Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.06.2019 року у справі №725/6376/18

Постанова

Іменем України

03 лютого 2021року

м. Київ

справа № 725/6376/18

провадження № 61-10895св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне агентство лісових ресурсів України,

третя особа - державне підприємство "Чернівецьке лісове господарство",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 займав посаду директора державного підприємства "Чернівецьке лісове господарство" (далі - ДП "Чернівецьке лісове господарство") Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України на підставі укладеного між ним та Державним агентством лісових ресурсів України контрактом від 25 листопада 2014 року.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 22 жовтня 2018 року № 462-к припинено трудовий договір та позивача звільнено з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" 29 листопада 2018 року у зв'язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Вказаний наказ винесений з порушенням пункту 4 "Порядку погодження з Головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 818 (далі - Порядок), а саме - звільнення позивача з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство", яке зареєстровано на території Глибоцького району Чернівецької області, відбулося без погодження з головою Глибоцької районної адміністрації Чернівецької області.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондара В. Н. від 22 жовтня 2018 року № 462-к "Про звільнення ОСОБА_1", поновити його на посаді директора державного підприємства "Чернівецьке лісове господарство", стягнути з ДП "Чернівецьке лісове господарство" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 січня 2019 року позов задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондара В. Н. від 22 жовтня 2018 року №462-к "Про звільнення ОСОБА_1", поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП "Чернівецьке лісове господарство", стягнуто з ДП "Чернівецьке лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора державного підприємства "Чернівецьке лісове господарство" та стягнення з ДП "Чернівецьке лісове господарство" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача з посади директора державного підприємства "Чернівецьке лісове господарство" у зв'язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України відбулося з порушенням пунктів 4 та 6 Порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Порядком не урегульовано процедуру погодження у разі вмотивованої відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади. Тому мотивована відмова Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади не є беззаперечною підставою для визнання такого звільнення незаконним.

З огляду на те, що термін дії контракту з керівником ДП "Чернівецьке лісове господарство" Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_1 від 25 листопада 2014 року закінчився 27 листопада 2018 року, за волевиявленням Державного агентства лісових ресурсів України щодо припинення трудових відносин, підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 рокута залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги пункту 4 Порядку, відповідно до якого звільнення позивача з посади директора державного підприємства "Чернівецьке лісове господарство" повинно було відбуватися за погодженням голови Глибоцької районної державної адміністрації. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо не врегулювання Порядком питання щодо звільнення з посади керівника спростовуються як прямою нормою нормативно-правового акту, так і діями відповідача, який на виконання вимог пункту 4 Порядку надіслав лист погодження до керівника райдержадміністрації. Діючи упереджено та не витримавши визначених пунктом 6 Порядку строків, всупереч вимогам статті 19 Конституції України, відповідач видав явно незаконний наказ про звільнення, що призвело до незастосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які повинні бути застосовані.

Судом апеляційної інстанції також було порушено право позивача бути присутнім в судовому засіданні для захисту своїх прав, що є істотним порушенням вимог процесуального права.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року Державне агентство лісових ресурсів України подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що судом прийнято законне та обґрунтоване судове рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 листопада 2014 року між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_1 укладений контракт з керівником ДП "Чернівецьке лісове господарство" Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

За змістом контракту ОСОБА_1 наймається на посаду директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України на термін із 28 листопада 2014 року до 27 листопада 2017 року.

Додатковою угодою від 05 жовтня 2017 року продовжено термін дії контракту до 27 листопада 2018 року включно.

Заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондар В. Н. 08 жовтня 2018 року направлено голові Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області пропозицію погодження звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" у зв'язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 статті 36 КЗпП України.

Головою Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області Придій Г. В. 17 жовтня 2018 року направлено мотивовану відмову у погодженні звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство".

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 22 жовтня 2018 року № 462-к припинено трудовий договір та звільнено ОСОБА_1 із посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" 29 листопада 2018 року у зв'язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині 3 статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Нормами частини 1 статті 21 КЗпП України, визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 2 частини 2 статті 23 КЗпП визначено, що трудовий договір може укладатись на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладенні контракту.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Пунктом 8 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

У пункті 25 Контракту зазначено, що контракт припиняється у разі закінчення терміну його дії.

Разом із тим, Порядок визначає процедуру погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих держадміністрацій призначення на посаду та звільнення з посади (крім звільнення за власним бажанням) керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - підприємство), крім керівників підприємств, установ, організацій Збройних Сил та інших військових формувань, МВС, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.

Відповідно до пункту 4 Порядку пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади погоджується: керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення, - відповідно з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою облдержадміністрації; керівника підприємства, яке зареєстроване на території мм. Києва та Севастополя, - відповідно з головою Київської та Севастопольської міської держадміністрації; керівника підприємства, яке зареєстроване на території району, - з головою райдержадміністрації.

На підставі пункту 6 Порядку повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні звільнення з посади керівника підприємства разом з карткою погодження (вмотивованої відмови) звільнення з посади керівника підприємства не пізніше 5 днів після її надходження надсилається керівникові центрального органу виконавчої влади, які додаються до особової справи кандидата на посаду за місцем роботи.

У разі, коли протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні звільнення з посади керівника підприємства Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації не надіслані, пропозиція вважається погодженою.

За змістом пункту 10 Порядку у разі погодження Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою місцевої держадміністрації пропозиції щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади видає у тижневий строк в установленому порядку наказ про призначення, а у дводенний строк наказ про звільнення.

Встановлено, що заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондар В. Н. 08 жовтня 2018 року направлено голові Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області пропозицію погодження звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" у зв'язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, а 17 жовтня 2018 року головою Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області Придій Г. В. направлено вмотивовану відмову у погодженні звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство".

Наведеним Порядком не урегульовано процедуру погодження в разі вмотивованої відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади за закінченням строку дії контракту.

Звільнення у зв'язку із завершенням дії контракту не є розірванням трудового контракту, а є припиненням контракту у зв'язку із закінченням строку його дії.

Закінчення терміну дії контракту і видання у зв'язку із цим наказу про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність ініціативи переукласти або продовжити трудовий контракт, тобто відсутність ініціативи встановити трудові відносини.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" у зв'язку із закінченням строку дії трудового контракту відбулося з дотриманням чинного трудового законодавства, а надання г оловою Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області вмотивованої відмови у погодженні звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Чернівецьке лісове господарство" не є беззаперечною підставою для визнання звільнення позивача незаконним, оскільки Порядком не урегульовано процедуру погодження в разі вмотивованої відмови голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади, при цьому строк дії контракту закінчився та Державне агентства лісових ресурсів України не бажає продовжувати з позивачем трудові відносини.

Відмова у погодженні звільнення за закінченням строку контракту сама по собі строки контракту не продовжує.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, не заслуговують на увагу з урахуванням вищевикладеного.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено право позивача бути присутнім в судовому засіданні для захисту своїх прав, що є істотним порушенням вимог процесуального права, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під "добросовісністю" необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня

1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Позивач та його представник неодноразово повідомлялися про день, час та місце розгляду справи (а. с. 72,80,84, т. 2), розгляд справи за клопотанням останнього двічі відкладався апеляційним судом, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України не був позбавлений можливості розглянути справу у відсутність позивача та його представника.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, а тому підстав для його скасування немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями401, 409, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська