Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №369/2233/17

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 369/2233/17

провадження № 61-33009св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київобленерго",

третя особа - Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,

розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2017 року в складі судді Волчко А. Я. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Приходька К. П., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго"), в якому просив визнати незаконною відмову в укладенні договору про приєднання до електромережі та видачі технічних умов; зобов'язати ПрАТ "Київобленерго" укласти з ним договір про приєднання до електричних мереж та видати технічні умови на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики (стандартне приєднання).

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, на якій вирішив побудувати житловий будинок, для можливості електрифікації якого звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Однак, йому було відмовлено. На його думку, така відмова відповідача є незаконною та такою, що порушує його права як громадянина і споживача послуг.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Визнано дії ПрАТ "Київобленерго" про відмову в укладенні договору про приєднання до електричних мереж та видачі технічних умов стандартного приєднання з ОСОБА_1 незаконними.

Зобов'язано ПрАТ "Київобленерго" укласти з ОСОБА_1 договір про приєднання до електричних мереж та видати технічні умови на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики (стандартне приєднання) житлового будинку у АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив із того, що укладення договору про приєднання до електричних мереж та видачі технічних умов стандартного приєднання є не правом, а обов'язком відповідача. Позивачем обрано правильний спосіб захисту його прав, натомість відповідачем не спростовано доводи та докази позивача, у тому числі і те, що його земельна ділянка не відноситься до комплексної забудови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ПрАТ "Київобленерго" звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ПрАТ "Київобленерго" вказує, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, а саме не врахували та не надали належної оцінки частині 2 статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим ухвалили необґрунтоване рішення, чим порушили норми процесуального права.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшли заперечення, в яких позивач просить залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Київобленерго", витребувано справу із суду першої інстанції, зупинено виконання рішення судів попередніх інстанцій.

На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 31 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, та новозбудованого житлового будинку загальною площею 128,2 кв. м, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

01 квітня 2016 року ОСОБА_1 для можливості електрифікації земельної ділянки та житлового будинку звернувся до ПрАТ "Київобленерго" з відповідною заявою.

Листом ПрАТ "Київобленерго" №87 від 02 квітня 2016 року позивачу відмовлено в приєднанні до електромережі, через належність його земельної ділянки, до категорії територій, що підлягають комплексній забудові.

05 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав до Департаменту ДАБ інспекції у Київській області "декларацію" про готовність до експлуатації об'єкта будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту №КС142170950027.

Відповідно до пункту 1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою НКРЕ від 17 січня 2013 року № 32 (далі - Правила), електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її електричних мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил.

Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою. Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності.

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються (перелік згідно редакції Правил станом на листопад 2016 року): ситуаційний план із зазначенням місця розташування електроустановки та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування електроустановки, земельної ділянки або прогнозованої точки приєднання; копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом або, за відсутності об'єкта, право власності чи користування земельною ділянкою; копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).

Згідно пункту 1.6 Правил приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється відповідно до умов цих Правил після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території. Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб'єкт, уповноважений згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.

Точки приєднання на території, що підлягає комплексній забудові, встановлюються на межах земельних ділянок та/або на електроустановках об'єктів замовників, які є складовими частинами території, що підлягає комплексній забудові.

Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб'єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.

Поняття комплексної забудови території визначено у статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об'єктів будівництва, а також на благоустрій території.

Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, дійшли правильного висновку про те, що дії відповідача є незаконними, оскільки останній не надав суду жодних рішень Білогородської сільської ради, які б свідчили про віднесення земельної ділянки ОСОБА_1 до території комплексної забудови.

Згідно абзацу 6 пункту 1.6 Правил, яким доповнено Правила згідно з Постановою НКРЕ № 441 від 30 березня 2017 року, у разі якщо хоча б один об'єкт, розташований на земельній ділянці, яка перебуває в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднаний до електричних мереж електропередавальної організації в установленому порядку після набрання чинності цими Правилами, така територія вважається електрифікованою, а об'єкти всіх замовників на інших земельних ділянках у межах цієї території мають бути приєднані електропередавальною організацією відповідно до вимог Правил у залежності від типу приєднання.

Пунктом 1.3 Правил встановлено, що електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її електричних мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18) зроблено висновок, що "з аналізу змісту частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 ЦК України, ПКЕЕ убачається, що умови типового договору про постачання електричної енергії, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Укладення договору про постачання електричної енергії є обов'язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до ПКЕЕ). Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини 3 статті 6, статей 627, 630 ЦК України та ПКЕЕ. За положенням статті 4 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12, 13, 14, 15, 20 ЦК України, статті 3 5 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) можна зробити висновок про те, що в разі невиконання постачальником електричної енергії зобов'язання з укладення договору про постачання електричної енергії, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України шляхом зобов'язання".

Суди встановили, що згідно із інформацією, яка відображена в акті обстеження, відстань від існуючої електромережі до межі земельної ділянки ОСОБА_1, розташованої по АДРЕСА_2 (два) метри від (ПЛ -0,4 кВ Л-2 від ТП 10/0,4кВ №1655).

Наявність електромереж та відстані від існуючих електричних мереж відповідача (ПЛ-0,4 кВ Л-2 від ТП 10/0,4кВ №1655) також підтверджується актом складеним представниками позивача та уповноваженими особами Білогородської сільської ради від 11 травня 2017 року та затверджений головою Білогородської сільської ради.

Трансформаторна підстанція №1655 належить відповідачу, має необхідну потужність, та резерв такої потужності, щоб приєднати житловий будинок позивача.

Інші доводи касаційної скарги ПрАТ "Київобленерго" були предметом дослідження судами першої й апеляційної інстанцій та не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, їх відповідно до частини 3 статті 410 ЦПК України належить залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, та поновити виконання судових рішень.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 червня 2017 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук