Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.09.2018 року у справі №712/2667/18

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 712/2667/18

провадження № 61-43914св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Черкаська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2018 року у складі судді Троян Т. Є. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради, у якому просила визнати недійсним пункт 9 рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 року № 9-209 про передачу безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 198 кв. м, кадастровий номер 7110136700-04-051-0023, що розташована по АДРЕСА_1, та державний акт серії ЯГ № 621703 на цю земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору дарування від 18 листопада 2005 року вона є власником 43/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (далі - будинок), розташованого по АДРЕСА_1. Зазначене майно їй подарував батько ОСОБА_2.

Належна їй на праві власності частина будинку розташована на земельній ділянці площею 198 кв. м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_2 помер.

Після його смерті вона дізналась, що на земельну ділянку, на якій розташована належна їй на праві власності частина будинку, виданий держаний акт серії ЯГ № 621703 на право власності на землю на ім'я батька від 09 серпня 2006 року на підставі рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 року № 9-209.

Посилаючись на те, що вказаним порушені її права, оскільки на час прийняття рішення та видачі вказаного державного акта саме вона була власником частини будинку, просила суд позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір не застосували положення статті 377 ЦК України та неправильно застосували норми статей 120, 125 ЗК України.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

Черкаська міська рада подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання державного акта на землю та рішення ради частково недійсними та витребувано з Соснівського районного суду м. Черкаси зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з договором дарування частини будинку від 18 листопада 2005 року ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар 43/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею500 кв. м.

Рішенням Черкаської міської ради від 09 березня 2006 року № 9-209 "Про передачу громадянам земельних ділянок у власність та в оренду" безоплатно передано у власність ОСОБА_2 частину земельної ділянки загальною площею 198 кв. м по АДРЕСА_1.

На підставі рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 року № 9-209 ОСОБА_2 09 серпня 2006 року отримав державний актсерії ЯГ № 621703 на право власності на земельну ділянку площею 198 кв. м за вказаною адресою.

Згідно зі свідоцтвом про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності або права користування на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу передбаченого статтею 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Згідно зі статтею 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 2 статті 158 ЗК України визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо реєстрації суб'єктів права власності на землю; реєстрації права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 81 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди встановили, що рішенням Черкаської міської ради від 09 березня 2006 року № 9-209 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку лише площею 198 кв. м із загальної площі земельної ділянки 500 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1.

Згідно з державним актом від 09 серпня 2006 року, виданого на підставі рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 року № 9-209 ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 198 кв. м.

Відповідно до змісту договору дарування від 18 листопада 2005 року, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на 43/100 частин будинку АДРЕСА_1, зазначений об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 500 кв. м.

За таких обставин, права позивача прийняттям Черкаською міською радою оскаржуваного рішення від 09 березня 2006 року № 9-209 на підставі якого виданий державний акт про право власності на землю ОСОБА_2 не порушені.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, установивши недоведеність позивачем порушення її прав оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий державний акт про право власності на землю, про визнання яких недійсними просить позивач, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, в їх сукупності зводяться до невірного розуміння заявником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати обставини справи, досліджувати докази та надавати їм оцінку згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Соснівського районного суду м.

Черкаси від 24 травня 2018 року та постанови апеляційного суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук