Історія справи

Постанова

Іменем України

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 210/5475/20-ц

провадження № 61-3016св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представник позивача - ОСОБА_5 ,

відповідач - комунальне підприємство «Швидкісний трамвай»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,- ОСОБА_5 на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,від 15 лютого 2022 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У вересні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до КП «Швидкісний трамвай» про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 травня 2019 року сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій трамвай «Татра ТЗ Модернізований», номер вагону 044, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження, від яких померла. Позивачка вказувала, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230000939, закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія трамваю складу кримінального правопорушення, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження

від 30 вересня 2019 року. Стверджувала, що внаслідок смерті

ОСОБА_6 , яка є її дочкою, їй було завдано моральну шкоду. Також зазначала, що у ОСОБА_6 залишилося троє дітей, законним представником яких вона є, яким також заподіяно моральну шкоду у зв`язку зі смертю матері. Визначаючи розмір моральної шкоди, ОСОБА_1 виходила із того, що втрата нею доньки, а дітьми матері призвела до душевних хвилювань, переживань, почуття суму та усвідомлення того, що її вже не повернути. Після смерті дочки вона стала опікуном та піклувальником трьох дітей, хоча вже є пенсіонером за віком, вимушена працювати на посаді прибиральниці для того, щоб забезпечити дітей всім необхідним. Наголошувала на тому, що трагедія вплинула на психічний та емоційний стан дітей, які втратили найріднішу людину.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вважала, що справедливим та розумним буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 тис. грн кожному та просила стягнути кошти з відповідача.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Сільченка В. Є. від 23 вересня

2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Швидкісний трамвай» на користь ОСОБА_7 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки ОСОБА_6 .

Стягнуто з КП «Швидкісний трамвай» на користь ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_7 , 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері ОСОБА_6 .

Стягнуто з КП «Швидкісний трамвай» на користь ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері ОСОБА_6 .

Стягнуто з КП «Швидкісний трамвай» на користь ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері ОСОБА_6 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що КП «Швидкісний трамвай» несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини в її заподіянні, оскільки перед потерпілими несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з використання яких є джерелом підвищеної небезпеки. Посилаючись на характер отриманих позивачами переживань, засади розумності та справедливості, районний суд стягнув з відповідача на користь позивачів

по 200 000 грн кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю дочки та матері ОСОБА_6 .

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу КП «Швидкісний трамвай» задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2021 року змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з 200 000 грн до 100 000 грн на кожного із позивачів.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди, завданої загибеллю дочки та матері. Разом із тим, апеляційний суд не погодився з визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, вважаючи його завищеним й таким, що не відповідає принципу співмірності та розумності. Суд апеляційної інстанції послався на постанову слідчого Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 вересня 2019 року, якою закрито кримінальне провадження № 12019040230000939 у зв`язку з відсутністю в діях водія трамваю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України, та якою встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху саме пішоходом ОСОБА_6 , що призвело до тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала її смерть.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі

№ 355/812/17-ц (провадження № 61-10154св18), від 01 грудня 2021 року

у справі № 127/13341/20-ц (провадження № 12797св21) (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також заявниця вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди, не навів відповідних мотивів. Заявниця вказує, що при визначені розміру моральної шкоди судом апеляційної інстанції враховано обставини, встановлені судом першої інстанції, нові обставини апеляційним судом встановлені не були. Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що судами не було встановлено грубої необережності потерпілої, її умислу, а також факту заподіяння шкоди внаслідок непереборної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24 травня 2019 року по вулиці Криворіжсталі поблизу будинку № 3

у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій трамвай «Татра ТЗ Модернізований», номер вагону 044, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких того ж дня померла у 2-ій міській лікарні м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Шкоду було заподіяно внаслідок дії трамваю «Татра ТЗ Модернізований» під керуванням ОСОБА_8 , який працював водієм в КП «Швидкісний трамвай» та виконував свої трудові обов`язки. Трамвай «Татра ТЗ модернізований» закріплений за КП «Швидкісний трамвай» на праві господарського відання

Постановою слідчого Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30 вересня 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230000939 від 04 травня 2019 року по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія трамваю складу кримінального правопорушення. У постанові зазначено, що пішохід

ОСОБА_6 порушила вимоги пунктів 1.5, 4.14 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 являється матір`ю ОСОБА_6

ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Рішеннями виконавчого комітету Металургійної районної у м. Кривому Розі ради від 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 призначена піклувальником над неповнолітніми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , опікуном над малолітнім ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Агротехкомплект»

від 04 вересня 2020 року № 18 ОСОБА_1 працює прибиральницею

з 23 лютого 2018 року.

У характеристиці ОСОБА_2 , 2004 року народження, виданій Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 66, вказано, що після трагедії, яка сталась з матір`ю, ОСОБА_9 став замкнутим, нервовим, при розмові часто плакав. Трагедія сталась перед випускними іспитами і негативно вплинула на їх здачу, тому що дитина була морально подавлена, схвильована, стурбована неприємними клопотами щодо опікунства.

У характеристиці ОСОБА_3 , 2005 року народження, виданій Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 66, вказано, що трагедія, яка сталась з матір`ю, дуже вплинула на психічний та емоційний стан ОСОБА_10 . Він став розгублений, неврівноважений (міг раптово заплакати, агресивно відреагувати на зауваження, хоча раніше такого не було). Враховуючи те, що трапилось наприкінці навчального року, ОСОБА_10 закінчив школу з нижчими балами, ніж очікувалось. Родинні суперечки, які відбувались між родичами щодо опікунства над дітьми, теж негативно вплинули на емоційний стан ОСОБА_10 .

У характеристиці ОСОБА_3 , 2011 року народження, виданій Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 66, вказано, що трагедія, яка сталась з матір`ю, дуже вплинула на психічний та емоційний стан дитини. Він став часто плакати, відсторонюватися від інших, перестав йти на контакт з друзями.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За змістом статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непероборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою-другою статті 1193 ЦК України передбачено, що шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю дочки й матері позивачів, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Апеляційний суд достатньо мотивовано виходив з того, що позивачі зазнали значних моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями, викликаними втратою дочки і матері, однак визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди не відповідає обставинам справи у їх сукупності. Суд апеляційної інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди взяв до уваги, що потерпіла ОСОБА_6 під час дорожньо-транспортної пригоди порушила Правила дорожнього руху України, у той же час дії водія трамваю відповідали вимогам цих Правил, отже, виходячи з принципу розумності і справедливості, цілком обґрунтовано зменшив розмір відшкодування до 100 тис. грн на кожного з позивачів.

Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі № 352/342/17 (провадження № 61-40790св18), від 27 січня 2021 року у справі № 607/15258/19 (провадження № 61-4431св20), від26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-6878св21).

Посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у зазначених заявницею постановах. Розмір моральної шкоди визначається судами з урахуванням встановлених у конкретній справі обставин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, у значній мірі зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінкудоказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Судом апеляційної інстанції зроблена належна оцінка доказів.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович