Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.07.2019 року у справі №524/2713/17

Постанова

Іменем України

24 червня 2019 року

м. Київ

справа № 524/2713/17

провадження № 61-26592св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у складі судді Андрієць Д. Д. від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І., від 12 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Кременчуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію по втраті годувальника. Під час перевірки у 2016 році пенсійної справи ОСОБА_1 було виявлено рахункову помилку (безпідставно призначено підвищення відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), що призвело до завищення розміру її пенсії та внаслідок чого за період з 01 липня 2012 року до 31 жовтня 2016 року виникла переплата пенсії в сумі 268,52 грн, яку відповідач відмовилась погасити у добровільному порядку.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_1 переплату пенсії в сумі 268,52 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів недобросовісність набуття відповідачем спірної суми коштів, які з огляду на положення статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню як безпідставно набуті.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2017 року відхилено апеляційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що виплата коштів проведена позивачем добровільно, доказів на підтвердження недобросовісності набуття ОСОБА_1 отриманих коштів суду не надано, а також не встановлено наявності рахункової помилки при її призначенні, а тому відсутні правові підстави для повернення цих коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що переплата пенсії в указаному розмірі виникла внаслідок рахункової помилки, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача як безпідставно набута.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Кременчуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію по втраті годувальника.

Під час перевірки у 2016 році пенсійної справи ОСОБА_1 було виявлено безпідставне призначення підвищення розміру її пенсії, внаслідок чого за період з 01 липня 2012 року до 31 жовтня 2016 року виникла переплата пенсії у сумі 268,52 грн, яку відповідач відмовилась погасити у добровільному порядку.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно із положеннями статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України, пенсія, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, поверненню як безпідставно набута не підлягає.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України 2004 року.

Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження аргументів позивача, зокрема, коли, за яких обставин і якими конкретно працівниками Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області допущено рахункову помилку, внаслідок якої відповідач безпідставно набула грошові кошти. Ці твердження позивача суперечать іншим матеріалам справи, з яких слідує, що переплата за період з 01 березня 2012 року по 31 жовтня 2016 року в сумі 268 грн виникла у зв'язку з приведенням у відповідність пенсійної справи ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів наявності рахункової помилки під час призначення пенсії відповідачу, а також не довів недобросовісності з боку набувача цієї пенсії.

Оцінюючи добросовісність відповідача, суди обґрунтовано виходили з того, що доказів протилежного позивач відповідно до вимог статті 60 ЦПК України 2004 року не надав, а саме: доказів зловживань з боку ОСОБА_1 , подання відповідачем документів з явно неправильними відомостями, а також інших проявів недобросовісності.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановили відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем переплати пенсії.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара