Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №382/2120/17

Постанова

Іменем України

13 грудня 2019 року

м. Київ

справа №382/2120/17

провадження №61-6561св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач (відповідач за об'єднаним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач - Яготинський районний підрозділ приватного акціонерного товариства "Київобленерго",

відповідач (позивач за об'єднаним позовом) - приватне акціонерне товариство "Київобленерго",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року у складі судді Кисіль О. А. та постанову Київського апеляційного суду

від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яготинського районного підрозділу приватного акціонерного товариства "Київобленерго", приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго"), в якому просив: визнати недійсним акт про порушення від 11 листопада 2017 року, складений представниками Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго"; визнати недійсним рішення комісії по розгляду акту Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом від 21 листопада 2017 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення від 11 листопада 2017 року; скасувати рішення комісії по розгляду акту Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" від 21 листопада 2017 року.

Позов мотивовано тим, що 11 листопада 2013 року між позивачем та ВАТ "Київобленерго" укладено договір про користування електричною енергією побутовим споживачем.

11 листопада 2017 року до його подвір'я без попереднього дозволу зайшли троє невідомих людей та почали оглядати засоби обліку та внутрішню мережу проводів, після чого склали акт про порушення від 11 листопада 2017 року.

Вказаний акт розглянуто на засіданні комісії та вирішено про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно пункту 3.1.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04 травня 2006 року (далі Методика).

Вказані дії позивач вважає неправомірними, оскільки в акті про порушення є посилання на пункт 48, якого не існує в Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (далі ПКЕЕ), таким чином не зафіксовано норму права, порушення якою допущено.

Крім того, Методика не містить пункту 3.1.6, яким керувалась комісія. В протоколі комісії відсутня норма, на підставі якої здійснюється розрахунок згідно із пунктом 3.3, а також пункт Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі ПКЕЕН), на підставі якого проводиться розрахунок.

У лютому 2018 року ПрАТ "Київобленерго" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останнього 227 570,55 грн вартості не облікованої електричної енергії.

Позов мотивовано тим, що 11 листопада 2013 року між сторонами укладено договір про користування електричною енергією побутовим споживачем.

11 листопада 2017 року працівниками Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" виявлено порушення ОСОБА_1 пункту 48 ПКЕЕН - самовільне підключення з порушенням схеми обліку шляхом монтажу до облікових струмовивідних частин прихованим способом (в стіні), про що складено акт про порушення від 11 листопада 2017 року.

21 листопада 2017 року комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно підпункту 6 пункту 3.1 Методики. Відповідно до пп."а" п.3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснено за кількістю днів, оскільки споживач вчинив дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки, а саме за період з 11 листопада 2014 року по 10 листопада 2017 року.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 23 лютого 2018 року вказані справи об'єднано в одне провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ПрАТ "Київобленерго" задоволено,

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Київобленерго" 227 570,55 грн вартості не облікованої електричної енергії.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що акт Яготинського районного підрозділу ПрАТ "Київобленерго" не містить таких помилок, які б давали підстави для визнання його недійсним. Процедура його складання та розгляд комісію вказаного акту про порушення відповідає вимогам ПКЕЕН, що діяли на час виникнення правопорушення та його розгляду, і підстави для скасування рішення вказаної комісії відсутні.

Контролерами ПрАТ "Київобленерго" виявлено і зафіксовано факт незаконного використання ОСОБА_1 електроенергії в побуті шляхом самовільного підключення провідника до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, поза приладами обліку електроенергії. Тобто є установленим факт позаоблікового підключення до електромереж, до матеріалів справи приєднано елемент провідника, який було виявлено працівниками ПрАТ "Київобленерго", при цьому сам по собі такий факт ОСОБА_1 підтверджено та не заперечується споживачем.

ОСОБА_1 достовірно не вказував, що правопорушення вчинила інша особа, клопотань про залучення інших осіб в якості відповідача не заявляв, не заперечував факту вчиненого правопорушення.

Судами встановлено, що в даному випадку ПрАТ "Київобленерго" застосовано саме пункт 48 ПКЕЕН та пункт 3.1 із пп.6 Методики, процедура складання акту та протоколу проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, відтак некоректне відображення посилань на нормативні акті не може бути підставою для визнання недійсними таких акту та протоколу, що правильно установлено судом першої інстанції.

Розрахунок збитків проведено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, яка застосована відповідно до пункту 3.1. (6), про що прямо вказано у розрахунку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки ухвалені з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ПрАТ "Київобленерго", заперечує проти доводів ОСОБА_1 та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24, 25, 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на час спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі Правила, ПКЕЕН), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04 травня 2006 року (далі Методика).

Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Підставами відповідальності споживача електроенергії за пунктом 48 ПКЕЕН, є зокрема порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромережі і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН, пункту 4.1 Методики у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем; один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника; споживач має право внести до акта свої зауваження; факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

За пунктом 3.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН в разі виявлення порушень ПКЕЕН, зокрема: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми обліку (підпункт 5 пункту 3.1); самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника (підпункт 6 пункту 3.1).

Згідно пунктом 3.3 Методики розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів у разі, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Відповідно до п. 3.5 вказаної Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5,6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W (кВт. год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Зважаючи на предмет позову, визначальним у ньому є саме доведеність факту порушення ПКЕЕН споживачем.

В межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини пов'язані з конкретним порушенням ПКЕЕ, дослідженню і оцінці підлягали такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків, повідомлення про оплату по акту про порушення.

Саме дотримання умов та порядку складання акту про порушення відповідно до вищезазначених Правил КЕЕН може бути належною підставою для прийняття рішення про притягнення особи, яка порушила Правила, до відповідальності, оскільки відповідно до пункту 3.1. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року, ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у справі доказів на підтвердження факту порушення Правил користування електричною енергією для населення, зокрема, яке полягає у самовільному підключені провідника до електромережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, поза приладами обліку електроенергії, шляхом монтажу до облікових струмовивідних частин прихованим способом (в стіні), тобто є установленим факт позаоблікового підключення до електромереж (підпункт 6 пункту 3.1 Методики).

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд встановив, що процедура складання акту про порушення та протоколу засідання комісії по розгляду цього акту проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, енергопостачальником застосовано саме пункт 48 ПКЕЕН та пункт 3.1 із підпункту 6 Методики, у зв'язку з чим правильно виходив з того, що некоректне зазначення в протоколі комісії пункт
3.1.6 Методики, а не пункт 3.1 підпункт 6, не може бути підставою для визнання недійсними таких акту і протоколу.

Розрахунок збитків проведено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, яка застосована відповідно до пункту 3.1. (6), про що прямо вказано у розрахунку.

Під час розгляду справи правильність вказаного розрахунку ОСОБА_1 не спростував.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до констатації незаконності оскаржуваних судових рішень. При цьому, жодних аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права касаційна скарга не містить.

В силу вимог статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вдається до встановлення або до оцінки обставин, що не були встановлені в оскаржуваних рішеннях, не вирішує питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими.

У справі, яка переглядається апеляційний суд, під час апеляційного розгляду справи дав належну оцінку всім наданим сторонами доказам, в тому числі, на які посилався ОСОБА_1, та до переоцінки яких, в силу статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська