Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.04.2018 року у справі №554/357/17

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 554/357/17

провадження № 61-14676св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи: Полтавська міська рада, Перша Полтавська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2019 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Абрамова П. С., Карпушина Г. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та вчинені судами процесуальні дії

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Перша Полтавська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Полтавській області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 34,5 кв. м, житловою площею 17,5 кв. м у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.

Полтава.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2017 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

ОСОБА_3 звернулась із апеляційною скаргою на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року, яка була залишена без руху ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 січня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто ОСОБА_3.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху отримано ОСОБА_3 24 січня 2018 року. Разом з тим, протягом встановленого судом строку, станом на 07 лютого 2018 року вимоги ухвали не виконано, що відповідно до статей 185 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення заявнику.

У лютому 2018 року ОСОБА_3 повторно подала апеляційну скаргу на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року, яка була залишена без руху ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 березня 2018 року з підстав несплати судового збору та ненадання копій скарги відповідно до кількості учасників справи.

Копія вказаної ухвали була отримана апелянтом 13 березня 2018 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

21 березня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_3 з проханням продовжити термін усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року продовжено ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надано термін для усунення останніх протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали. ОСОБА_3 отримала зазначену ухвалу 12 квітня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було повернуто як неподану, оскільки визначені в ухвалі недоліки ОСОБА_3 у встановлений строк не усунула.

У травні 2018 року ОСОБА_3 подала аналогічну апеляційну скаргу на вищевказане заочне рішення, в якій просила рішення скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року залишено без руху з підстав пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ненадання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та несплати судового збору, надано строк для усунення вищевказаних недоліків скарги. Зазначену копію ухвали ОСОБА_3 отримала 24 травня 2018 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

01 червня 2018 року ОСОБА_3 подала до суду заяву на усунення недоліків визначених ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2018 року, в якій просила зупинити розгляд апеляційної скарги, направити справу до суду першої інстанції для виправлення описки у заочному рішенні Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року. У зазначеній заяві також посилається на те, що період подання апеляційної скарги для неї ще не настав у зв'язку з неотриманням копії ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 02 червня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_3, з підстав того, що вона у визначений строк не подала заяву про поновлення строку на апеляційне провадження.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та закрити провадження у справі. Заявник посилається на те, що апеляційна скарга передчасно була повернута без урахування часу на пересилання поштової кореспонденції.

Відзив на вищевказану касаційну скаргу сторонами не подано.

У липні 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2018 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права просить скасувати зазначену ухвалу та закрити провадження у справі. Скаргу обґрунтовує тим, що період подання апеляційної скарги ще не настав у зв'язку з неотриманням нею копії ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 02 червня 2017 року.

Відзив на вищевказану касаційну скаргу сторонами не подано.

У серпні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року призначено на розгляд судді Лесько А. О.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року, витребувано матеріали справи з Октябрського районного суду м. Полтави та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 03 серпня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня2018 рокупризначено на розгляд судді Лесько А. О.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2018 року та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2019 року № 1723/0/226-19 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження за касаційними скаргами № 61-14676св18 01 жовтня 2019 року призначено судді Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвали апеляційного суду - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Щодо касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року

Судом установлено, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 січня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_3 залишена без руху для усунення недоліків, зокрема для подання копій апеляційної скарги та сплати судового збору. Заявнику встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвалі, зокрема, що передбачені частиною 3 статті 185, частиною 2 357 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частиною 2 статті 357 ЦПК України.

Установивши, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не відповідає вимогам частини 2 статті 356 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишив її без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_3 отримала 24 січня 2018 року, але у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунула, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених наведеними вище статтями для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення заявнику.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2019 року зводяться до посилань на порушення її права на судовий захист і доступ до суду та не заслуговують на увагу, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і для позивача, і для відповідача.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Щодо касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2018 року

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 4 статті 231 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення заочного рішення) у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому частини 4 статті 231 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Статтею 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення заочного рішення) передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статтею 356 ЦПК України. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 356 ЦПК України.

02 травня 2018 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Октябрського суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року (ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення від 14 грудня 2017 року), проте не порушила питання про поновлення строку на її подання.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів. Роз'яснено також, що у разі невиконання цієї ухвали в частині сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику. У разі незвернення скаржника до апеляційного суду з заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, або, якщо вказані у заяві підстави будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

21 травня 2018 року зазначена ухвала суду була направлена за адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та отримана нею особисто 24 травня 2018 року.

01 червня 2018 року ОСОБА_3 подала до суду заяву на усунення недоліків визначених ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2018 року, в якій просила зупинити розгляд апеляційної скарги, направити справу до суду першої інстанції для виправлення описки у заочному рішенні Октябрського районного суду м. Полтави від 31 жовтня 2017 року.

Посилання ОСОБА_3 в заяві на те, що період подання апеляційної скарги ще не настав у зв'язку з неотриманням нею копії ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 02 червня 2017 року протирічить положенням чинного ЦПК України та ЦПК України в редакції, яка діяла на момент ухвалення заочного рішення, оскільки початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення пов'язується з днем проголошення або складення оскаржуваного рішення.

Отже зазначені в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2018 року недоліки апеляційної скарги ОСОБА_3 не усунула, оскільки не навела переконливих підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження ухвалою від 08 червня 2018 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про можливість застосування положень пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, оскільки відповідачем у межах встановленого судом строку не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", та "Трух проти України" (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України).

Посилання ОСОБА_3 в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі діяв відповідно до норм цивільного процесуального законодавства України, в межах наданих йому повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, при прийнятті апеляційної скарги першочерговим є вирішення питання про подання її у строки, передбачені ЦПК України, і у разі їх порушення - застосування наслідків, передбачених частиною 3 статті 357 ЦПК України.

Поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення заявник не навів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що невиконання ОСОБА_3 вимог ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 21 травня 2018 року щодо необхідності подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі заявниця не надала логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало їй усунути недоліки апеляційної скарги протягом встановленого строку.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо заяви про закриття провадження у справі

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України визначено що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що нею не подано необхідних документів для вчинення нотаріальної дії.

З урахуванням зазначеного, доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе функції нотаріуса та протиправно відкрив провадження у справі є необґрунтованими та такими, що зводяться до особистого тлумачення заявницею норм матеріального права.

Крім того, Верховний Суд не вирішує справу по суті, а лише перевіряє правильність застосування норм процесуального права.

Таким чином, відсутні правові підстави, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 255 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Полтавська міська рада, Перша Полтавська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції у Полтавській області, про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Касаційні скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик