3 Загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору від 16 травня 2012 року № 50004392).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 84 ЦПК України).

При розгляді справи № 755/8184/15-ц суди встановили, що 05 червня 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» направило ОСОБА_1 вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати кредитної заборгованості за кредитним договором від 16 травня 2012 року № 50004392 у сумі 486 332 грн 01 коп.

Тобто товариство, направивши таку вимогу позичальнику, змінило строк виконання зобов`язання, після настання якого нарахування відсотків за користування кредитом повинно було припинитися.

У зв`язку з наведеним рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення відсотків за користування кредитом за період із 06 червня 2015 року до 21 квітня 2017 року підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті».

Щодо вимог про стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15 міститься висновок про те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

У пункті 1 Загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору від 16 травня 2012 року № 50004392, передбачено, що сторони погоджуються, що кошти у повернення кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання ТОВ «Порше Мобіліті» очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.

Позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування еквівалентів платежів в іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договору (ПАТ «Креді Агріколь Банк»).

Заявляючи позов про стягнення інфляційних втрат, товариство посилалося на те, що сумою прострочення, від якої розраховуються такі втрати, згідно з рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року є 250 476 грн 82 коп., що за офіційним курсом ПАТ «Креді Агріколь Банк» еквівалентно 11 909,32 доларів США.

Установивши, що всі платежі за кредитним договором самостійно коригувались позивачем під час виставляння рахунків позичальнику відповідно до офіційного курсу долара США ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на момент звернення до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що впозивача не виникло втрат у зв`язку зі знеціненням гривні, що є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.

За таких обставин постанова апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» інфляційних втрат підлягає скасуванню з залишенням у цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про стягнення з позичальника на користь товариства трьох відсотків річних, передбачених статтею 625 ЦК України, з огляду на доведеність позивачем факту невиконання відповідачем рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2016 року у справі № 755/8184/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Ураховуючи часткове задоволення касаційної скарги, з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 600 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 410, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» відсотків за користування кредитом скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення відсотків за користування кредитом відмовити.

Постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» інфляційних втрат скасувати.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» інфляційних втрат залишити в силі.

Постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» трьох відсотків річних залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 600 гривень.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 11 червня 2018 року у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» трьох відсотків річних.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель М. М. Русинчук