Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 607/1585/19

провадження № 61-22486св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід",

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід", ОСОБА_1,

третя особа - Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2019 року у складі судді Грицака Р. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Бершадської Г. В., Ходоровського М. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" (далі - ТОВ "Будова-Захід"), третя особа - Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, про розірвання договору, стягнення грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що 17 лютого 2012 року між нею та ТОВ "Будова-Захід" укладено договір № 52/02/12-Ті про виконання робіт (будівельного підряду), за умовами якого відповідач за дорученням позивача, в рахунок отриманих від неї кредиторських вимог в сумі 131 328 грн, зобов'язувався здійснити будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1, площею 39,92 кв. м, 9-типоверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, а позивач - сплатити вартість не викуплених 8,78 кв. м. Планове закінчення будівництва та здача дев'ятиповерхового будинку в експлуатацію визначено у II кварталі 2014 року.

Відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила розірвати укладений між сторонами договір від 17 лютого 2012 року № 52/02/12-Ті, стягнути із відповідача 172 728 грн сплачених за договором платежів, та пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 8 575 945 грн 20 коп.

У березні 2019 року ТОВ "Будова-Захід" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору.

Зустрічна позовна заява мотивована тим що пунктом 5.9 договору передбачено обов'язок ОСОБА_1 передати ТОВ "Будова-Захід" документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме: договір, укладений між нею та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", квитанції, які підтверджують оплату. Однак ОСОБА_2 звернулася з вимогою до ТОВ "Будова-Захід" повернути їй оригінал договору, укладеного із ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та квитанції про оплату коштів. ОСОБА_1 свій обов'язок не виконала, сплатила перший платіж лише частково, із запізненням.

Ураховуючи викладене, ТОВ "Будова-Захід" просило розірвати укладений між сторонами договір від 17 лютого 2012 року № 52/02/12 Ті.

Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2019 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ТОВ "Будова-Захід" об'єднано в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір від 17 лютого 2012 року № 52/02/12-Ті, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Будова-Захід".

Стягнуто із ТОВ "Будова-Захід" на користь ОСОБА_1 сплачені за договором платежі в розмірі 41 400 грн та 50 000 грн пені, нарахованої в зв'язку із невиконанням умов договору. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Будова-Захід" до ОСОБА_1 про розірвання договору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач зобов'язання за договором виконала, сплативши повну вартість об'єкта інвестування, проте відповідач свої зобов'язання не виконав, будинок не збудував і квартиру позивачу у власність не передав, унаслідок чого договір має бути розірвано згідно з положеннями статті 651 ЦК України. Зазначене порушення є істотним та таким, що завдало шкоди позивачу, який не набув того, на що розраховував при укладенні договору, а саме придбання квартири. Суд керувався статтею 653 ЦК України.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "Будова-Захід" істотно порушило умови договору та не виконало зобов'язання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Будова -Захід" залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "Будова-Захід", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають обставинам справи. Заявник вказує, що ОСОБА_1 не дотримувалась встановленого договором графіка платежів, не сплатила усієї суми коштів, визначеної договором, однак суди вважали встановленим фактом повне виконання ОСОБА_1 умов договору щодо оплати вартості квартири. Крім того, ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності звернення до суду з позовом.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи не подавали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ "Будова-Захід" задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 лютого 2012 року між ТОВ "Будова-Захід" (Сторона - 1) та ОСОБА_1 (Сторона - 2) укладено договір № 52/02/12-Ті про виконання робіт (будівельного підряду), за яким відповідач зобов'язався здійснити (завершити розпочате) будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1, поверх перший, під'їзд третій, проектною загальною площею 39,92 кв. м, 9-типоверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з умовами договору сторони, крім іншого, домовились про те, що викуплена вартість 31,14 кв. м квартири становить 131 328 грн і є незмінною до кінця будівництва. Не викуплені 8,78 кв. м проектної загальної площі квартири у 9-типоверховому житловому будинку на АДРЕСА_2, становлять 40 800 грн. Залишкову вартість квартири необхідно сплатити протягом 9 місяців (березень - листопад 2012 року), до 20 числа кожного місяця.

Початок будівництва - ІІ квартал 2012 року. Планове закінчення будівництва та здача 9-типоверхового житлового будинку в експлуатацію -ІІ квартал 2014 року.

Сторони домовились про відступлення права вимоги ОСОБА_1 ТОВ "Будова-Захід" (згідно із статтями 512, 513, 514, 515, 516, 517, 518, 519 ЦК України) за договором від 10 березня 2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", за умовами якого ОСОБА_1 взяла на себе пайове зобов'язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2, а організація взяла на себе зобов'язання збудувати та по закінченні будівництва передати ОСОБА_1 частину новозбудованих приміщень, а саме квартиру АДРЕСА_3, поверх перший, під'їзд третій, проектною загальною площею 39,92 кв. м.

Відповідно до умов пункту 2.6 розділу 2.4 договору вартість права вимоги до ПП "Тернопільська фірма "Будівельник ", що передається ТОВ "Будова-Захід" за даним договором, за домовленістю між останніми становить 144 459 грн 84 коп.

Згідно з пунктом5.9 договору до підписання договору ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Будова-Захід" прийняло документи, що підтверджують відступлене право вимоги ТОВ "Будова-Захід" до організації за основним договором, а саме договір від 10 березня 2010 року та квитанції на загальну суму 131 328 грн. Зазначені документи передаються згідно акта прийому-передачі.

Згідно з пунктом 2.1 договору ТОВ "Будова-Захід" зобов'язується забезпечити належне виконання умов договору та покладених обов'язків; передати Стороні - 2 квадратні метри незавершеної будівництвом квартири 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, з врахуванням повної оплати за викуплені квадратні метри площі квартири, які сплачені, згідно з платіжними документами ПП
ТФ "Будівельник"; завершити виконання всіх будівельно-монтажних робіт, включаючи цементну стяжку під підлогу, штукатурку стін (крім стель), пластикові вікна, вхідні двері, лічильники електроенергії, води, газу, ліфт, та забезпечити якість будівельно-монтажних робіт, відповідно до ДБН України; після здачі будинку в експлуатацію видати Стороні - 2 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказану в договорі квартиру.

Також судами встановлено, що ОСОБА_1 оплатила відповідачу кошти на загальну суму 41 400 грн.

25 липня 2013 року Державна архітектурно-будівельна інспекції надала дозвіл ТОВ "Будова-Захід" на виконання будівельних робіт за № ІУ 115130022918 щодо групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на землях Байківецької сільської ради Тернопільського району (Корольова, 3Б, 3В, 3Г) (І-ша черга), поштова/будівельна адреса якого АДРЕСА_2.

Відповідач ТОВ "Будова-Захід" істотно порушило умови договору, 9-типоверховий житловий будинок за адресою:

АДРЕСА_2, не побудувало, спірну квартиру позивачу у власність не передало.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених частин 1 та 2 статті 509 ЦК України.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Частиною 1 статті 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами установлено, що відповідно до вимог укладеного інвестиційного договору позивач виконала зобов'язання та сплатила вартість об'єкта інвестування у встановлений строк, що підтверджується матеріалами справи, а відповідач свої зобов'язання не виконав.

За положеннями частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).

За змістом статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статей 627, 629 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 ЦК України).

Підставою для розірвання договору стало те, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за спірним договором, а ТОВ "Будова-Захід" було допущено порушення умов договору щодо обов'язку збудувати та по закінченні будівництва передати позивачу у власність спірні квартири, що є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановив істотне порушення відповідачем умов договору про виконання робіт (будівельного підряду), внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється того, на що могла розраховувати за такими договором, а саме - отримання завершеної будівництвом квартири в 9-типоверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до частини 5 статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цією нормою права передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 614, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач виконала умови договору своєчасно і в повному обсязі.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, на підставі встановлених обставин та належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановив факт, що ТОВ "Будова-Захід" допустило істотне порушення умов договору про виконання робіт (будівельного підряду) та не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири в 9-типоверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, тому дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Будова-Захід" на користь позивача сум сплачених нею внесків.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зіс пливом цього строку.

У пункті 5.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач умов договору та своїх зобов'язань не виконав, тому строк виконання зобов'язання не закінчився.

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності звернення до суду з позовом є безпідставними.

Подібні правові висновкі викладені в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 607/5403/18-ц (провадження № 61-11796св19).

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій та вважає, що такі рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк